Законопроект 5670-д покликаний захистити права українських громадян на отримання інформації та послуг державною мовою, наповнити державний статус української мови реальним змістом та підтримати українську мову як один з найважливіших чинників української ідентичності, національної безпеки та державної єдності. Читати далі
Архів категорії: Думка
Про мовний закон напередодні виборів
Володимир Кулик, УП
Найближчим часом Верховна Рада розглядатиме в другому читанні проект закону “Про державну мову”, відомий за його номером 5670д. Прибічники розширення вжитку української мови сподіваються, що закон ухвалять іще до президентських виборів, бо припускають, що потім буде важко забезпечити більшість голосів. Проте багато хто остерігається, що напередодні виборів ухвалення цього закону може завдати шкоди єдності українського суспільства, а отже, і його готовності сприяти поширенню української мови. Цю позицію не дуже хочуть публічно висловлювати члени партій, що заявляють про прихильність до ідеалів Майдану й руху України геть від Москви. Читати далі
Мовний егоцентризм і мова як основний елемент національного коду
Христина Потапенко
“Коли ж ми поїхали в Білорусь, то я не міг знайти людини, яка говорить білоруською, аби послухати цю мову, тільки наш перекладач говорив. Ви розумієте, вони там всі російською говорять. Росія їх перемогла, вона вбила мову, вона вбила бажання людей говорити рідною мовою. Це не можливо, я був дуже здивований побачивши таку ситуацію завоювання нації без зброї і такому непомітному знищенню національного коду, яким є мова”.
Читати далі
Співзасновник громадського руху “Вільний Ідель-Урал”: Чим далі від російської мови, тим більше миру
25 липня Державна дума РФ ухвалила в третьому читанні закон, який обмежує вивчення національних мов на території Федерації. «Проти» проголосувало лише два депутати, «за» віддали голоси 388 парламентарів. Коли закон вступить в силу, батькам доведеться писати заяви з проханням, аби їхнім дітям дали можливість вивчати свою національну мову – татарську, ерзянську, мокшанську, чувашську, марійську та інші. І це тоді, коли національні мови закріплені як державні в конституціях національних республік. Але це не зупинило російських законодавців. Читати далі
Історичний момент для української ідентичності
Олександр Іванов
Сьогодні українці є свідками історичних подій, які визначать майбутнє нашої країни на багато років вперед. З 2014 року Україна зробила безпрецедентний ривок у зміцненні державності з часів незалежності. Каталізатором подій стала Революція гідності та доволі успішне протистояння Росії у новітній війні. Війна ще далека від завершення, а російська агресія і намагання захопити Україну будуть на порядку денному до тих пір, поки буде існувати Росія у нинішному вигляді. Читати далі
Чому необхідно ухвалити законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”
Законопроект 5670-д покликаний захистити права українських громадян на отримання інформації та послуг державною мовою, наповнити державний статус української мови реальним змістом та підтримати українську мову як один з найважливіших чинників української ідентичності, національної безпеки та державної єдності. Читати далі
Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього
Ігор Лосєв
«Знову про мову», зітхне читач і матиме рацію. Так, за роки так званої перебудови і період незалежності на цю тему висловлювалися неймовірну кількість разів. Десятки тисяч статей, тисячі публічних виступів, сотні теле- і радіопрограм, а скільки мітингів і демонстрацій… Здавалося, що вже багатьох переконали у важливості української мови. Проте й дотепер російська мова в Україні де-факто залишається панівною… Читати далі
Україна і її мова. Запропоновано правопис нашої мрії?
Тарас Марусик
Якщо чесно відповісти на запитання в заголовку цієї статті, то відповідь буде негативна. Але така відповідь – дещо поспішна, бо, як відомо, істина пізнається і в порівнянні. Звичайно, хотілося більшого наближення до харківського правопису 1929 року, який чомусь часто вважають діаспорним або західноукраїнським, хоча деяким учасникам правописної комісії 1929 року було непереливки по поверненні до західноукраїнського дому. Читати далі
Політична “мовотворчість”. Тлумачення найбільш популярних побрехеньок
Ірина Подоляк
Пропоную вчергове підступитися до питання державної мови без надриву, бо дуже вже хочеться допомогти всім нам одночасно увімкнути мозок, а не телевізор. Для цього пропоную простими словами кілька найбільш популярних побрехеньок і їх тлумачення.
Маніпуляція 1. Питання державної мови не є пріоритетним для громадян України
Якщо мова не є одним із пріоритетів – чому стільки уваги цьому питанню приділяється на політичних шоу приватних телеканалів за участі колишніх регіоналів з одного боку і штатних провокаторів з іншого? Це єдине «не пріоритетне» питання, якому штучно надається такого резонансу, аби тільки не ухвалити закон. Читати далі
Кілька посутніх зауваг щодо нового проєкту українського правопису
Юрій Шевчук