Ініціатор кампанії «Діловодство по-білоруськи» Ігор Случак почав складати рейтинг «Найбільш білоруськомовний спортивний клуб Білорусі». До остаточного рейтингу, який Случек обіцяє видати до Різдва, увійде 100 спортивних (футбольних, баскетбольних, хокейних та інших) клубів. Поки він опублікував результати п’ятої частини роботи – рейтинг-оцінку 20 клубів, з яких тільки 5 отримали понад нуль балів. Лідери рейтингу минулого року говорять, що використовувати білоруську мову не так важко, як здається.
Тільки 5 з 20 команд цієї частини рейтингу одержали більше нуля балів, серед них лідер – футбольний клуб «Неман», у нього 20 балів з 60 (торік клуб мав 5 балів з 50). Бали він отримав за білоруськомовні Youtube-канал, Facebook, Instagram і Twitter, білоруськомовного диктора ігор, білоруськомовне табло, частково білоруськомовні прес-конференції (таблички з іменами представників клубу) і за інше використання білоруської мови (візуальний супровід ігор на стадіоні – склади команд, імена гравців і т.д.).
Мова затребувана, і більше її використовують навіть не адміністрації клубів, а фанати. Ідею білорусизації клубів я підхопив від фанатів, побачивши, як вони використовують мову
Хоча перші результати важко назвати позитивними, цього року відчувається певна тенденція до білорусизації спортивних клубів – особливо, футбольних, стверджує в коментарі Радіо Свободі Ігор Случак:
– Ідея була морально підтримати клуби, які використовують білоруську мову, і спонукати інші, у тому числі, «антибілоруські», хоча вони і в білоруському чемпіонаті. Я багато часу займаюся білорусизацією спорту і вважаю, що спорт – це вид діяльності, який у багатьох перед очима. Якщо людина приходить на стадіон і чує білоруську мову, вона сама може, мені здається, перейти на білоруську мову. Для клубів почесно бути вище в такому рейтингу. Я бачу, що мова затребувана, і більше її використовують навіть не адміністрації клубів, а фанати. Я б сказав, що ідею білорусизації клубів я підхопив від фанатів, побачивши, як вони використовують мову.
Цього року, порадившись із уболівальниками і фанатами, я трохи розширив рейтинг. Стало не 50 балів, а 60, але принцип нарахування балів залишився той самий. Усього пунктів десять, у кожному пункті можна отримати від 4 до 10 балів. Можна говорити, що той чи інший клуб не використовує білоруську мову – торік таких було 76 зі 100 – а якийсь частково використовує. Якщо порівнювати з минулими роками, я бачу, що більше клубів звертаються до білоруської мови, особливо, у футболі.
У хокеї зовсім погана ситуація, навіть білоруська федерація хокею написала, що прізвища гравців повинні писатися тільки російською. Ігор Случак
У федерації футболу дозволено писати прізвища гравців і російською, і білоруською. І якщо в минулому сезоні жоден клуб не писав їх білоруською, цього року білоруською їх пишуть вже чотири. У футболі не такий великий прогрес відбувається, як хотілося б, але в інших видах спорту – майже зовсім не відбувається. У хокеї зовсім погана ситуація, навіть білоруська федерація хокею написала, що прізвища гравців повинні писатися тільки російською. Можна виділити хіба мінське «Динамо», в яких навіть гімн написаний білоруською.
Торік лідерами в рейтингу Случека були мінський футбольний клуб «Торпедо» (38 балів з 50) і баскетбольний клуб «Цмокі» (32 бали), а також бобруйський ФК «Белшина» (29 балів). Ці клуби ще не отримали оцінок в нинішньому рейтингу.
Для «Цмоків», чемпіонів Білорусі з баскетболу з 2009 до 2015 року включно, білоруська мова – нормальна буденна справа, а не піар-хід, розповідає Радіо Свобода прес-аташе клубу Дмитро Герчиков:
«Не можу сказати, як мова відбивається на діяльності клубу, але, здається, фанатам подобається. Для нас мова – це питання не політичне, не соціальне. Ми спочатку з повагою ставилися до білоруської мови та культури, а після ребрендингу бачили це просто як природний шлях розвитку. Для нас це не якась спроба виділитися, це просто нормальна щоденна робота, ніякої пихатості у це не вкладаємо – для нас це природно. Ми вважаємо, що це просто повинно бути в суспільстві. Сподіваюся, і цього року будемо переможцями в рейтингу. Але кожен іде своїм шляхом. Можливо, інші клуби переслідують інші цілі, можливо, розраховують на іншу аудиторію, спеціально вивчають аудиторію, а за підсумками вирішують працювати російською мовою» – каже Герчиков.
Інші спортивні клуби можуть і не замислюватися про мову, а працювати російською просто через звичку, розповів Олексій, який працює диктором на стадіоні ФК «Торпедо»: «У нас мова продовжує використовуватися в тому ж обсязі, як було минулого року. Радий, що в інших клубах ця тенденція простежується. Думаємо, що будуть в позитивному сенсі конкуренти. На мою особисту думку, використання мови залежить тільки від людей, які працюють у клубах. У деяких клубах не використовується мова, напевно, через звичку. Не думаю, що там люди вважають, мовляв, мова може завдати якогось негативу для клубу. Швидше, просто не замислюються, що якби робили білоруською, був би інший ефект, мова могла би посприяти позитивному іміджу. Ви ж помічаєте, що багато компаній, не тільки білоруських, поступово починають використовувати білоруську мову – і роблять це на основі маркетингових досліджень, які дозволяють бачити реакцію людей. У нашому клубі реакція людей на білоруську мову досить позитивна, відзначають, що це добре. Жодної негативної реакції, принаймні, за час моєї роботи в клубі, я не чув. Ніяких проблем з розумінням оголошень на стадіоні чи сайту білоруською мовою немає, навпаки, сприймається лише як «це своє», «це білоруський клуб, тому повинна бути білоруська мова».
Джерело: Радіо Свобода
