Архів теґу: Про засади державної мовної політики

КСУ і «мовний закон Ківалова-Колесніченка». Крапля камінь точить

Опубліковано:

derusyfikatsia

Тарас Марусик

Напередодні Щедрого вечора, коли «старий» Новий рік востаннє заявляє про своє «право» новому року, Конституційний суд України після місячної перерви продовжив розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» в закритій формі. Те, що таке засідання призначили на 13 січня, можна розглядати символічно, як боротьбу нового зі старим.

У зв’язку з переходом Конституційного суду України до закритої частини засідання лунали голоси здивування, а то й обурення. Читати далі

Тарас Марусик: Влада ніяк не може зрозуміти, що мова – один з ключових елементів конституційного ладу

Опубліковано:

marusyk

А відсутність мовної політики – теж політика.

Нещодавно українців, яких щиро переймає доля української мови, приємно здивувала новина – Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки почав розглядати подання народних депутатів щодо визнання неконституційним Закону України “Про засади державної мовної політики”, який в народі охрестили законом Колесніченка-Ківалова. Про те, що могло вплинути на таке рішення КС, про негативні наслідки цього закону і те, чому його так боїться підписати влада, – спілкуємося з журналістом, громадським діячем, заступником голови Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури Тарасом Марусиком.

- Пане Тарасе, чому Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки вирішив розглянути подання 57 народних депутатів щодо закону Ківалова-Колесніченка? Читати далі

Як готували «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж української держави

Опубліковано:

KK-01

13 грудня Конституційний суд України продовжив розгляд справи щодо конституційності сумновідомого закону «Про засади державної мовної політики». Усне слухання, у формі якого розгляд тривав цілий день, «вмістило» виступи судді-доповідача Ігоря Сліденка, суб’єктів права на конституційне подання Олега Бондарчука та Ірини Фаріон, експертів Павла Гриценка, Сергія Головатого і Тараса Марусика. Нижче – виступ останнього на засіданні КСУ.
Читати далі

«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)

Опубліковано:

kivalov-kolesnichenko

Лариса Масенко

В очікуванні рішення Конституційного суду України щодо конституційності / неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, варто нагадати передісторію й історію цього закону, яка почалася задовго до липня 2012 року.

Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре продемонстрував уміння російських імперців вдаватися до обману тоді, коли вони не можуть перемогти опонентів у відкритому протистоянні.

Після провалу наполегливих спроб впровадити російську як другу державну російські політтехнологи почали інтенсивний пошук іншої законодавчої бази для продовження зросійщення й денаціоналізації українців у формально незалежній державі. Таку базу їм вдалося знайти в «Європейській хартії регіональних або меншинних мов», ухваленій у Раді Європи в 1992 році. Читати далі

Конституційний Суд завершив відкриту частину розгляду мовного закону. Чекаємо на рішення

Опубліковано:

ksu

Cьогодні, 14 грудня 2016, завершилося відкрите засідання щодо розгляду в Конституційному Суді справи про визнання антиконституційності закону “Про засади державної мовної політики”.

Тепер нам лишається тільки чекати на рішення КСУ, яке ухвалять на закритому засіданні, згідно із законом про КСУ. Про ухвалене рішення, своєю чергою, вже повідомлять суб’єктів подання.

Коротко про сьогоднішнє засідання: спершу учасники процесу, яких заслуховували вчора, мали можливість поставити одне одному запитання та отримати на них відповіді, а також дати відповіді на запитання суддів. Читати далі

Закон Ківалова-Колесніченка знищив більше українців, ніж війна

Опубліковано:

people

Сергій Оснач

Попри перемогу Майдану та війну з Росією, Україна продовжує жити за горезвісним законом Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”. Керівництву України давно пора оцінити його вплив на мовну й політичну ситуацію та вжити заходів. Але українське суспільство котрий рік лишається з законом КК сам-на-сам. Лише нещодавно Конституційний Суд почав розглядати подання 57 народних депутатів щодо неконституційності цього закону.

Про закладені в законі КК механізми російщення та про його антиконституційність написано вже чимало. Сам зміст закону та ганебне його ухвалення, яке регіонали зловтішно назвали “разводом котят”, є неабияким приниженням для українського суспільства й політикуму. Попри це, ухвалений у 2012 році закон КК понад чотири роки лишається чинним. Щоб оцінити характер впливу цього закону, розгляньмо кілька фактів, які чомусь досі не стали предметом жвавого обговорення у ЗМІ та у владних колах. Читати далі

Конституційний Суд продовжує розгляд мовного закону

Опубліковано:

sud

13 грудня відбулось усне слухання у Конституційному Суді щодо мовного закону Ківалова-Колесніченка.

Розгляд справи відбувається за конституційним поданням 57 народних депутатів про відповідність закону “Про засади державної мовної політики” (від 3 липня 2012 № 5029-VI) Конституції України.

Якщо на минулому засіданні (17 листопада) суд встиг розглянутилише різні клопотання позивачів (про долучення доказів, про заслуховування свідків та експертів з питань мовної політики, про відвід окремих суддів), то сьогодні вже розпочалося заслуховування представників суб’єкта конституційного подання (57 тогочасних народних депутатів) та експертів – Павла Гриценка (директора Інституту української мови), Сергія Головатого (члена Венеційської комісії, колишнього віце-президента ПАРЄ), Тараса Марусика (заступника голови Координаційної ради з питань застосування державної мови в усіх сферах суспільного життя при Мінкульті), а також представника ВРУ в КСУ Анатолія Селіванова. Читати далі

«Мовний закон» Ківалова-Колесніченка і засідання КСУ, яке може стати історичним

Опубліковано:

kk

Тарас Марусик

17 листопада 2016 року може стати історичним днем. Всупереч словам голови Конституційного суду України Юрія Бауліна про те, що КСУ не розглядатиме конституційне подання 57 народних депутатів України щодо конституційності Закону України «Про засади державної мовної політики» (так званий «мовний закон» Ківалова-Колесніченка), поки Верховна Рада та президент України не визначаться щодо нього, нарешті розгляд резонансної справи у формі усного слухання зрушив із місця. Читати далі

КСУ взявся розглядати скасування скандального мовного закону Ківалова-Колісніченка

Опубліковано:

15137530_553429318183978_249702257285854807_o

17 листопада 2016 у Києві під будівлею Конституційного Суду України пройшов пікет за скасування мовного закону, відомого як закон Ківалова-Колесніченка.

У цей самий час в будівлі КСУ розпочався розгляд подання 57 народних депутатів України щодо невідповідності цього закону «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року Конституції України.

Як зазначив засновник ініціативи захисту прав україномовних «І так поймут» Роман  Матис, питання про скасування закону поставали ще раніше, у 2012 році, проте КСУ відкладав розгляд цієї справи. Читати далі

Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи?

Опубліковано:

20150618_095953_1

Тарас Марусик

Відразу після Революції гідності, коли було зроблено спробу зруйнувати перепони, які штучно стримували природний розвиток і функціонування української мови, як це зазначено в Конституції України, в усіх сферах суспільного життя на всій території України, громадські організації — і давніші, і ті, що з’явилися під час протестних акцій проти ухвалення закону “Про засади державної мовної політики”, — сподівалися на допомогу постмайданної влади у демонтажі колоніального мовного законодавства і початку створення справедливіших правил гри у цій важливій сфері.

Спробуємо знайти якомога точнішу відповідь на запитання, що міститься в назві цієї публікації, хоча мені буде непросто позбавитися від можливих суб’єктивних оцінок, з огляду на участь у громадському русі. Читати далі