Архів теґу: двомовність

В Україні поєднуються мовні ситуації Ірландії, Білорусі та Каталонії – американський дослідник

Опубліковано:

фото

Сферою досліджень професора Бостонського коледжу Курта Вулгайзера є мовна політика та мовні конфлікти у постсоціалістичній Східній Європі. Зараз пан Вулгайзер проводить в українських містах (Київ, Харків, Одеса, Дніпро) фокус-групи з молодими носіями української мови: з тими, хто в силу обставин раніше спілкувалися російською, але зробили усвідомлений вибір на користь української, та тими, для кого українська мова є основною мовою спілкування з дитинства. Інтерв’ю Укрінформ. Читати далі

Українська революція і «російськомовні патріоти»: Україні потрібен мовний закон

Опубліковано:

DSC_0131

Лариса Масенко

У нашому суспільстві по-різному ставляться до поширеного в Україні явища білінгвізму – паралельного або одночасного вживання у багатьох сферах комунікації української і російської мов. Лінгвісти і лінгвокультурологи, які фахово вивчають проблеми масового білінгвізму, вважають, що конкуренція двох мов у тому вигляді, в якому вона побутує в Україні, загрожує самому існуванню української мови. Читати далі

Перехід з суржика на українську – від заперечення до любові

Опубліковано:

kit

Наталія Жила

Людина, яка звикла розмовляти суржиком, а саме сумішшю української та російської мов, за один день не перейде на чисто літературну. Цьому передує ряд факторів, що є бар’єрами для спілкування. Саме про ці моменти та етапи переходу на чисто українську мову і буду вести розмову.

Як уродженка Чернігівської області, я відчула на собі всі ті переживання, коли починаєш говорити рідною мовою. Було багато причин, що ставали бар’єрами для спілкування. Вони призводили до того, що знову розмовляєш суржиком або навіть переходиш на російську. Основні причини —  це виховання у сім’ї, система навчання у школі, розмови з друзями і земляками.  Читати далі

Чи потрібна Україні багатомовність?

Опубліковано:

20180723_120549

Досить часто, коли говорять про мовну політику і мовну ситуацію загалом, Україну порівнюють із іншими країнами. Про те, чим цікавий для України досвід Латвії, та чому потрібно пам’ятати про досвід Білорусі, читайте в матеріалі Луки Марковича. Читати далі

Соціолінгвістичні експерименти з дядьком Ґуґлом

Опубліковано:

пошук

Наталія Гарасівка

Сьогодні з’являються не лише нові суспільні сфери, а й навіть нові виміри реальності, в нашому випадку йтиметься про інтернет-простір. Він, як й інші сфери, для повноцінного функціонування не може обійтися без мови. Беручи до уваги двомовність на території нашої країни, цікаво дослідити хто, де і для чого послуговується в інтернеті українською чи російською мовою, наскільки чутливим до мови є сам інтернет-простір. Читати далі

Зросла кількість прихильників української мови як єдиної державної – дослідження

Опубліковано:

sociologia2017-4

61% громадян України вважають, що українська мова має бути єдиною державною. У 2014 році таких було лише 47%.

Такі результати дослідження, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг″. Читати далі

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу

Опубліковано:

mova

Лариса Масенко, Радіо Свобода

У масовій свідомості українців донедавна лишались впливовими наслідки безпрецедентної радянської уніфікації, яка намагалась стерти відмінності між народами, замінити національну ідентичність загальнорадянською, що їй відповідав стереотипний образ «простого советского человека». Читати далі

Як це – бути україномовною в місті “можливостей і перспектив″

Опубліковано:

kyiv

Дана Муравська

Я народилася в Луцьку. До дитячого садку й школи пішла у Львові, де і прожила до вступу до університету. Якщо я скажу, що моє знання української мови і любов до неї не зумовлені територіально, це буде неправда. Адже народилася і виховувалася я в Україні.

Російську мову, щоправда, я теж вивчила з дитинства. Це було просто, навіть попри те, що в школі уроків російської не було. Читати далі

Відкладений у часі перепис населення України: мовний аспект

Опубліковано:

people

Тарас Марусик

Організація Об’єднаних Націй рекомендує проводити переписи населення раз на десять років. Такою є усталена практика в багатьох країнах світу. Об’єктивна інформація потрібна не лише ООН, але й кожній країні – щоб мати чітке уявлення про різні аспекти соціуму і відповідно планувати розвиток країни. Та як тільки до цього домішується політика, вишукуються різні причини, щоб відтерміновувати важливе й об’єктивне дослідження про стан суспільства. Читати далі

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans