17 листопада 2016 у Києві під будівлею Конституційного Суду України пройшов пікет за скасування мовного закону, відомого як закон Ківалова-Колесніченка.
У цей самий час в будівлі КСУ розпочався розгляд подання 57 народних депутатів України щодо невідповідності цього закону «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року Конституції України.
Як зазначив засновник ініціативи захисту прав україномовних «І так поймут» Роман Матис, питання про скасування закону поставали ще раніше, у 2012 році, проте КСУ відкладав розгляд цієї справи.
“По суті цей закон свого часу був визнаний таким який порушує права людей двома дуже поважними міжнародними інституціями — Венеціанскою комісією, котра дала негативну оцінку цьому закону як такому, який послаблює позиції україномовних. Організація Freedom House проводила в 2012 році моніторинг після прийняття цього закону і позначали в своєму звіті те, що ситуація в Україні з правами і свободами стали гіршими власне і через прийняття цього закону. Міжнародні інституції висловилися ще у 2012 році про неприйнятність такого закону, українська влада до цих пір про це не визначилася. Я сподіваюся, що після сьогоднішнього засідання суд прийме правильне рішення”, – зазначив Матис.
За його словами подання 57 нардепів про визнання закону Ківалова-Колесніченка неконституційним було ще у 2012 році. З того часу і дотепер Конституційний суд не розглядав це подання, і нарешті суд взявся за цю справу.
Фото: Леся Воронина
Засідання КСУ почалося з розгляду клопотання про відведення п’яти суддів (троє з них були відсутніми на судовому засіданні — прим. ред.), щодо яких відкрито кримінальне провадження з приводу сприяння узурпації влади Януковичем.
За поясненнями одного з представників заявленого конституційного подання в КСУ Олега Бондарчука, в заяві про відведення нардепи змістовно обґрунтували, що у цих суддів є конфлікт інтересів.
“Чому ми це зробили після двох років очікування розгляду конституційного подання про неконституційність закону Ківалова-Колісниченка? Тому що частина суддів Конституційного Суду, а це на сьогоднішній день пять суддів, є саме тими суддями, які в 2010 році в неконституційний спосіб скасували чинну Конституцію і надали можливість Януковичу узурпувати владу. Ми не віримо цим суддям ми не віримо, що вони є незалежними в розумінні незалежного суду. Є кримінальне провадження порушене в 2015 році СБУ, щодо цих фактів, і ці судді є фігурантами цієї справи, тому вони є під тиском, у них є конфлікт інтересів,я це в заяві обґрунтував”, – сказав журналістам Бондарчук.
Він також нагадав, що у 2014 році Верховна Рада прийняла постанову зі зверненням до тодішнього виконувача обов’язків Президента України Олександра Турчинова, щодо заміни суддів Сергія Вдовіченка і голови КС Юрія Бауліна (призначені за квотою Президента України — прим. ред.), але згідно Конституції Турчинов не міг цього зробити. Директор департаменту Мін’юсту з питань люстрації Тетяна Козаченко ще раніше пояснювала, що перебуваючи на посаді депутата, Президент України Петро Порошенко голосував за визнання порушенням присяги шістьма суддями КС, які скасували частину Конституції і надали Януковичу “диктаторські” повноваження. Серед них були Баулін і Вдовиченко. При цьому, ставши президентом, за словами Козаченко, Порошенко не реалізував підтверджене їм голосування і не звільнив суддів КСУ Бауліна і Вдовіченко за порушення ними присяги.
Після розгляду клопотання КС відмовився дати відведення суддям, які мають конфлікт інтересів через участь в узурпації влади Януковичем.
Народні депутати також попросили КСУ долучити до справи свідків, експертів та докази. Конституційний суд задовольнив всі три клопотання : про залучення експертів (Головатого, Гриценка, Марусика), виклик свідків та надання належних доказів неперсонального голосування. Лист прикордонслужби, де 22 депутата з ти, що проголосували “за”, були в той час за межами України. Довідку з апарату ВР, де 11 депутатів повідомили, що не голосували “за”. Відеодиск із записом самого “кнопкодавного голосування”.
Фото: Віктор Крук
Після розмови у нарадчій кімнаті суд оголосив про безстрокову перерву, щоб викликати свідків серед яких Андрій Парубій, Микола Томенко та Арсеній Яценюк, щоб ознайомитися з доказами та отримати висновки фахівців.
На цьому засідання Конституційного Суду щодо визнання мовного закону Ківалова-Колісніченка неконституційним було завершено. Дату наступного засідання судом буде оголошено додатково.
Про те, чи швидко суд зможе розглянути справу, залишається лише здогадуватися.
Як пояснив журналістам Роман Матис, активісти не зупинятимуться у боротьбі за скасування скандального закону, навіть якщо КСУ не буде спроможним цього зробити.
“Якщо КСУ не скасує даний закон, то почнуться досить тривалі дискусії. Відповідно якщо не відбудеться цього, наше завдання буде наступне – тиснути на політиків з тією метою, щоб вони прийняли відповідне рішення в Верховній Раді” , – пояснив Матис.
Нагадаємо, що народні депутати просять суд визнати мовний закон Колесніченка-Ківалова таким, що не відповідає Конституції. Автори подання стверджують, що під час ухвалення документу в парламенті були порушені процедура розгляду та ухвалення, а також процедура їх особистого голосування. Зокрема, нардепи вважають, що їх було позбавлено права як законодавчої ініціативи, так і можливості внесення виправлень, уточнень, а також усунення помилок та суперечностей у тексті законопроекту під час другого читання.
Автор: Катерина Завада, Київ
Портал мовної політики
