Архів теґу: русифікація

Суд відхилив клопотання про додавання українських літер на клавіатурі, щоб “не порушувати права російськомовних”

Опубліковано:

sud

Сихівський районний суд м. Львова, а саме суддя Горбань О.Ю., відхилив клопотання про додавання українських літер поряд з російськими на клавіатурах, “щоб не порушувати права російськомовних”.

Про це написав на своїй сторінці громадський діяч Святослав Літинський.

Активіст подав до суду заяву, в якій вимагав змусити продавців комп’ютерів і ноутбуків наклеювати на клавіатуру українські букви. Читати далі

Тарас Шамайда: Після Революції Гідності русифікація в Україні посилилась

Опубліковано:

shamaida

Після Революції Гідності в Україні посилилась русифікація, – вважає Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”. Про це він заявив в ефірі програми “Паралелі” телеканалу “ПравдаТут”.

За його словами, це пов’язано з тим, що після агресії Росії постала потреба швидко зняти різні лінії напруги, за якими можна ділити українців, зокрема, за мовою спілкування. Читати далі

Кремлівський екперт сказав, що кордони держав будуть змінюватися, і згадав російськомовних

Опубліковано:

kreml-expert

Процес переділу територій між країнами колишнього СРСР неминучий, оскільки нібито нинішні кордони незалежних держав були створені “в кабінетах”.

Про це Rzeczpospolita сказав експерт створеного Кремлем “Інституту стратегічних досліджень” Олег Нєменський, передає Обозреватель із посиланням на ZN.ua.

За його словами, це абсолютно новий процес на пострадянському просторі, який відбувається не на основі міжнародних інтеграційних процесів, а “опираючись на об’єднанні російськомовного простору”. Читати далі

Лариса Масенко: “Дуже важливо подолати обмеженість вживання української мови у неформальному міському спілкуванні”

Опубліковано:

masenkoL

Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.

Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі

Язиків багато — мова одна. Маючи обов’язок говорити українською мовою, чиновники все ще лукавлять

Опубліковано:

mova-1

Олена Капнік

Багато років складалася парадоксальна ситуація: y країні, де одна єдина державна мова українська, багато високопосадовців та чиновників розмовляють іноземною — російською мовою. Якщо дехто з урядовців намагався хоч якось зв’язати два слова докупи, то виступи колишнього Прем’єр-міністра Миколи Азарова радше нагадували знущання над мовою, ніж бодай мінімальне володіння нею. Хоч минуло два роки з моменту втечі «сім’ї» з країни, але спогади про «папєрєдніків», «кровосісів» та «бімбу» й досі залишаються приводом для жартів українців. Читати далі

Міський голова Маріуполя не хоче говорити державною і посилається на Нищука

Опубліковано:

mariupol-mer

Міський голова Маріуполя Донецької області Вадим Бойченко пояснив перед студентами Маріупольського державного університету, чому він не говорить державною мовою.

20 травня під час відриття Днів Європи Бойченка запитали, чому він завжди розмовляє російською. Про це пише новинний портал mariupol.tv. Мер спробував відповісти українською, проте швидко перейшов на російську. Читати далі

У Маріуполі міністр культури Нищук раптом заговорив російською

Опубліковано:

nyshchuk

Міністр культури Євген Нищук під час робочої поїздки до Маріуполя Донецької області спілкувався російською мовою.

“Маріуполь – це місто, яке потрібно представити по-іншому не тільки всій Україні, а й гостям з-за кордону”, – про це російською говорив міністр на нараді. Читати далі

Азаров більше дбав за українську мову, ніж Порошенко?

Опубліковано:

Shevchuk

«Жертовність людей, які розмовляють російською, використовують для виправдання українофобії» – викладач Колумбійського університету Юрій Шевчук

Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилась, каже викладач Колумбійського університету, мовознавець Юрій Шевчук. На його думку, це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність. За його твердженням, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. Щоб це змінити, треба розпочати публічну дискусію без політиків та брати приклад із держави Ізраїль, зазначив Юрій Шевчук в інтерв’ю Радіо Свобода. Читати далі

Індульгенції для російської мови

Опубліковано:

lemko

Ілько Лемко

На піку актуалізації і зміцнення української національної ідеї як чинника консолідації, на тлі боротьби не на життя, а на смерть з російською агресією, наприкінці 2015 – на початку 2016 року з українського телебачення зникає українська мова. Так, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то наприкінці року вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5% — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1% на місяць. Це не дивина, а радше цілком стала тенденція, яку ми відчуваємо протягом усіх років незалежності. Для прикладу можна навести досить прикре відсоткове співвідношення української і російської мов  п’ятирічної давнини: книговидання – 13% проти 87%; газети – 31,8% проти 68,1%; журнали – 10,6% проти 89,4%; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45% проти 55%; телебачення – 41,4% проти 58,6% (sic! Зараз, нагадуємо, 23%, або майже вдвічі менше, ніж при Януковичі). Так само констатується значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі. Читати далі

На мовному фронті без змін!

Опубліковано:

vynnychuk

Юрій Винничук

Закон про мову мусить нарешті з’явитися і захистити права не тільки російськомовних, але й україномовних.

Англійський публіцист XVIII сторіччя Джозеф Аддісон висловив думку, яка актуальна й досі і стосується нас: “Немає гіршої напасті для країни, аніж страшний дух розбрату, що перетворює її на два особливих народи, набагато чужіших і ворожіших один одному, аніж різні нації. Наслідки таких чвар украй згубні не лише тому, що сприяють загальному ворогові, але й тому, що сіють зло майже в кожному серці. Дух цей виявляється фатальним і для засад, і для розуму; люди стають усе гіршими, мало того – усе безглуздішими”. Читати далі