Архів теґу: Про засади державної мовної політики

Райрада на Херсонщині скасувала рішення про російську мову як регіональну

Опубліковано:

genichesk

Генічеська районна рада (Херсонська область) скасувала своє рішення про визнання російської мови регіональною на території району.

Про це повідомляють Fakty.ictv. Читати далі

Миколаївська облрада не змогла забрати у російської мови статус регіональної

Опубліковано:

myk-oblrada

Депутати Миколаївської обласної ради залишили російській мові статус регіональної – для скасування цього рішення не вистачило голосів.

Про це повідомляє Укрінформ. Читати далі

Закон «Ківалова-Колесніченка» помер. Чи буде новий? Чим може закінчитися законодавча мовна конкуренція

Опубліковано:

mova

Тарас Марусик, Радіо Свобода

Вже цілий місяць Україна живе без мовного закону «Про засади державної мовної політики», який 28 лютого Конституційний суд визнав неконституційним. Але не всі про це знають – наприклад, в кафе «Дрова» на Вокзальній площі в Києві. У березні написав їм скаргу за відмову касирки відповідати українською, через два тижні зайшов дізнатися, чому не надсилають відповіді. А відповідь від юристів «Дров» була готова – і, не повірите, з посиланням на закон «Ківалова-Колесніченка». Кажу директорові цієї філії: «Ваші юристи не знають, що закон скасовано. Прошу підготувати іншу відповідь». Чекаю. Читати далі

Мовний закон міг бути скасований судом ще у 2014 році – суддя КСУ

Опубліковано:

slidenko

Уперше в історії Конституційного суду був визнаний неконституційним закон через порушення процедури особистого голосування і розгляду законопроекту в парламенті, – про скасування мовного закону Ківалова-Колесніченка розповів Укрінформу суддя Конституційного суду Ігор Сліденко.

В останній день зими Конституційний суд знову про себе нагадав, визнавши неконституційним скандальний закон «Про засади державної мовної політики». У народі він був більш відомий за прізвищами ініціаторів його ухвалення на пленарному засіданні парламенту 3 липня 2012 року тодішніх нардепів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Тоді за нього віддали голоси 248 нардепів. Читати далі

КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова-Колесніченка (оновлено)

Опубліковано:

kk

Сьогодні, 28 лютого, Конституційний Суд України визнав неконституційним закон “Про засади державної мовної політики” (від 3 липня 2012 № 5029-VI), відомий також як закон Ківалова-Колесніченка.

Про це йдеться у рішенні, опублікованому на сайті КСУ. Читати далі

Мова і держава: “закон Ківалова-Колесніченка” відкладуть, скасують чи замінять на новий?

Опубліковано:

mityng-ksu2

Скасувати закон «Про засади державної мовної політики», так званий «закон Ківалова-Колесніченка» вимагали 23 січня під стінами Конституційного суду України. Суд продовжує розгляд подання про відповідність цього закону Конституції. Між тим, у парламенті говорять про готовність проголосувати за один із «мовних законопроектів», який скасує «закон Ківалова-Колесніченка» та статус російської як регіональної мови зокрема. А в опозиції заявляють про «згубні наслідки» таких рішень. Експерти ж говорять про неготовність і небажання влади змінювати чинний мовний закон, ухвалений у часи Януковича. Читати далі

КСУ і «мовний закон Ківалова-Колесніченка». Крапля камінь точить

Опубліковано:

derusyfikatsia

Тарас Марусик

Напередодні Щедрого вечора, коли «старий» Новий рік востаннє заявляє про своє «право» новому року, Конституційний суд України після місячної перерви продовжив розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» в закритій формі. Те, що таке засідання призначили на 13 січня, можна розглядати символічно, як боротьбу нового зі старим.

У зв’язку з переходом Конституційного суду України до закритої частини засідання лунали голоси здивування, а то й обурення. Читати далі

Тарас Марусик: Влада ніяк не може зрозуміти, що мова – один з ключових елементів конституційного ладу

Опубліковано:

marusyk

А відсутність мовної політики – теж політика.

Нещодавно українців, яких щиро переймає доля української мови, приємно здивувала новина – Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки почав розглядати подання народних депутатів щодо визнання неконституційним Закону України “Про засади державної мовної політики”, який в народі охрестили законом Колесніченка-Ківалова. Про те, що могло вплинути на таке рішення КС, про негативні наслідки цього закону і те, чому його так боїться підписати влада, – спілкуємося з журналістом, громадським діячем, заступником голови Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури Тарасом Марусиком.

- Пане Тарасе, чому Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки вирішив розглянути подання 57 народних депутатів щодо закону Ківалова-Колесніченка? Читати далі

Як готували «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж української держави

Опубліковано:

KK-01

13 грудня Конституційний суд України продовжив розгляд справи щодо конституційності сумновідомого закону «Про засади державної мовної політики». Усне слухання, у формі якого розгляд тривав цілий день, «вмістило» виступи судді-доповідача Ігоря Сліденка, суб’єктів права на конституційне подання Олега Бондарчука та Ірини Фаріон, експертів Павла Гриценка, Сергія Головатого і Тараса Марусика. Нижче – виступ останнього на засіданні КСУ.
Читати далі

«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)

Опубліковано:

kivalov-kolesnichenko

Лариса Масенко

В очікуванні рішення Конституційного суду України щодо конституційності / неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, варто нагадати передісторію й історію цього закону, яка почалася задовго до липня 2012 року.

Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре продемонстрував уміння російських імперців вдаватися до обману тоді, коли вони не можуть перемогти опонентів у відкритому протистоянні.

Після провалу наполегливих спроб впровадити російську як другу державну російські політтехнологи почали інтенсивний пошук іншої законодавчої бази для продовження зросійщення й денаціоналізації українців у формально незалежній державі. Таку базу їм вдалося знайти в «Європейській хартії регіональних або меншинних мов», ухваленій у Раді Європи в 1992 році. Читати далі