Архів теґу: русифікація

Русифікація Вірменії може погано закінчитися для Кремля

Опубліковано:

1BEC2883-9B49-4F14-8BC8-09D45314E4E5_w650_r0_s

Олег Панфілов

Російська мова для Російської імперії, а потім і Радянського Союзу була завжди головною зброєю й об’єднувальним чинником. Оскільки російські царі любили захоплювати чужі території, то захоплені народи зазнавали мовної та релігійної (православної) асиміляції. Здавалося, що імперська політика мала зникнути, але Володимир Путін її відновив. Черговою жертвою може стати Вірменія. Далі – матеріал Радіо Свобода. Читати далі

Лукашенко: Втратити російську мову – це втратити свою історію

Опубліковано:

lukashenko

“Втратити сьогодні російську мову – це втратити свою історію, сьогодення, своє майбутнє”, – заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко, виступаючи 12 липня на відкритті XIX Всесвітнього конгресу російської преси в Мінську.

Про це пише БелаПАН. Читати далі

Запорізька влада згадала про мову: “До новой встречи!”

Опубліковано:

нарада2

Анатолій Ажажа

У Запорізькій міській раді звітували про виконання «Програми розвитку і функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки»: слайди з вишиванкою, в коридорах – розмовляють російською, відповідальні за виконання програми не з’явилися. Читати далі

Мовні права і обов’язки

Опубліковано:

Oleksandr-Boychenko-Andruhovich-50-vidtinkiv-7674

Олександр Бойченко

Хто читає перекладну літературу, той здогадується, що перекладати її можна по-різному. Я, наприклад, роблю це так. Беру, скажімо, книжку Марека Гласка “Красиві двадцятилітні” і перекладаю. Бо так розумію свій мовний обов’язок: перекладати улюблених авторів. Перекладаю сторінку, перекладаю другу, аж раптом натрапляю на згадку про Стефана Вєхецького, відомого польським читачам як просто Вєх. А я такий, що люблю знати, кого і з якої причини згадує автор книжки, яку я перекладаю. Читати далі

У Криму після анексії в 36 разів зменшилась кількість учнів, які навчаються українською

Опубліковано:

shkola1

Росія в Криму відповідальна за дискримінацію українців і кримських татар в доступі до освіти рідною мовою. Про це свідчать результати моніторингу з питань доступу до освіти рідною мовою в Криму, проведеного Кримською правозахисною групою.

У 2013 році в Криму 13 589 осіб здобували освіту українською мовою, а вже у 2016 році число таких учнів знизилося до 371. Відповідно кількість класів з українською мовою навчання за два роки скоротилася у 31 раз. Читати далі

Особисті історії. Про мовну психотравму і українське ґетто

Опубліковано:

barchuk

Історія зі Скрипкою показала, що ще далеко не загоїлось там, де ми думали, що все позросталось. Знову раптово намалювалися «ми» і «вони».

Вирішила вперше розповісти про власний досвід україномовності, який завжди здавався мені очевидним для всіх, але сьогодні я вперше засумнівалась, спостерігаючи за категоричною травлею Скрипки. І подумала, що, можливо, потрібно сказати про це публічно. Мій пост більше для російськомовних моїх френдів, які не мали подібного пережиття. До того ж для мене це великий і досі не пережитий біль, і частково пояснює, чому Олег, для якого українська, до слова, навіть є не рідною, а вивченою, міг зірватися на таку емоційну некоректну репліку.

Отже більшість україномовних дітей мого покоління (особливо центру і сходу) у свій спосіб пережили травму своєї україномовності і знають, що таке бути частиною українського ґетто в російському мовному і культурному морі. Я закінчила російську школу ( батько вважав, що мене треба русифікувати, щоб підготувати до життя)… І ось ця школа життя була настільки жорстокою, що я досі ношу в голові рани і синці. Читати далі

Чи вплине закон про телеквоти № 5313 на мову “українського” телебачення?

Опубліковано:

masha_i_medved_3

Нещодавно Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект Княжицького-Сюмар №5313, в якому декларується запровадження 75-відсоткової квоти для української мови на телебаченні. Та чи справді після остаточного ухвалення цього проекту на ТБ з’явиться 75% україномовного контенту? Щоб з’ясувати це, активісти руху «Відсіч» провели моніторинг телеканалів 1+1, ICTV, «Україна» та «Інтер» (по одному з кожної великої медіагрупи) та порівняли реальні результати з тими, які відповідають критеріям закону про телеквоти.

Порівнюючи з минулим роком, пересічна частка суто україномовного контенту на телебаченні зменшилася приблизно вдвічі й нині становить лише 15,5%. Натомість двомовного контенту побільшало з 35% до 41%, а російськомовного – з 34% до 44%. Читати далі

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Опубліковано:

azarov

Тарас Марусик

Московська риторика, коли це стосується очорнювання ворогів, справжніх чи уявних, або відбілювання себе самих, уявних, винахідлива до безконечності. Берегів там немає. Якщо якихось 150 років тому казали, що української мови «не було, немає і бути не може», що так звану українську мову придумали деякі малороси й особливо поляки, бо це «є та сама російська мова, лише зіпсована впливом на неї Польщі», а якихось 100 років тому стверджували, що Україна – то австрійська вигадка, то тепер цю риторику успішно розвинула дублер Сергія Лаврова, офіційний представник МЗС Російської Федерації Марія Захарова. Читати далі

ЦРУ передбачило “половину зрусифікованих” українців до 2025 року

Опубліковано:

lenin

Російську мову возвеличували до статусу радянської латини, а українську називали сільським діалектом. Дисиденти відкрито виступали проти русифікації. Подекуди, партійний істеблішмент УРСР захищав мову, – йдеться у розгорнутому звіті ЦРУ від 1975 року, про який детально написав Олексій Бухало в матеріалі для ВВС. Україна.

Аналізуючи масштаби русифікації, звіт ЦРУ від 1975 року передбачав, що вже через десять років кількість росіян та зросійщених українців становитиме третину населення України і половину – через п’ятдесят. Читати далі

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Опубліковано:

мова

Віталій Портников

Російська влада остаточно знищила єдину в Москві – та й у всій Росії – Бібліотеку української літератури. Книжковий фонд бібліотеки, який збирався українською громадськістю Москви за підтримки друзів із України та усього світу, передається Бібліотеці іноземної літератури і стане частиною Центру слов’янських культур. Ніякого центру, ніякого його книжкового фонду поки що немає. Книги з української бібліотеки просто перевезуть з неї в інше місце, яке вже не буде називатися небезпечним словом «українська», не буде виглядати – хоча б умовно – як культурний заклад іншого народу, з мовою і культурою якого Росія веде справжню війну. І аж ніяк не гібридну. Читати далі