Архів теґу: двомовність

Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити)

Опубліковано:

woman

(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?  і  Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?)

Уявіть собі звичайного дорослого слона. Одного дня, прийнято рішення що слон відтепер – “сухопутний-і-морський звір”, який плаває не гірше ніж ходить. Отже, слона щодня водять на пляж. Той старанно плаває протягом години, уявляючи себе китом. Після чого повертається на сушу.

Уявили? Тепер поговоримо про двомовність на федеральній держслужбі Канади. Читати далі

Таємниці канадського білінгвізму: мови у реальному житті Канади

Опубліковано:

Canada-Flag

Ми вже писали, що чутки про канадську двомовність дещо перебільшені: лише 17,5 % знають обидві офіційні мови. Натомість, дві третини населення (68 %) знають англійську, але не французьку. Це – коло 90 % англомовних канадців. Ще 12,6 % знають французьку, але не англійську. Це – коло половини франкомовних канадців. Таким чином, більшість населення країни – одномовна.

Час від часу, у англоканадській пресі з’являються статті на тему, що ніяка Канада не двомовна, а тому політика білінгвізму не має сенсу. Квебекській пресі не треба й доводити канадську одномовність: для цього достатньо спробувати замовити французькою сніданок у пересічному кафе Торонто, Калгарі чи навіть Оттави, столиці країни. Читати далі

Міхаель Мозер: Мовний закон, спрямований на розвиток української мови, конче потрібний

Опубліковано:

mozer

Походження української мови, її сучасний стан, мовне законодавство та те, як підтримати розвиток української мови, – всі ці питання, які викликають жваві дискусії в Україні, і ще жвавіші за її східним кордоном, належать до кола наукових інтересів відомого мовознавця, професора Інституту славістики Віденського університету Міхаеля Мозера.

Нещодавно він презентував свою нову книгу «Нові причинки до історії української мови» у Слов’янській бібліотеці у Празі, і це стало нагодою, щоб поговорити про це широке коло питань із Радіо Свобода. Читати далі

На мовному фронті без змін. Як вберегтися від цитування радянських комедій?

Опубліковано:

KK-2

Любко Петренко, для ZAXID.NET

– Ви усвідомлюєте, що цей документ будь-який суд може легко визнати нелегітимним, – роблю імпровізований правовий лікнеп банківському клеркові, котрий подав мені для заповнення бланк заяви.

– Це ж чому, там є якась помилка? – здивовано глипає він на мене.

– Так, і дуже суттєва – бланк надруковано російською мовою, – пояснюю я.

– А, ну так би й сказали, що хочете заповнити заяву українською, –скорчивши легку гримасу, відповідає клерк і починає порпатися у своїй шухляді, шукаючи українськомовний екземпляр. Пошуки успіхом не завершуються, клерк намагається запропонувати компромісний варіант: Читати далі

Російська мова та стратегічні інтереси Росії. Із виступів на конференції в Дипломатичній академії МЗС РФ

Опубліковано:

Міжнародна федерація російськомовних письменників

Російська мова та стратегічні інтереси Росії

Із виступів на конференції «Розширення використання російської мови як однієї зі світових мов» (Дипломатична академія МЗС РФ)

Укріплення позицій російської мови як мови, якою розмовляють мільйони людей в нашій країні та за її межами, просування її як однієї зі світових відповідає стратегічним інтересам Росії та її національної безпеки. Функціонування російської мови як світової, розповсюдження її за кордоном вимагає узгоджених дій міністерств та організацій в самій Росії, а також закордонних закладів нашої країни у всьому світі.

Ю. Є. Фокін, ректор Дипломатичної академії МЗС РФ Читати далі

Чому «російськомовні воїни АТО» не аргумент

Опубліковано:

Твердження про «російськомовних в АТО», яке виринає у кожній мовній дискусії, вже стає мемом на зразок «наши деды воевали». Обидві тези частково правдиві, за ними стоїть і кров, і біль, і героїчні вчинки, які здебільшого належать не тим, хто користується чужими подвигами як аргументами в дискусіях.

Цей маніпулятивний прийом активно застосовували проросійські сили, спершу маркуючи пам’ять про трагічні події Другої світової війни георгіївськими стрічками, а потім одягаючи їх на противників тодішньої опозиції та Майдану, а згодом і цілісності України. Емоційний ланцюжок, за який смикають пропагандисти, простий: якщо ти проти «антифашистів» з георгіївськими стрічками, то ти проти власних дідів і бабць, які проливали кров на тій жахливій війні, плюндруєш пам’ять про їхню перемогу, підтримуєш їхніх ворогів, а отже нацизм і Гітлера.

Цей прийом використовують зараз і ті, хто ветує будь-яку ініціативу щодо захисту і популяризації української мови нагадуванням про російськомовних наших захисників на сході. Хочеш україномовну версію інтернет-магазину, обслуговування українською в кафе чи супермаркеті? Тебе обурює тотальне переважання в медіапросторі російської мови? Отже, розпалюєш міжнаціональну ворожнечу, ображаєш російськомовних, серед яких багато бійців АТО і волонтерів. Але цей аргумент є маніпулятивним і непереконливим з кількох причин.

Читати далі

Отар Довженко: Російська залишається мовою політики, криміналу, гламурної тусовки

Опубліковано:

dovzhenko
— Мої батьки російськомовні, — каже викладач Магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові Отар ДОВЖЕНКО, 35 років. — Про існування української я довідався в 6 років. Через рік почав вивчати її в школі. У 15 перейшов на неї майже в усіх сферах свого життя. З’явилося відчуття, що жити в Україні, думати й говорити українською — це правильно. Рідна мова моїх дітей — українська. Російською користуюся для роботи. Читати далі

Українська мова в інтернеті (ІНФОГРАФІКА)

Опубліковано:

vkontakte

Лесь Белей

Українська мова домінує на сайтах телекомпаній, інші ЗМІ віддають перевагу російській. Російська тотально переважає у торгівлі, розвагах та “довідково-порадницьких” сайтах. Залізобетонно українські сайти держструктур, українською, як правило, інструменти банкінгу та онлайн-платежів, – пишуть ТЕКСТИ.

62% українців старші за 15 років користуються інтернетом (в містах – 69 %, у селах – 47 %), – стверджує дослідження Factum Group Ukraine, проведені у березні цього року.

Інтернет не має кордонів, відповідно, користувачі однієї країни можуть активно відвідувати сайти іншої країни. Тому досліджувати сегмент «українського інтернету» варто не з точки зору доменів, а беручи до уваги найпопулярніші сайти серед загальної аудиторії країни (без прив’язки до домену .ua). Читати далі

Російськомовні: захисту потребує українська мова. Результати дослідження

Опубліковано:

139034

Дослідження проводили: Юлія Тищенко, Юлія Каздобіна, УНЦПД

Респонденти в південно-східних регіонах, де домінує російська мова, вказували на необхідність захисту і розвитку української мови для подолання наслідків політики русифікації, яка активно проводилася в СРСР. Вони наводили приклади утисків за мовною ознакою щодо української мови в період незалежності України. Більшість респондентів підтримували державний статус української мови і не говорили про потребу зміни статусу російської мови. Разом з тим, багато хто наголошував на неприпустимості насильницької українізації.

Читати далі

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Опубліковано:

shevchuk-vynnychuk

Мовознавець Юрій Шевчук та письменник Юрій Винничук розмовляли в серпні 2016 у львівській книгарні «Є» про актуальну мовну ситуацію в Україні. Записав розмову Збруч.

Юрій Шевчук – український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Пише і виступає публічно на теми мовної ситуації в Україні, української культури, кінематографу та ідентичності.

Юрій Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», один із найуспішніших сучасних українських письменників Ніколи не приховував ані своєї політичної позиції (згадаймо хоча б історію з загальновідомим віршем), ані однозначних поглядів на мовну ситуацію в Україні, про яку не втомлюється говорити. Читати далі