Архів категорії: Закордонний досвід

Національна політика та охорона меншин в Словенії

Опубліковано:

Згідно з остаточними даними перепису 2002 року Словенія мала 1,964,036 жителів. Частка словенців складала 83,06% (1,631,363 жителів). Для Словенії є характерним поліетнічне суспільне середовище з домінантним словенським народом. В різних документах, які були створені в процесі набуття незалежності, можна помітити, що фундаментальними завданнями новоствореної держави були збереження, просування та розвиток словенської нації в усіх її проявах (йдеться про словенців, які мешкають в Словенії, словенські меншини в сусідніх країнах: Австрії, Італії, Угорщині та Хорватії, та словенців, які тимчасово ябо постійно проживають за кордоном). Про решту (яку багато фахівців розглядає як сукупність постійних жителів Республіки Словенії, тобто як політичну, не етнічну, конструкцію) в цих документах можна знайти тільки обмежені згадки. Більшість з них стосується двох офіційно визнаних меншин: італійської та угорської.

Для словенської нації характерний етнічний принцип формування, але сучасний конституційний лад окреслює Словенію як “національну державу” відкритого типу з вираженим принципом громадянства. Читати далі

Лукашенко випустив білоруську мову з резервації. Але вона потрібна лише столичним хіпстерам

Опубліковано:

Ірина Андрейців

– Купите «Мову», точно не прогадаєте, – загадково усміхається продавець прогресивної книгарні-галереї «Ў» в Мінську. Йдеться про книгу Віктора Мартиновича – одну з найпопулярніших новинок білоруської літератури. Це фантастична історія про недалеке майбутнє, де білоруська мова під забороною. Молодь уже забула як вона звучить, але прочитання уривків «мови» приносить корінному населенню Білорусі кайф, подібний до наркотичного. Песимістичні прогнози щодо майбутнього національної мови Мартинович уважає небезпідставними. Натомість, молоді активісти переконують, що мова відроджується. Читати далі

Мови меншин: з якими проблемами стикаються в Литві, Латвії та Білорусі?

Опубліковано:

Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.

На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі

Третя мова Канади, небажана у батьківщині

Опубліковано:

Щойно закінчилися парламентські вибори в Канаді, і новий парламент порадував несподіваною новиною. Третьою за чисельністю серед рідних мов новообраних депутатів, після двох офіційних – англійської та французької – виявилася мова панджабі, якою розмовляють на більший частині території Пакистану та у північно-західних регіонах Індії.

Чи становлять панджабомовні реальну більшість серед нових канадців та чи ці цифри відображають впливовість даної громади? Читати далі

Спортивні клуби Білорусі оцінюють на білоруськомовність

Опубліковано:

Ініціатор кампанії «Діловодство по-білоруськи» Ігор Случак почав складати рейтинг «Найбільш білоруськомовний спортивний клуб Білорусі». До остаточного рейтингу, який Случек обіцяє видати до Різдва, увійде 100 спортивних (футбольних, баскетбольних, хокейних та інших) клубів. Поки він опублікував результати п’ятої частини роботи – рейтинг-оцінку 20 клубів, з яких тільки 5 отримали понад нуль балів. Лідери рейтингу минулого року говорять, що використовувати білоруську мову не так важко, як здається. Читати далі

Мовна політика Квебеку

Опубліковано:

В Україні немає різкого кордону між мовними спільнотами: більшість населення вільно розуміє як українську, так і російську, частина російськомовних вважає себе українцями, а дехто регулярно переходить з мови на мову залежно від ситуації.

Але у Канаді – абсолютно інша ситуація. Більшість англомовних мешканців взагалі не розуміють французької. Це стосується і деяких міністрів федерального уряду “двомовної” країни. Частина франкомовних ледь розуміє англійську. “Другу офіційну” вивчають практично як іноземну. Лише 17% канадців вважають себе двомовними, але реальний відсоток напевно менший. Менш ніж 1% населення вважає рідними водночас англійську і французьку, і приблизно стільки ж вживає вдома обидві мови. Решта – АБО англомовні, АБО франкомовні. Читати далі

Алєг Трусав. Русифікація білоруської мови в Білорусі у ХХ столітті

Опубліковано:

Голова Товариства білоруської мови імені Франциска Скарини Алєг Трусав мав виступити на Форумі на підтримку української мови “Нас об’єднає мова”, проте не зміг приїхати. Натомість, він люб’язно надав Порталу мовної політики свою доповідь про русифікацію в Білорусі для публікації.

«Те, що сталося в Білорусі, – поки не трагедія. Це – фарс, це – агонія посткомуністичних сил, в яких немає ані перспективи, ані майбутнього. Вони неминуче зазнають краху, але шлях Білорусі та білорусів до справжньої незалежності лежить через ганьбу і страждання. Ганьбу ми переживаємо зараз, а страждання – попереду». Читати далі

Досвід Молдови: російськомовні ЗМІ за Росію, румуномовні за рух до ЄС

Опубліковано:

Знайти проєвропейську газету, що виходить російською, чи ліву румунськомовну в Молдові досить важко. Російськомовні та румунськомовні мешканці Молдови живуть у паралельних реальностях. Напередодні місцевих виборів Кишинів усіяний агітаційними білбордами. Ігноруючи день тиші, кандидати звертаються до виборців переважно двома мовами.

Лише чинний міський голова, висуванець відверто прорумунської Партії лібералів Республіки Молдова Дорін Кіртоаке, обмежився однією – державною мовою. У країні, не всі мешканці якої розуміють один одного, російська є мовою міжнаціонального спілкування та темою постійних політичних спекуляцій.

За даними соціологічного опитування CBS-AXA 2011 року, близько 62% мешканців Молдови вільно володіють російською. Ще 18% говорять нею, але пишуть із помилками; 7% можуть спілкуватись із російськомовними; 5% розуміють російську, але не говорять нею. Абсолютно не розуміє цієї мови лише 1%. Читати далі

Як держава захищає мову. Досвід Литви

Опубліковано:

Активісти ініціативи “Дріжджі” поспілкувалися із очільниками Литовської комісії з Державної мови. Викладаємо тут їхнє інтерв’ю, взяте із сайту texty.org.ua.

Як не дивно, із початком війни з Росією українську мову в Україні почали вживати рідше. Мовляв, щоб не відштовхнути “схід”. Хибна думка, адже мова це частина державності. У більшості європейських країн є державні органи, корті опікуються розвитком мови свого народу. Литовський досвід особливо актуальний. “Іноді варто натиснути, якщо хочемо зберегти мову” – говорять керівники мовної Комісії Литви. Читати далі