Велика палата Верховного суду України повернула до суду першої інстанції позов для продовження розгляду з проханням зобов’язати президента України Володимира Зеленського утриматися від спілкування недержавною мовою на території України. Про це повідомляє “Новинарня“.
Таку постанову, у середу, 6 листопада, ухвалила Велика палата ВСУ в адміністративній справі за позовом до президента Зеленського.
“Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду”, — йдеться в документі, та додається, що “постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає”.
Позов подав громадський активіст Святослав Літинський.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що “виступ Президента України Зеленського В. О. 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 російською мовою порушує його права у сфері застосування державної української мови та законний інтерес у логічно-смисловому зв’язку з поняттям „конституційного права“, передбаченого частиною другою статті 19 Конституції України”, — йдеться у документі.
Позивач також стверджує, що “всупереч статті 24 Конституції України відповідач (Зеленський, – “Н”) створив привілеї за мовною ознакою для однієї із національних меншин України, що призводить до розпалення міжнаціональної ворожнечі та міжнаціональних конфліктів за мовною ознакою і створює реальну загрозу територіальній цілісності України та її недоторканності”.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду ухвалою від 29 липня 2019 року позовну заяву залишив без руху з тих підстав, що всупереч вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не обґрунтував, які саме його права/інтереси якими повноваженнями Президента України порушені.
“На думку суду першої інстанції, такі пояснення позивача не давали підстав для прийняття позову з огляду на відсутність у них обґрунтування, чим саме дії відповідача (Президента України,- “Н”), про які йдеться у позовній заяві, спричинили порушення чи оскарження індивідуально виражених прав, свобод та інтересів позивача”, — додається у документі.
Своєю чергою Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм процесуального права дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві.
