Архів категорії: Думка

Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього

Опубліковано:

prapor

Ігор Лосєв

«Знову про мову», зітхне читач і матиме рацію. Так, за роки так званої перебудови і період незалежності на цю тему висловлювалися неймовірну кількість разів. Десятки тисяч статей, тисячі публічних виступів, сотні теле- і радіопрограм, а скільки мітингів і демонстрацій… Здавалося, що вже багатьох переконали у важливості української мови. Проте й дотепер російська мова в Україні де-факто залишається панівною… Читати далі

Україна і її мова. Запропоновано правопис нашої мрії?

Опубліковано:

notebook

Тарас Марусик

Якщо чесно відповісти на запитання в заголовку цієї статті, то відповідь буде негативна. Але така відповідь – дещо поспішна, бо, як відомо, істина пізнається і в порівнянні. Звичайно, хотілося більшого наближення до харківського правопису 1929 року, який чомусь часто вважають діаспорним або західноукраїнським, хоча деяким учасникам правописної комісії 1929 року було непереливки по поверненні до західноукраїнського дому. Читати далі

Політична “мовотворчість”. Тлумачення найбільш популярних побрехеньок

Опубліковано:

praporets

Ірина Подоляк

Пропоную вчергове підступитися до питання державної мови без надриву, бо дуже вже хочеться допомогти всім нам одночасно увімкнути мозок, а не телевізор. Для цього пропоную простими словами кілька найбільш популярних побрехеньок і їх тлумачення.

Маніпуляція 1. Питання державної мови не є пріоритетним для громадян України

Якщо мова не є одним із пріоритетів – чому стільки уваги цьому питанню приділяється на політичних шоу приватних телеканалів за участі колишніх регіоналів з одного боку і штатних провокаторів з іншого? Це єдине «не пріоритетне» питання, якому штучно надається такого резонансу, аби тільки не ухвалити закон. Читати далі

Кілька посутніх зауваг щодо нового проєкту українського правопису

Опубліковано:

29431_w_647

Юрій Шевчук

Докорінна реформа українського правопису давним давно на часі. З кожним днем вона стає все гострішою, бо запущені ще в 1930-х роках механізми покликані, зросійщити українську мову, підірвати її зсередини, продовжують діяти через двадцять сім років після падіння московько-совєтської імперії. Величезна маса мовців глибоко засвоїла накинуті нам русифікаторські норми, що руйнують мову, роблять її незручною, неповороткою, неконкурентною в добу інформаційного вибуху.

Читати далі

Українська революція і «російськомовні патріоти»: Україні потрібен мовний закон

Опубліковано:

DSC_0131

Лариса Масенко

У нашому суспільстві по-різному ставляться до поширеного в Україні явища білінгвізму – паралельного або одночасного вживання у багатьох сферах комунікації української і російської мов. Лінгвісти і лінгвокультурологи, які фахово вивчають проблеми масового білінгвізму, вважають, що конкуренція двох мов у тому вигляді, в якому вона побутує в Україні, загрожує самому існуванню української мови. Читати далі

Український правопис і зміни: хто кого переможе?

Опубліковано:

pravopys

Українцям пропонують новий правопис. Поки що він перебуває на обговоренні. До 15 вересня усі охочі можуть залишити свої зауваження та пропозиції щодо нього, заповнивши спеціальну форму. Що ж за зміни можуть стати правилами? Чому їх пропонують саме зараз? Чому невдоволені ними не лише пересічні громадяни, але й професійні мовознавці? Та чи варто вже засмучуватись? Про це в статті журналістки Радіо Свобода. Читати далі

Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?

Опубліковано:

10__8995_500x317

Лариса Масенко

Десь рік чи два тому я звернулась до чиновника з департаменту державної мовної політики при Міністерстві культури із запитанням, чому вони не реагують на порушення у багатьох вишах конституційної норми обов’язкового вживання української мови у навчальному процесі. Адже не секрет, що у вищих навчальних закладах Одеси, Харкова, Дніпра і навіть у деяких столичних університетах чимало викладачів читають лекції і проводять семінари російською мовою. Читати далі

Перехід з суржика на українську – від заперечення до любові

Опубліковано:

kit

Наталія Жила

Людина, яка звикла розмовляти суржиком, а саме сумішшю української та російської мов, за один день не перейде на чисто літературну. Цьому передує ряд факторів, що є бар’єрами для спілкування. Саме про ці моменти та етапи переходу на чисто українську мову і буду вести розмову.

Як уродженка Чернігівської області, я відчула на собі всі ті переживання, коли починаєш говорити рідною мовою. Було багато причин, що ставали бар’єрами для спілкування. Вони призводили до того, що знову розмовляєш суржиком або навіть переходиш на російську. Основні причини —  це виховання у сім’ї, система навчання у школі, розмови з друзями і земляками.  Читати далі

Чи потрібна Україні багатомовність?

Опубліковано:

20180723_120549

Досить часто, коли говорять про мовну політику і мовну ситуацію загалом, Україну порівнюють із іншими країнами. Про те, чим цікавий для України досвід Латвії, та чому потрібно пам’ятати про досвід Білорусі, читайте в матеріалі Луки Марковича. Читати далі

Школа і мова. Про доплати вчителям мови/язика нині і в минулому

Опубліковано:

shkola

Тарас Марусик

Нещодавно міністр освіти та науки України висловилася на тему вивчення української мови в загальноосвітніх школах. «Вчителі української мови, – зазначила Лілія Гриневич, – почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз Кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення». Читати далі