На Донеччині чиновники будуть послуговуватись виключно державною мовою

Опубліковано:

druzhkivka

Із січня 2017 року заступники голови Донецької облдержадміністрації, апарат, працівники райдержадміністрацій на Донеччині зобов’язані під час виконання посадових обов’язків використовувати українську мову.

Відповідне розпорядження підписав 10 січня керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, про що він написав на своїй Фейсбук-сторінці. Читати далі

Локалізація товарів та послуг українською мовою – купуй україномовне свідомо. Інтерв’ю з Романом Матисом

Опубліковано:

itakpojmut

Великий і дуже великий бізнес змушений витрачати великі і дуже великі кошти на локалізацію своїх товарів і послуг, щоб просунути їх на ринках інших країн і з часом заробляти ще більше. Локалізація – це адаптація продукції до особливостей культури споживання певної країни, в якій виробних має намір вести свій бізнес. Вона зазвичай передбачає маркетингове, технічне і мовне удосконалення товару або послуги. Досконалість не знає меж, але має свою ціну. Виробник із радістю сприймає те, що кілька країн мають однакові технічні стандарти, спілкуються однією мовою, бо це дає змогу економити. Локалізував для ринку країни А – продаєш на ринках країни Б, В, Г і навіть Д. Мультинаціональні корпорації тому й стали гігантами на ринку, що рахували кожну копійку і заощаджували, де могли.

Однак, питання не лише в грошах. Для українського ринку товарів та послуг локалізація українською мовою – питання не лише ціни, але й права та гідності україномовного споживача. Чому саме так, спробуємо вияснити у Романа Матиса засновника та керівника ініціативи захисту прав україномовних “И так поймут”. Ініціативна група “И так поймут” функціонує з практичною метою, вона закликає звертатися до підприємців, які ведуть бізнес в Україні, з проханням вести мовний супровід свого бізнесу українською. Читати далі

Держпродспоживслужба: обов’язкова мова обслуговування споживача – українська

Опубліковано:

Waiter2

Заклади харчування, магазини та інші суб’єкти господарювання зобов’язані обслуговувати споживача державною мовою.

Про це йдеться у роз’ясненні Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Якщо споживач не надавав згоди працівникам суб’єкта господарювання спілкуватись з ним російською мовою, то обслуговування недержавною мовою є неправомірним. Джерелами доказів можуть бути записи споживачів у Книзі відгуків і пропозицій та відповіді суб’єктів господарювання на такі записи. Читати далі

Тарас Марусик: Влада ніяк не може зрозуміти, що мова – один з ключових елементів конституційного ладу

Опубліковано:

marusyk

А відсутність мовної політики – теж політика.

Нещодавно українців, яких щиро переймає доля української мови, приємно здивувала новина – Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки почав розглядати подання народних депутатів щодо визнання неконституційним Закону України “Про засади державної мовної політики”, який в народі охрестили законом Колесніченка-Ківалова. Про те, що могло вплинути на таке рішення КС, про негативні наслідки цього закону і те, чому його так боїться підписати влада, – спілкуємося з журналістом, громадським діячем, заступником голови Координаційної ради з питань застосування української мови у всіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури Тарасом Марусиком.

- Пане Тарасе, чому Конституційний Суд, попри довге зволікання, все-таки вирішив розглянути подання 57 народних депутатів щодо закону Ківалова-Колесніченка? Читати далі

Отар Довженко: Російська залишається мовою політики, криміналу, гламурної тусовки

Опубліковано:

dovzhenko
— Мої батьки російськомовні, — каже викладач Магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові Отар ДОВЖЕНКО, 35 років. — Про існування української я довідався в 6 років. Через рік почав вивчати її в школі. У 15 перейшов на неї майже в усіх сферах свого життя. З’явилося відчуття, що жити в Україні, думати й говорити українською — це правильно. Рідна мова моїх дітей — українська. Російською користуюся для роботи. Читати далі

Як готували «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж української держави

Опубліковано:

KK-01

13 грудня Конституційний суд України продовжив розгляд справи щодо конституційності сумновідомого закону «Про засади державної мовної політики». Усне слухання, у формі якого розгляд тривав цілий день, «вмістило» виступи судді-доповідача Ігоря Сліденка, суб’єктів права на конституційне подання Олега Бондарчука та Ірини Фаріон, експертів Павла Гриценка, Сергія Головатого і Тараса Марусика. Нижче – виступ останнього на засіданні КСУ.
Читати далі

«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)

Опубліковано:

kivalov-kolesnichenko

Лариса Масенко

В очікуванні рішення Конституційного суду України щодо конституційності / неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, варто нагадати передісторію й історію цього закону, яка почалася задовго до липня 2012 року.

Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре продемонстрував уміння російських імперців вдаватися до обману тоді, коли вони не можуть перемогти опонентів у відкритому протистоянні.

Після провалу наполегливих спроб впровадити російську як другу державну російські політтехнологи почали інтенсивний пошук іншої законодавчої бази для продовження зросійщення й денаціоналізації українців у формально незалежній державі. Таку базу їм вдалося знайти в «Європейській хартії регіональних або меншинних мов», ухваленій у Раді Європи в 1992 році. Читати далі

Українська мова в інтернеті (ІНФОГРАФІКА)

Опубліковано:

vkontakte

Лесь Белей

Українська мова домінує на сайтах телекомпаній, інші ЗМІ віддають перевагу російській. Російська тотально переважає у торгівлі, розвагах та “довідково-порадницьких” сайтах. Залізобетонно українські сайти держструктур, українською, як правило, інструменти банкінгу та онлайн-платежів, – пишуть ТЕКСТИ.

62% українців старші за 15 років користуються інтернетом (в містах – 69 %, у селах – 47 %), – стверджує дослідження Factum Group Ukraine, проведені у березні цього року.

Інтернет не має кордонів, відповідно, користувачі однієї країни можуть активно відвідувати сайти іншої країни. Тому досліджувати сегмент «українського інтернету» варто не з точки зору доменів, а беручи до уваги найпопулярніші сайти серед загальної аудиторії країни (без прив’язки до домену .ua). Читати далі

Закон Ківалова-Колесніченка знищив більше українців, ніж війна

Опубліковано:

people

Сергій Оснач

Попри перемогу Майдану та війну з Росією, Україна продовжує жити за горезвісним законом Ківалова-Колесніченка “Про засади державної мовної політики”. Керівництву України давно пора оцінити його вплив на мовну й політичну ситуацію та вжити заходів. Але українське суспільство котрий рік лишається з законом КК сам-на-сам. Лише нещодавно Конституційний Суд почав розглядати подання 57 народних депутатів щодо неконституційності цього закону.

Про закладені в законі КК механізми російщення та про його антиконституційність написано вже чимало. Сам зміст закону та ганебне його ухвалення, яке регіонали зловтішно назвали “разводом котят”, є неабияким приниженням для українського суспільства й політикуму. Попри це, ухвалений у 2012 році закон КК понад чотири роки лишається чинним. Щоб оцінити характер впливу цього закону, розгляньмо кілька фактів, які чомусь досі не стали предметом жвавого обговорення у ЗМІ та у владних колах. Читати далі

Конституційний Суд продовжує розгляд мовного закону

Опубліковано:

sud

13 грудня відбулось усне слухання у Конституційному Суді щодо мовного закону Ківалова-Колесніченка.

Розгляд справи відбувається за конституційним поданням 57 народних депутатів про відповідність закону “Про засади державної мовної політики” (від 3 липня 2012 № 5029-VI) Конституції України.

Якщо на минулому засіданні (17 листопада) суд встиг розглянутилише різні клопотання позивачів (про долучення доказів, про заслуховування свідків та експертів з питань мовної політики, про відвід окремих суддів), то сьогодні вже розпочалося заслуховування представників суб’єкта конституційного подання (57 тогочасних народних депутатів) та експертів – Павла Гриценка (директора Інституту української мови), Сергія Головатого (члена Венеційської комісії, колишнього віце-президента ПАРЄ), Тараса Марусика (заступника голови Координаційної ради з питань застосування державної мови в усіх сферах суспільного життя при Мінкульті), а також представника ВРУ в КСУ Анатолія Селіванова. Читати далі