Архів категорії: Блоги

Персональні блоги користувачів порталу

“Моя мовна стійкість”. Активісти збирають відеоісторії людей, які перейшли на українську

Опубліковано:

“Моя мовна стійкість” – ініціатива, створена, щоб допомогти російськомовним громадянам України перейти на українську, виховати мовну стійкість та популяризувати україномовність серед населення. Читати далі

Частка творів канону світової літератури яка доступна українською

Опубліковано:

Виникла ідея дізнатися який відсоток творів з канону світової літератури доступний українською мовою. Але проблема в тому що з яких саме творів цей канон складається, власне питання дискусійне.

Спочатку була ідея скласти список творів лавреатів визначних національних та міжнародних премій, але кількість авторів і їх творів просто величезна і скласти хоча б список, не кажучи про пошук їх українських перекладів, самотужки виявилося проблематично.

Але пощастило натрапити на список “1001 Books You Must Read Before You Die” у якому за п’ять редакції назбиралося 1315 творів. Він звісно суб’єктивний, і багато які літературознавці можуть з ним не погодитися, але як на мене у ньому зібрана достатньо якісна література і різноманітна як географічно так і жанрово.

Я опрацював список і розділив його на п’ять категорій, твори написані українською, твори перекладені українською які наявні у продажу, твори перекладені українською які наявні у продажу тільки в цифровому форматі, твори перекладені українською яких немає у продажу і не перекладені твори.

У списку наявні всього 2 українських твори. Це “Собор” Олеся Гончара та “Більмо” Михайла Осадчого. Сумарно твори перекладені українською складають 27,30%, з них 60,17 % перекладів є у продажу або 16,43% від загальної кількості творів у списку. У продажу доступні тільки у цифровому форматі 5,85% перекладів або 1,6% від усіх творів. Переклади яких немає у продажу становлять 33,98% або 9.28% від загальної кількості.
Не перекладено українською 72,55% творів.

Я не претендую на стовідсоткову достовірність. Міг звісно щось пропустити або не знайти якісь старі переклади.
Але я сподіваюсь ці дані дадуть, хоча б приблизне, уявлення скільки творів канону світової літератури доступно української мовою.

Інтерактивна версія

Частка творів канону світової літератури яка доступна українською 001 Частка творів канону світової літератури яка доступна українською 002 Частка творів канону світової літератури яка доступна українською 003

Звинувачення міністерки освіти і науки в українофобії – нісенітниця (заява)

Опубліковано:

Громадські організації обурені звинуваченням міністерки освіти і науки Ганни Новосад в українофобії і оприлюднили звернення, яке з’явилось на сторінці спільноти “Мова об’єднує”. Читати далі

Мовний розподіл книг в інтернет-книгарнях

Опубліковано:

У зв’язку зі скандалами в книжковій індустрії вирішив повторити своє позаминулорічне дослідження. У вибірку увійшли yakaboo.ua, chytayka.com.ua, grenka.ua, goodbooks.com.ua, lavkababuin.com, bookzone.com.ua.

Результати аналізу майже ідентичні позаминулорічним даним, російськомовні книги складають 69,57% асортименту книгарень, у 2017 було 69,25%. Україномовна література складає 21,85%, у 2017 було 23,05%. Иншомовні книги склали 9,58%, у 2017 було 7,71%.

Окремо по деяких книгарнях:

На yakaboo.ua за 2 роки частка україномовної літератури збільшилась з 14,48% до 23,40%, російськомовна зменшилась з 72,26% до 40,29%. Частка иншомовні книг збільшилась з 13,26% до 36,31%.

На chytayka.com.ua україномовна зменшилась з 30,17% до 26,17%, російськомовна збільшилась з 63,68% до 67,72%, иншомовна майже не змінились з 6,15% до 6,11%.

На grenka.ua частка україномовної літератури збільшилась з 7,53% до 21,45%, російськомовна зменшилась з 87,11% до 73,56%, иншомовна зменшилась з 5,36% до 4, 99%.

Результати моїх підрахунків не претендують на стовідсоткову достовірність, але на основі них можна скласти уявлення про загальні мовні пропорції на ринку книги.

Інтерактивна версія.

Мовний розподіл книг в інтернет книгарнях

Мовний розподіл книг в інтернет-книгарнях за книгарнями

Сергій Кримський. Враження після прем’єри фільму “Соловей співає”

Опубліковано:

Дякую кожному, хто був з нами, підтримував, допомагав, аби наше кіно відбулося. Дякую кожному глядачу, хто сидів, стояв в проході, підпирав стіни, але додивився до кінця #СоловейСпіває. Дякую кожному, хто відписав і поділився своїми емоціями, особливо російськомовним, які переходили на рідну українську – дякую. Читати далі

Особисті історії

Опубліковано:

Olena Zaharchenko

Колись давно була я з сестрою в Криму. Сиділи ми на фонтані і грілись на сонці в міському парку, був гарний травень.
По парку брели троє скучающих міліціонерів, і причепились до нас, щоб ми злізли з фонтану, бо не було більш до кого причепитись парку.
Ну ми злізли а їм далі нудно, давайте – кажуть – ми в вас докумєнти перевіримо. Є у вас путьовка в санаторій чи курсовка чи шо у вас там?
Стали ми шукати документи, а один з них між іншим і питає:
“А ви давно уже тут?”
“Тиждень” – каже сестра
“А тиждень ето сколько?” – питає другий.
“Ой та ну – каже сестра – ми ж вас не просимо балакати з нами державною мовою, балакайте як хочете, але ж ви маєте її розуміти, ну ви ж міліця, правда?”
Ох вони і озвіріли.
“Падруга да я щас тєба с гразью смешаю с твоєй мовой! Кровю умоешся!! В камєрє сєводня атдахньотє, еслі дапалзьотє!”
І інша чудова і вишукана лексика.
Там нас і пов’язали і забрали в каталажку, ні за цапову душу, і відпустили тільки коли я показала їм бумажку, що я член Спілки письменників, печатка на фотографії їх якось трохи злякала.
Досі не розумію таких людей – ну хоч то говори якою хоч, в нас вільна країна і чого ж їх так штирить від української мови, так корчить і так перекручує?

джерело

 

Serhii Bryhar

Під час спроб влаштуватися на будь-яку роботу, що передбачала «спілкування з людьми», в Одесі у мене завжди виходило приблизно так:
– Старайся нє видєляться своімі взглядамі, чтоб нікого не пугать, і говорі только по-русскі.
– А якщо виділятимуся і говоритиму українською?
– Тогда ти нам нє подходіш.
І я їм не підходив).
Довелося знайти/придумати інші варіанти.
Тепер, коли черговий «ущємльонний» починає заганяти щось на зразок: «етот закон ужасєн, я нє умєю говоріть по-украінскі, і із-за етого мєня нє возьмут на работу», я завжди відповідаю: «обов’язково візьмуть, тільки за порєбріком, куди тобі й дорога».
Хотілося б мені побачити, як ті, хто не вміють послуговуватися українською, мають такі ж проблеми з працевлаштуванням, які свого часу мав я. Тільки вони б отримали їх через небажання вивчати державну мову країни, в якій живуть, а я мав через бажання послуговуватися державною мовою моєї країни під час виконання службових обов’язків (!) Як то кажуь, відчуйте різницю!
Більше я на цю тему не дискутую! Всі, хто виступає проти Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – пасивні чи активні вороги України!

джерело

 

Dmytro Kobelski

Дима, ты реально чувствуешь притеснения украинского языка?

так. правда, останні кілька місяців- ні, бо я працюю в дуже специфічних умовах

А когда и где чувствовал?

та скрізь. Диви, приміром група студентська про ОНУ (ще у вк правда і в 2013) -я там пишу українською, а мені пишуть “Если ты пишешь на украинском- то НАХУЙ с Одессы!” – отаке от. Розмовляю мовою.якою мені співали колискові, а мені “та ты селюк, с какого ты колхоза?!”, у Вінниці- приходиш на співбесіду, і кажуть “А Вы можете писать на русском и общаться? Выж не дикарь?”, або, заходиш в будь-яку точку зі сфер обслуговування, а там до тебе російською, російською меню, прейскурант (дивлячись де), і коли ти до них – мовою. якою з дитинства співав пісні, то вони дивляться на тебе, як “білі пани на кріпака”, бо твоя українська- для них це соціально-культурний маркер твого дрібного становища в суспільстві, що ти маргінал. тощо.
А, скільки, я чув, що я с “западной”. “гуцул” (інколи у Вінниці), а в Одесі ж скільки здивування у формі матюка.
Тобі важко буде мене зрозуміти, ти не так багато ходиш “межи люди” і твоє коло оточення – культурне та толерантне.
а. скільки разів, я чув після пар. чи уроків в Одесі, від дітей : “А почему Вы разговариваете на украинском и после звонка?” і крутили пальцем коло скроні.
Leonid Kovalskiy чи – не чіплялись до тебе за мову в громадському транспорті, пам’ятаєш?
Іванюк Ігор чи не чіплялись до тебе за мову. на вулиці коли брали прикурити, пам’ятаєш?
Аня Лізавенко чи не лаяли тебе лихим матюком за мову в транспорті, пам’ятаєш?

джерело

“Ми щось задумали”. Як починалась робота над мовним законом

Опубліковано:

Тарас Шамайда

У лютому 2016 року я розмістив це фото в ФБ з підписом “Ми щось задумали”. Цим задумом було ухвалення закону про державну мову. Вийшовши з Інституту філософії на Трьохсвятительській після першої зустрічі ініціативної групи, яка поставила за мету написати і ухвалити цей закон, ми вирішили увічнити цю мить, і якраз доречно поруч опинилася скульптурна фігура Данте – великого генія італійської мови.  Читати далі

Сергій Жадан про вибори і культуру

Опубліковано:

За всіма нашими емоційними розмовами й категоричними заявами з приводу корупції та бізнесу в Росії, кадрової політики та судової реформи, армії, економіки та зовнішньої політики, культура традиційно лишається осторонь, десь поміж спортом і прогнозом погоди. Читати далі