Вісім вінницьких служб таксі підтримали резолюцію, згідно з якою зобов’язуються в найкоротший термін українізувати свої диспетчерські служби. Окрім того, вони висловили підтримку законопроекту №5670, який має прийти на заміну мовному закону “Колєсніченка-Ківалова”. Серед підписантів – служби “Еліт”, “Вимпел”, “Таксопарк Плюс”, “VIK”, “Магніт” “Євро Таксі”, “Фортуна” та “Інформ Таксі”.
Про це повідомляє вінницький інформаційний портал Vежа. Читати далі
У Конотопі на Сумщині міська влада звернулась до підприємців з проханням дотримуватись мовного законодавства та українізувати вивіски та оголошення.
Про це стало відомо з Фейсбук-сторінки міського голови Конотопа Артема Семеніхіна.
“Вже більше 90% рекламних носіїв в місті Української перемоги Конотопі є державною мовою”, – повідомив міський голова. Читати далі
Компанія Le Boutique стала першим україномовним проектом серед найбільших продавців у сфері моди.
Як повідомила RAU прес-служба компанії, україномовна версія сайту розроблялася півроку і була запущена в тестовому режимі наприкінці січня 2017. Читати далі
Великий і дуже великий бізнес змушений витрачати великі і дуже великі кошти на локалізацію своїх товарів і послуг, щоб просунути їх на ринках інших країн і з часом заробляти ще більше. Локалізація – це адаптація продукції до особливостей культури споживання певної країни, в якій виробних має намір вести свій бізнес. Вона зазвичай передбачає маркетингове, технічне і мовне удосконалення товару або послуги. Досконалість не знає меж, але має свою ціну. Виробник із радістю сприймає те, що кілька країн мають однакові технічні стандарти, спілкуються однією мовою, бо це дає змогу економити. Локалізував для ринку країни А – продаєш на ринках країни Б, В, Г і навіть Д. Мультинаціональні корпорації тому й стали гігантами на ринку, що рахували кожну копійку і заощаджували, де могли.
Однак, питання не лише в грошах. Для українського ринку товарів та послуг локалізація українською мовою – питання не лише ціни, але й права та гідності україномовного споживача. Чому саме так, спробуємо вияснити у Романа Матиса засновника та керівника ініціативи захисту прав україномовних “И так поймут”. Ініціативна група “И так поймут” функціонує з практичною метою, вона закликає звертатися до підприємців, які ведуть бізнес в Україні, з проханням вести мовний супровід свого бізнесу українською. Читати далі
Заклади харчування, магазини та інші суб’єкти господарювання зобов’язані обслуговувати споживача державною мовою.
Про це йдеться у роз’ясненні Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Якщо споживач не надавав згоди працівникам суб’єкта господарювання спілкуватись з ним російською мовою, то обслуговування недержавною мовою є неправомірним. Джерелами доказів можуть бути записи споживачів у Книзі відгуків і пропозицій та відповіді суб’єктів господарювання на такі записи. Читати далі
Лесь Белей
Українська мова домінує на сайтах телекомпаній, інші ЗМІ віддають перевагу російській. Російська тотально переважає у торгівлі, розвагах та “довідково-порадницьких” сайтах. Залізобетонно українські сайти держструктур, українською, як правило, інструменти банкінгу та онлайн-платежів, – пишуть ТЕКСТИ.
62% українців старші за 15 років користуються інтернетом (в містах – 69 %, у селах – 47 %), – стверджує дослідження Factum Group Ukraine, проведені у березні цього року.
Інтернет не має кордонів, відповідно, користувачі однієї країни можуть активно відвідувати сайти іншої країни. Тому досліджувати сегмент «українського інтернету» варто не з точки зору доменів, а беручи до уваги найпопулярніші сайти серед загальної аудиторії країни (без прив’язки до домену .ua). Читати далі
Інтернет-магазин «Розетка» запустив українську версію сайту. Поки що вона доступна не всім. У керівництві магазину редакції офіційно підтвердили початок тестової роботи «Розетки» українською мовою.
Про це пише Galinfo із посиланням на AIN.ua.
За словами директора магазину Владислава Чечоткіна, питання української версії сайту стояло перед компанією давно, але його непросто було вирішити, в першу чергу, через величину самого сайту. Читати далі
Станіслав Свідлов вирішив повторити своє минулорічне дослідження “українського” інтернету. Результатами він поділився із читачами Порталу мовної політики.
Для початку я проаналізував топ 1000 найвідвідуваніших, за охопленням, сайтів серед української інтернет-аудиторії. Серед топ 1000 україномовні сайти складають 11%, тоді як російськомовні сайти становлять 66,8%. У двомовних сайтів, які складають 22,2%, зазвичай російська версія є основною, а українська є вторинною і в більшості випадків є якісно та функціонально неповноцінною. Якщо звернути увагу на домені зони то отримуємо наступний розподіл. Частка сайтів в українській національній доменній зоні .ua становить 34,5%, частка сайтів в російській зоні .ru 19,9%. Усі інші сайти знаходяться в різних міжнародних доменних зонах і разом складають 45,6%.
Читати далі
Українського контенту в Інтернеті більшає, але російськомовний все одно переважає.
Директор Google Україна Дмитро Шоломко пояснив в інтерв’ю Главкому основні причини, чому популярний пошуковик часто видає на українські запити російськомовний контент. За його словами, Google – лише «дзеркало», яке відображає не лише співвідношення україномовного та російськомовного контенту у мережі, а й мовні вподобання користувачів. Читати далі
У Києві клієнтка мережі спортивних клубів «Sport Life» Ганна Романюк подала до суду на компанію через відмову обслуговувати її державною мовою. За її словами, протягом 7 місяців, на її прохання звертатись до неї її рідною – українською, вона отримувала відмови від менеджменту спортивного клубу, до того ж більшість інформаційних табличок у спортивних клубах є іноземною мовою, без дублювання українською.
Про це пише Hromadske.ua. Читати далі