КСУ взявся розглядати скасування скандального мовного закону Ківалова-Колісніченка

Опубліковано:

15137530_553429318183978_249702257285854807_o

17 листопада 2016 у Києві під будівлею Конституційного Суду України пройшов пікет за скасування мовного закону, відомого як закон Ківалова-Колесніченка.

У цей самий час в будівлі КСУ розпочався розгляд подання 57 народних депутатів України щодо невідповідності цього закону «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року Конституції України.

Як зазначив засновник ініціативи захисту прав україномовних «І так поймут» Роман  Матис, питання про скасування закону поставали ще раніше, у 2012 році, проте КСУ відкладав розгляд цієї справи. Читати далі

Захист української мови після Революції гідності: органи державної влади і громадські організації — партнери чи антагоністи?

Опубліковано:

20150618_095953_1

Тарас Марусик

Відразу після Революції гідності, коли було зроблено спробу зруйнувати перепони, які штучно стримували природний розвиток і функціонування української мови, як це зазначено в Конституції України, в усіх сферах суспільного життя на всій території України, громадські організації — і давніші, і ті, що з’явилися під час протестних акцій проти ухвалення закону “Про засади державної мовної політики”, — сподівалися на допомогу постмайданної влади у демонтажі колоніального мовного законодавства і початку створення справедливіших правил гри у цій важливій сфері.

Спробуємо знайти якомога точнішу відповідь на запитання, що міститься в назві цієї публікації, хоча мені буде непросто позбавитися від можливих суб’єктивних оцінок, з огляду на участь у громадському русі. Читати далі

У День української мови запорізькі ЗМІ писали новини державною

Опубліковано:

061-den-movy1

9 листопада на честь Дня української писемності та мови запорізькі інформаційні сайти протягом дня писали новини українською мовою.

Флешмоб підтримали такі сайти: Zanoza, Zабор, “Перший Запорізький”, “Время новостей”, “Індустріалка”, “TV5″, 061.ua і “Акцент” – їх новинна стрічка цілий день була повністю українському. Про це повідомляє 061.ua. Читати далі

Україна і Росія. Князь Володимир і походження української мови

Опубліковано:

image

Лариса Масенко

«Історія культурних зв’язків між Україною і Росією – це історія великої і ще не закінченої війни», – писав Юрій Шевельов в есеї «Москва, Маросєйка» у 1954 році, коли в СРСР помпезно відзначали 300-річчя Переяславської ради як «свято возз’єднання» України з Росією. Натомість Шевельов мав інший погляд на цю подію: «Переяслав у перспективі трьох сторіч уявляється нам початком великої трагедії».

Війна на полі культури супроводжує й нинішній, уже збройний наступ Росії на Україну. Підтвердженням цього є відкриття в центрі Москви пам’ятника Київському князю Володимиру Великому. Читати далі

Перспективи застосування правових позицій Конституційного Суду України у розробці мовного законодавства

Опубліковано:

pro-zasady

Первісний варіант статті надруковано у Віснику Національного університету «Львівська політехніка», № 845. Серія Юридичні науки. – Львів : Видавництво Львівської політехніки,  2016. – С. 482 – 489. 

Володимир Марковський

Постановка проблеми. На сучасному етапі державотворення актуальним завданням убачається оновлення мовного законодавства. Зокрема, розробка і прийняття нового мовного закону продиктована необхідністю підвищити правовий статус української мови як державної. Такий закон має забезпечити дієвий правовий механізм реалізації статусу державної мови. З іншого боку, потрібно покласти край спекуляціям і пропагандистським зусиллям ЗМІ Російської Федерації навколо питання про нібито переслідування росіян та російськомовних в Україні.

Є правові підстави для того, щоб визнати чинний Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 (далі – Закон про мовну політику) неконституційним. Читати далі

8 листопада розпочав дію закон про квоти на україномовну пісню на радіо

Опубліковано:

14997104_572136286304821_451771494_n

Учора, 8 листопада, офіційно почав діяти закон про квоти для україномовних пісень на радіо. З цього приводу на вході до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення відбувся брифінг активістів і музикантів, присвячений маніпулятивному “роз’ясненню”, яке Нацрада опублікувала на своєму сайті та в якому перекручено закон про квоти для української пісні. Активісти й музиканти заявили, що не дадуть порушувати закон і пильнуватимуть за дотриманням квот. Двом активістам Громадянського руху “Відсіч” вдалося прорватися на засідання Нацради, щоб особисто спитати в голови Нацради Артеменка, хто писав, ухвалював та розміщував на сайті Нацради незаконний документ, який Нацрада назвала “роз’ясненням”. Але, як повідомляють активісти, Артеменко відмовився відповідати на запитання і втік, сказавши активістам писати офіційного запита. Читати далі

На Українському радіо 9 листопада пройде диктант національної єдності

Опубліковано:

radiodyktant1

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо відбудеться шістнадцятий радіодиктант національної єдності.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Держкомтелерадіо.

“Акція має на меті об’єднати всіх небайдужих навколо українського слова. Для того, щоб стати учасником, окрім бажання, необхідно мати аркуш паперу, ручку, радіоприймач, комп’ютер, планшет або телефон із виходом в Інтернет. Об 11 годині на Першому каналі Українського радіо почнеться годинна радіопрограма, присвячена акції: йтиметься про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучить власне текст. Диктуватиме доцент Київського університету ім. Б.Грінченка Олександр Авраменко”, – йдеться в повідомленні. Читати далі

Становище української мови: російська домінує в медіа та сфері послуг, українська – в освіті й кінопрокаті (результати моніторингу)

Опубліковано:

radio-kvoty

Тарас Шамайда

Мовна ситуація в Україні позначена домінуванням російської мови у ключових сферах суспільного життя. Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2016 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи». Про становище української мови пишуть детальніше ТЕКСТИ.

Російська мова переважає в телеефірі, друкованих виданнях, сфері послуг та українському сегменті Інтернету. Під тиском цих чинників русифікації значна частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкується нею на роботі чи навіть удома. Така ситуація становить загрозу мовній ідентичності українців і національній безпеці держави.

Водночас матеріали огляду свідчать про домінування української мови в освіті й кінопрокаті. Внаслідок прийняття закону про обов’язкову частку українських пісень на радіо значно зросла присутність україномовної музики в радіоефірі. Читати далі

Українські письменники закликають говорити українською (ВІДЕО)

Опубліковано:

zabuzhko

До Дня української писемності та мови українські письменники розказали, чому вони спілкуються рідною мовою та закликали робити те саме усіх українців. Участь у зйомках взяли Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Тарас Прохасько та Іван Малкович.

«Ідея відеороликів була в тому, щоб російськомовні українці зрозуміли абсурдність факту – чому вони розмовляють не своєю мовою, – пояснює ініціаторка Юлія Капшученко-Шумейко. – Тому ми задавали лише по два питання кожному письменнику, з яким спілкувались – чому вони говорять і пишуть українською. На це питання багато хто реагував здивовано – а як інакше, це ж природно? І тому ми сподіваємося, що так само природно виникне питання у всіх російськомовних українців і вони таки перейдуть на нашу мовну сторону». Читати далі

Говори українською! У Києві відзначатимуть День української писемності та мови

Опубліковано:

sestry

9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця у столиці відбудеться культурно-мистецьке свято до Дня української писемності та мови, на якому виступлять українські письменники та музиканти, зокрема “Сестри Тельнюк” і “Тінь Сонця”.

Захід організовують Міністерство культури України, Український інститут книги та Музей книги і друкарства України, а також активна громадськість. Початок о 18:30 в Музеї книги і друкарства України (вул. Лаврська, 9). Читати далі