Архів теґу: конкурс

Володимир Селезньов. Як зарадити українській мові?

Опубліковано:

50688

Портал мовної політики публікує цікаві роботи, які надійшли на конкурс есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Редакція відзначила роботу, автором якої є Володимир Селезньов з Дніпропетровська.

Однією з найболючіших проблем в Україні була і залишається проблема української мови. Незважаючи на те, що Україна вже котрий рік є незалежною державою і, здавалося б, не має жодних перешкод для вільного розвитку української мови, багато українців в східних і південних регіонах досі не бажають ні розмовляти українською, ні щоб їхні діти вчили мову своїх предків і використовували її у своєму повсякденному житті.

Вболіваючи за рідну мову, шанувальники української мови закликають  російськомовних українців переходити на українську. Читати далі

Вікторія Назарук. Починаймо говорити українською, бо ми того варті…Чи ні?

Опубліковано:

perehod

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Вікторія Назарук з Рівного.

Цього тексту, очевидно, не писалося б, якби не три зовсім не пов’язаних між собою обставини: гортання сторінок «Самоучителя украинского языка» виданного у далекому 1990 році, знайомство із російським журналістом, який нині працює у Німеччині, висвітлюючи українсько-російський конфлікт, Романом Шеллем, та щемкий пост у фейсбуку українського снайпера Миколи Вороніна про космополітизм та важливість цінувати власне. Читати далі

Олена Олійник. Люди, що свідомо переходять на українську мову спілкування, зону справжнього комфорту відчувають згодом

Опубліковано:

baner9

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Олена Олійник з Києва.

Як зробити українську мову модною… Та ще й там, де питання масової моди на неї навіть не постає, оскільки населення в масі нею не користується зовсім, або майже не користується.

Якщо вже заговорили про моду, то маленька ввідна частина. Мода, яка б вона не була, віддавна поділяється на «високу» і «масову» (в світі індустрії моди їх називають «от кутюр» і «прет-а-порте». Висока мода на українську мову більш-менш існує вже певний час, принаймні у Києві. Нею дедалі більше спілкуються найосвіченіші верстви населення, особливо прогресивна молодь. Проблема саме в тому, як зробити таку моду масовою. Навіть у столиці. Оскільки давно відомо, що столична масова мода рано чи пізно доходить до усіх неізольованих куточків країни. Ну, а про тимчасово ізольовані тут і зараз говорити важко. Читати далі

Сергій Бригар. Важливі аспекти «розумної» українізації

Опубліковано:

baner1

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Сергій Бригар з міста Одеса.

Загальновідомо, що чим більшою в окремо взятому регіоні нашої країни є частка україномовного населення, тим менше проявів антиукраїнського екстремізму і сепаратизму ми там спостерігаємо. Саме цей факт дає можливість зробити висновок, що популяризація української мови є одним з ключових питань національної безпеки. Читати далі

Валентина Інклюд. Долаючи невидимі бар’єри

Опубліковано:

baner7

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Валентина Інклюд з Фастова (Київщина).

Міркуючи над питанням популяризації української мови у переважно російськомовних населених пунктах, необхідно пам’ятати, що мода, зокрема і мовна, – явище соціально-психологічне за своєю природою. Стратегія і тактика її поширення, утвердження в якості норми щоденного спілкування, має спиратися на розуміння свідомості цільової аудиторії, особливостей її лінгвістичного світосприйняття і світобачення. Читати далі

Дмитро Ткаченко. Людям треба дарувати “попсу” українською мовою

Опубліковано:

baner8

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є Дмитро Ткаченко з Дніпропетровська.

Фундаментально слід чітко розуміти, що проблема невживання української мови насамперед є психологічною, світоглядною, гуманітарною. Технічною ця проблема є винятково  як наслідок вищезазначеного, тобто технічне не володіння/погане володіння/брак навичок тощо геть не є самостійною проблемою, й тим більше причиною.

Теж фундаментально слід реалістично усвідомлювати, що за існуючого (всім відомого) становища в суспільстві, та цілковитої відсутності будь-якої державної проукраїнської гуманітарної політики, (точніше, панівна російськокультурна та російськомовна верства через державу консервує та навіть розвиває тренд русифікації), – переважну більшість населення (сформованих особистостей) віком старше вісімнадцяти-двадцяти років за нинішнього стану для нашої ідеї практично втрачено. Читати далі

В’ячеслав Левицький. Перевиховати Чупакабру та знічев’я не носити характер: до питання про стратегію відродження і популяризації постійного вживання української мови

Опубліковано:

baner

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило роботу, автором якої є В’ячеслав Левицький з Києва.

Наважуся розпочати ці роздуми з історії, що комусь може здатися фантастичною.

Якось ми зі знайомим спілкувалися про недавню академічну енциклопедію, присвячену доробку класика української літератури. Співрозмовник, не шкодуючи емоцій, щиро обурювався: «Отакої! Що ж це за науковий проект, якщо настільки важливий багатотомник потім розійдеться по окремих бібліотеках, а в продаж не потрапить?!. А дарма! Охочі почитати точно знайшлися б! Було б вельми прибуткове видання…»

Найцікавіше, що цей мій знайомий – молодий правоохоронець, уродженець переважно російськомовної східної області. Ну, а ще він добре розуміється на фольклорі та захоплюється краєзнавством. Урешті-решт, рівню української літературної мови мого знайомого позаздрили б і деякі автори декотрих енциклопедій. Читати далі

Леся Розумик. “А може це й справді круто розмовляти українською?”

Опубліковано:

shanson

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило есе Лесі Розумик з с.Агрономічне Вінницької області.

Українською розмовляють свідомі люди — так показує досвід. Інакше їм не дозволяє вчинити совість. Особливо це актуально зараз, коли триває російсько-українська війна. Вони усвідомлюють, що гасла «Чия мова, того й влада», «Де лунає російська попса чи шансон, туди приїдуть російські танки»,  «Українцем є тільки той, хто розмовляє українською» це не просто фрази, а сувора реальність. З цим неможливо не рахуватись, не помічати, прикриваючись фразами про толерантність. Тому що про яку демократію і толерантність можна говорити, коли так легко ігнорується гідність українця в Україні? Читати далі

Юліана Мельник. У Києві спілкуватись українською легко, чого, на жаль, не скажеш про моє рідне місто

Опубліковано:

peremozhets3

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Юліана Мельник зайняла третє місце на конкурсі. 

Я народилась і виросла в невеличкому місті Роздільна, що на Одещині, в російськомовному середовищі. Перейшла на рідну мову лише після подій Революції Гідності. У Києві спілкуватись українською легко. Чого, на жаль,  не скажеш про моє рідне  місто, де української мови практично не чути. Психологічно важко подолати мовний  бар’єр і почати говорити українською  з тими людьми, з якими ще з малечку розмовляв російською. Люди, як правило, цього просто не розуміють. А якщо навіть розуміють і підтримують, то самі не здатні на такий сміливий крок. Вони бояться, що їх українська недосконала, що вони роблять багато помилок і тим самим спотворюють українську мову. Або ж бояться негативної реакції з боку оточення. Здолати такі стереотипи, як правило, дуже важко. Читати далі

Антон Лесик. Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови на прикладі м. Запоріжжя

Опубліковано:

peremozhets3

Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Антон Лесик з м. Запоріжжя зайняв третє місце на конкурсі. 

З моменту здобуття незалежності Україною становище української мови в Запорізькій області й місті Запоріжжі дещо поліпшилось. Починаючи з 1991 року частка учнів, що здобувають освіту українською мовою в Запорізький області збільшилась в декілька разів. І якщо станом на 1991/1992 роки частка учнів, що здобували освіту українською мовою, складала 23%¹, то вже в 2015 році в найбільш зросійщеному місті області — Запоріжжі — частка таких учнів, вже становила 62,64%². Читати далі