Архів категорії: Публікації

Як це – бути україномовною в місті “можливостей і перспектив”

Опубліковано:

kyiv

Дана Муравська

Я народилася в Луцьку. До дитячого садку й школи пішла у Львові, де і прожила до вступу до університету. Якщо я скажу, що моє знання української мови і любов до неї не зумовлені територіально, це буде неправда. Адже народилася і виховувалася я в Україні.

Російську мову, щоправда, я теж вивчила з дитинства. Це було просто, навіть попри те, що в школі уроків російської не було. Читати далі

Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського

Опубліковано:

lenin-kpi

Ірина Костенко, Марина Остапенко, Радіо Свобода

«Гідним для студентів та працівників НТУУ КПІ є:
Дотримуватися вимог законодавства України та
внутрішніх нормативних документів університету»
(Кодекс честі НТУУ «КПІ»)

«Ей, отключай телефон. В тачку бегом – это пляжный сезон…
По-быстрому забежали домой переодеться и бахнуть по сто…»

Ці «глибокоінтелектуальні» тексти належать російському реперу. Почути їх можна не лише в окупованому Криму (там систематично гастролює співак). Повсякчасно вони звучать на хвилях ФМ головного технічного університету України – НТУУ КПІ імені Сікорського. Читати далі

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини

Опубліковано:

mova

Тарас Марусик

Вже не один рік новий політичний цикл в Україні прив’язаний до початку роботи Верховної Ради. До такого циклу пристосовані навіть медіа зі своїми спеціальними передачами, «свободами слова» і «правами на владу». «Найгарячішою» темою першого парламентського дня стала мова, хоча в порядку денному не було законопроекту про державну чи інші мови.

Ні минулий, ні позаминулий, ні позапозаминулий вересень у найвищому законодавчому органі не починався з мовного питання – на відміну від цьогорічного. Читати далі

Відкладений у часі перепис населення України: мовний аспект

Опубліковано:

people

Тарас Марусик

Організація Об’єднаних Націй рекомендує проводити переписи населення раз на десять років. Такою є усталена практика в багатьох країнах світу. Об’єктивна інформація потрібна не лише ООН, але й кожній країні – щоб мати чітке уявлення про різні аспекти соціуму і відповідно планувати розвиток країни. Та як тільки до цього домішується політика, вишукуються різні причини, щоб відтерміновувати важливе й об’єктивне дослідження про стан суспільства. Читати далі

Чи ти спиш українською?

Опубліковано:

Prohasko

Тарас Прохасько

То, якою активною була реакція на один з найлітературніших дописів Юрія Андруховича, свідчить, що цей Андрухович дійсно є великим письменником. І не тільки тому, що багатьом хочеться побути – хай і у спосіб заперечення і зневаження – поруч з ним. І не тому, що написане ним стає фактом реальності, який перетворюється на особисту пригоду читача. Читати далі

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Опубліковано:

rs

Андрій Любка

Разом із початком нового політичного сезону загостряться вічно актуальні для українців теми. Наближення виборів – у першу чергу президентських – змусить владу мобілізовувати агітаційні ресурси й підсумовувати успіхи, яких, чесно кажучи, негусто. У цій ситуації доведеться витягувати козир із рукава – і таки голосувати за громадський законопроект про мову (5670-д), щоб завоювати прихильність патріотичного електорату. Читати далі

В усіх типах медій споживачі віддають перевагу продуктам українською мовою (опитування)

Опубліковано:

kulyk

Соціологічні опитування показують, що української мови в медійному просторі бажають не лише нечисленні активісти, а й мільйони пересічних громадян.

Про це йдеться у матеріалі Володимира Кулика на Детекторі медіа: Читати далі

Русифікація Вірменії може погано закінчитися для Кремля

Опубліковано:

1BEC2883-9B49-4F14-8BC8-09D45314E4E5_w650_r0_s

Олег Панфілов

Російська мова для Російської імперії, а потім і Радянського Союзу була завжди головною зброєю й об’єднувальним чинником. Оскільки російські царі любили захоплювати чужі території, то захоплені народи зазнавали мовної та релігійної (православної) асиміляції. Здавалося, що імперська політика мала зникнути, але Володимир Путін її відновив. Черговою жертвою може стати Вірменія. Далі – матеріал Радіо Свобода. Читати далі

Вийти з зони комфорту: чому багатьом страшно заговорити “чужою” мовою (приклад Канади)

Опубліковано:

bonjour

“Чому вона не спробує сказати хоча б Bonjour?” – дивувався я щодо англомовної чиновниці, що багато років мріє про кращу посаду, але чи не усі цікаві вакансії формально “двомовні”. Людина ходить на курси французької, але навіть не намагається вжити цю мову поза класом.

“Мабуть, вона така як я. Сором’язлива. – відповіла моя знайома. – Є люди, яким просто дуже соромно заговорити іншою мовою”.

Страх і сором’язливість… Це багато що пояснює. Читати далі

Про забезпечення права національних меншин та корінних народів України на освіту рідною мовою в проекті закону “Про мови в Україні” № 5556

Опубліковано:

kr-tatary

В. Марковський, Р. Демків

Відродження української нації, її боротьба за державну незалежність у ХІХ–ХХ ст. пов’язані з боротьбою за підвищення правового статусу української мови. У цей історичний період важливим завданням для національної політичної еліти та всього українського суспільства було забезпечення права на навчання рідною мовою.

У сучасних умовах державотворення, підтримуючи ідею статусу єдиної державної мови, українська держава та суспільство усвідомлює необхідність забезпечення мовних прав представників національних меншин. Читати далі