Архів категорії: Закордонний досвід

“Чи володієте Ви латиною?” Чому більшість англомовних канадців не говорять французькою

Опубліковано:

parlez-vous-francais-translation-challenges

Практично усі англоканадці вчать французьку у школі, а дехто – ще й в коледжі чи університеті. Але за статистикою, коло 90 % з них не вважають себе у змозі спілкуватися цією мовою.

Працюючи у Оттаві, зустрічаєш багато англомовних людей, які роками “вчать французьку”. Один збирається сьогодні на мовні курси, другий тільки що повернувся з уроку, третій шукає приватного репетитора з “другої офіційної”, тому що попередня репетиторка переїхала до Монреалю. Але якщо звернутися до цих учнів французькою, то багато хто відповідатиме англійською, дехто скаже французькою кілька фраз – і знов-таки перейде на англійську, і тільки відносно небагато людей говоритимуть французькою до кінця розмови. Читати далі

Бути “ввічливою меншиною” та “швидко порозумітися”? Чому деякі франкомовні поза Квебеком обирають англійську

Опубліковано:

Waiter3

(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни? , а також Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?  і Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити) )

Англомовна Канада і, зокрема, Оттава, – чудове місце для жити і праці. Тут ввічливі привітні люди, добра економіка, якісний сервіс, гарні кар’єрні перспективи. Щоб почуватися у Оттаві комфортно, франкомовному треба дві речі: 1) добре засвоїти англійську і 2) забути що місто “мало б бути двомовним”.

(Київ, до речі, теж комфортабельне місто – якщо не чекати на україномовне обслуговування)

Якщо в Оттаві ви намагаєтесь усюди користуватися французькою на рівні з англійською, то ризикуєте стати нещасною нервовою людиною. Читати далі

Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити)

Опубліковано:

woman

(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?  і  Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?)

Уявіть собі звичайного дорослого слона. Одного дня, прийнято рішення що слон відтепер – “сухопутний-і-морський звір”, який плаває не гірше ніж ходить. Отже, слона щодня водять на пляж. Той старанно плаває протягом години, уявляючи себе китом. Після чого повертається на сушу.

Уявили? Тепер поговоримо про двомовність на федеральній держслужбі Канади. Читати далі

Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?

Опубліковано:

can-flags-multicultural-72dpi

(Початок циклу статей тут: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?)

Для початку, варто розглянути ситуацію на концептуальному рівні.

На момент британського завоювання (1759-1760 роки) у Канаді вже жило багатотисячне франкомовне населення. Повним ходом формувалася (франко)канадська ідентичність, а з ізоляцією від Франції цей процес прискорився. Після незалежності Сполучених Штатів, до країни переселилися тисячі англомовних лоялістів, до яких приєдналися іммігранти з Британії. Так виникли дві етно-мовно-культурні групи, жодна з яких не могла асимілювати іншу.

Вже у 1838 році, лорд Дархем писав: “Я знайшов два народи, що борються поміж собою у лоні єдиної держави” (у оригіналі було “two races”). Читати далі

Таємниці канадського білінгвізму: мови у реальному житті Канади

Опубліковано:

Canada-Flag

Ми вже писали, що чутки про канадську двомовність дещо перебільшені: лише 17,5 % знають обидві офіційні мови. Натомість, дві третини населення (68 %) знають англійську, але не французьку. Це – коло 90 % англомовних канадців. Ще 12,6 % знають французьку, але не англійську. Це – коло половини франкомовних канадців. Таким чином, більшість населення країни – одномовна.

Час від часу, у англоканадській пресі з’являються статті на тему, що ніяка Канада не двомовна, а тому політика білінгвізму не має сенсу. Квебекській пресі не треба й доводити канадську одномовність: для цього достатньо спробувати замовити французькою сніданок у пересічному кафе Торонто, Калгарі чи навіть Оттави, столиці країни. Читати далі

Російська мова та стратегічні інтереси Росії. Із виступів на конференції в Дипломатичній академії МЗС РФ

Опубліковано:

Міжнародна федерація російськомовних письменників

Російська мова та стратегічні інтереси Росії

Із виступів на конференції «Розширення використання російської мови як однієї зі світових мов» (Дипломатична академія МЗС РФ)

Укріплення позицій російської мови як мови, якою розмовляють мільйони людей в нашій країні та за її межами, просування її як однієї зі світових відповідає стратегічним інтересам Росії та її національної безпеки. Функціонування російської мови як світової, розповсюдження її за кордоном вимагає узгоджених дій міністерств та організацій в самій Росії, а також закордонних закладів нашої країни у всьому світі.

Ю. Є. Фокін, ректор Дипломатичної академії МЗС РФ Читати далі

Національна політика та охорона меншин в Словенії

Опубліковано:

slovenia

Згідно з остаточними даними перепису 2002 року Словенія мала 1,964,036 жителів. Частка словенців складала 83,06% (1,631,363 жителів). Для Словенії є характерним поліетнічне суспільне середовище з домінантним словенським народом. В різних документах, які були створені в процесі набуття незалежності, можна помітити, що фундаментальними завданнями новоствореної держави були збереження, просування та розвиток словенської нації в усіх її проявах (йдеться про словенців, які мешкають в Словенії, словенські меншини в сусідніх країнах: Австрії, Італії, Угорщині та Хорватії, та словенців, які тимчасово ябо постійно проживають за кордоном). Про решту (яку багато фахівців розглядає як сукупність постійних жителів Республіки Словенії, тобто як політичну, не етнічну, конструкцію) в цих документах можна знайти тільки обмежені згадки. Більшість з них стосується двох офіційно визнаних меншин: італійської та угорської.

Для словенської нації характерний етнічний принцип формування, але сучасний конституційний лад окреслює Словенію як “національну державу” відкритого типу з вираженим принципом громадянства. Читати далі

Лукашенко випустив білоруську мову з резервації. Але вона потрібна лише столичним хіпстерам

Опубліковано:

bilorus2

Ірина Андрейців

– Купите «Мову», точно не прогадаєте, – загадково усміхається продавець прогресивної книгарні-галереї «Ў» в Мінську. Йдеться про книгу Віктора Мартиновича – одну з найпопулярніших новинок білоруської літератури. Це фантастична історія про недалеке майбутнє, де білоруська мова під забороною. Молодь уже забула як вона звучить, але прочитання уривків «мови» приносить корінному населенню Білорусі кайф, подібний до наркотичного. Песимістичні прогнози щодо майбутнього національної мови Мартинович уважає небезпідставними. Натомість, молоді активісти переконують, що мова відроджується. Читати далі

Мови меншин: з якими проблемами стикаються в Литві, Латвії та Білорусі?

Опубліковано:

69760784

Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.

На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі

Третя мова Канади, небажана у батьківщині

Опубліковано:

640px-Punjab_map.svg

Щойно закінчилися парламентські вибори в Канаді, і новий парламент порадував несподіваною новиною. Третьою за чисельністю серед рідних мов новообраних депутатів, після двох офіційних – англійської та французької – виявилася мова панджабі, якою розмовляють на більший частині території Пакистану та у північно-західних регіонах Індії.

Чи становлять панджабомовні реальну більшість серед нових канадців та чи ці цифри відображають впливовість даної громади? Читати далі