Закон n° 94-665 від 4 серпня 1994 щодо використання французької мови
Підтверджена редакція станом на 15 грудня 2015
Враховуючи рішення Конституційної ради № 94-345 DC від 29 липня 1994 року,
Стаття 1
Відповідно до Конституції мова Республіки, французька мова, є основоположним елементом особистості та спадщини Франції.
Французька мова є мовою освіти, праці, торгівлі та служби суспільного призначення.
Французька мова є пріоритетним зв’язком між країнами, які утворюють співтовариство франкомовних країн.
Стаття 2
Використання французької мови є обов’язковим для позначень, пропозицій (оголошень), презентацій, інструкцій із застосування чи з використання, описання тривалості та умов гарантії на майно, товари чи послуги, так само, як в рахунках та квитанціях.
Ті ж самі положення застосовуються до будь-якої письмової, усної чи аудіовізуальної реклами.
Положення цієї статті не застосовуються для позначення специфічних продуктів і продуктів (страв), що мають іншомовну назву та відомі широкій громадськості.
Законодавство про торгові марки не перешкоджає застосуванню першого та третього абзаців цієї статті до написів та повідомлень, зареєстрованих разом з торговою маркою.
Стаття 3
Всі написи чи оголошення, прикріплені, наклеєні або розміщені на вулицях і дорогах, у громадських місцях чи громадському транспорті, призначені для інформування населення, мають бути викладені французькою мовою.
Якщо напис, який сформульовано з порушеннями попередніх положень, прикріплений третьою особою – користувачем майна, що належить юридичній особі публічного права, то власник повинен вимагати у користувача усунути зазначене порушення за свій рахунок та за встановлений власником термін. Якщо вимоги не виконуються, то власник, беручи до уваги серйозність порушення, може позбавити правопорушника прав на використання майна, незалежно від умов угоди та термінів використання майна, які були йому надані.
Стаття 4
Коли написи чи оголошення, згадані в попередній статті, були прикріплені, наклеєні або розміщені юридичними особами публічного права чи приватними особами, які виконують завдання служби суспільного призначення, підлягають перекладові, то такі написи чи оголошення мають бути у кількості не меншій, як два.
У всіх випадках, коли повідомлення, оголошення та написи, передбачені у статтях 2 та 3 цього закону, доповнені одним чи декількома перекладами, їх оформлення французькою мовою має бути легким для читання і сприйняття на слух та зрозумілим так само, як й іноземною мовою.
Декрет Державної ради визначає випадки та умови, за яких дозволяються відхилення від положень цієї статті в галузі міжнародних перевезень.
Стаття 5
Угоди, незалежно від їх предмета та форми, сторонами яких є юридична особа публічного права чи приватна особа, що виконує завдання служби суспільного призначення, формулюються французькою мовою. Угоди не можуть містити ні іноземного виразу, ні іноземного терміну, якщо існують французький вираз чи термін з тим самим значенням, затверджені відповідно до нормативних положень щодо збагачення французької мови.
Ці положення не застосовуються до угод, укладених юридичною особою публічного права, яка провадить промислову і торгівельну діяльність, Банком Франції чи Депозитною касою, коли такі угоди повністю виконуються за межами національної території. Для застосування цього абзацу, угодами, що повністю виконуються за межами Франції, вважаються позики, випущені на підставі статті 131-чотири Загального податкового кодексу, а також угоди, які спрямовані на надання інвестиційних послуг відповідно до статті 4 Закону № 96-597 від 2 липня 1996 року про модернізацію фінансової діяльності і підпадають для їх виконання під іноземну юрисдикцію.
Угоди, зазначені в цій статті, які укладені з одним або декількома іноземними учасниками угоди, можуть містити, крім французької редакції, одну чи кілька версій іноземною мовою, які також можуть бути автентичними.
Сторона угоди, укладеної з порушенням першого абзацу, не зможе скористатися з положень іноземною мовою, які могли б завдати шкоди стороні, проти якої вона виступає.
Стаття 6
Кожен учасник громадських зібрань, колоквіумів чи конгресів, організованих у Франції фізичними або юридичними особами – громадянами Франції, має право висловлюватися французькою мовою. Документи, які роздають учасникам перед і під час заходу для представлення його програми, повинні бути написані французькою мовою та можуть містити переклади однією чи декількома іноземними мовами.
Коли під час громадських зібрань, колоквіумів або конгресів учасникам роздають підготовчі документи чи робочі матеріали, або коли публікують акти чи робочі звіти, такі тексти чи виступи, представлені іноземною мовою, мають супроводжуватися хоча б стислим переказом французькою мовою.
Ці положення не поширюються на заходи, колоквіуми чи конгреси, які стосуються лише іноземців, ні на заходи з просування зовнішньої торгівлі Франції.
Коли юридична особа публічного права чи юридична особа приватного права, на яку покладено завдання служби суспільного призначення, ініціює заходи, зазначені в цій статті, ці заходи мають бути забезпечені пристроями для перекладу.
Стаття 7
Публікації, огляди та повідомлення, що розповсюджуються у Франції і походять від юридичної особи публічного права, приватної особи, яка виконує завдання служби суспільного призначення чи приватної особи, яка отримує державну субсидію, повинні, коли написані іноземною мовою, містити принаймні стислий переказ французькою мовою.
Стаття 8
Змінила наступні положення:
Змінює Трудовий кодекс – стаття L 121-1 (AbD)
Стаття 9
Змінила наступні положення:
Змінює Трудовий кодекс – стаття L122-35 (M)
Змінює Трудовий кодекс – стаття L122-37 (AbD)
Створює Трудовий кодекс – стаття L122-39-1 (AbD)
Створює Трудовий кодекс – стаття L132-2-1 (AbD)
Стаття 10
Змінила наступні положення:
Змінює Трудовий кодекс – стаття L311-4 (M)
Стаття 11 (скасована)
Скасована Постановою 2000-549 2000-06-15 стаття 7 JORF від 22 червня 2000 року
Стаття 12
Змінила наступні положення:
Створює Закон № 86-1067 від 30 вересня 1986 – стаття 20-1 (M)
Стаття 13
Змінила наступні положення:
Змінює Закон № 86-1067 від 30 вересня 1986 – стаття 24 (Ab)
Змінює Закон № 86-1067 від 30 вересня 1986 – стаття 28 (M)
Змінює Закон № 86-1067 від 30 вересня 1986 – стаття 33 (M)
Стаття 14
І. Використання товарного знаку, торгової марки чи марки компанії сфери обслуговування з іноземним виразом чи терміном – заборонено юридичним особам публічного права, якщо існують французький вираз чи термін з тим самим значенням, затверджені відповідно до нормативних положень щодо збагачення французької мови.
Ця заборона застосовується до юридичних осіб приватного права, на які покладено завдання служби суспільного призначення, під час його виконання.
ІІ. Положення цієї статті не застосовуються до марок, перше використання яких було здійснене до набуття чинності цим законом.
Стаття 15
Надання органами місцевого самоврядування та державними установами субсидій будь-якого роду здійснюється за умови, що одержувачі дотримуються положень цього закону.
Недотримання цього закону, після того, як зацікавленій особі надана можливість представити свої зауваження, може призвести до повного або часткового повернення субсидії.
Стаття 16
Змінена Законом № 2014-344 від 17 березня 2014 року – стаття 107
Порушення положень документів, прийнятих для застосування статті 2, шукають і фіксують агенти, згадані в статті L. 215-1 Споживчого кодексу, відповідно до норм, передбачених у частині ІІ цього ж кодексу.
Стаття 17 (скасована)
Скасована Законом № 2014-344 від 17 березня 2014 року – стаття 107
Стаття 18 (скасована)
Скасована Законом № 2014-344 від 17 березня 2014 року – стаття 107
Стаття 19
Змінила наступні положення:
Створює Кримінально-процесуальний кодекс – стаття 2-14 (V)
Стаття 20
Цей закон є публічно-правовим. Він застосовується до угод, укладених після набуття ним чинності.
Стаття 21
Положення цього Закону застосовуються без шкоди для законодавства та нормативних актів щодо регіональних мов Франції і не суперечать їхньому використанню.
Стаття 22
Кожного року, до 15 вересня, Уряд передає палатам Парламенту звіт про застосування цього закону і положень міжнародних конвенцій чи угод щодо статусу французької мови в міжнародних організаціях.
Стаття 23
Положення статті 2 набудуть чинності в день публікації декрету Державної ради, який визначить порушення положень цієї статті, але не пізніше ніж за дванадцять місяців після публікації цього закону в Офіційному журналі.
Положення статей 3 і 4 цього закону набудуть чинності через шість місяців після набуття чинності статтею 2.
Стаття 24
Закон № 75-1349 від 31 грудня 1975 року щодо використання французької мови скасований, за винятком його статей з 1 по 3, які будуть скасовані, коли стаття 2 цього закону набуде чинності, та за винятком статті 6, яка буде скасована після набуття чинності статтею 3 цього закону.
Оригінальний текст закону: http://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=LEGITEXT000005616341&dateTexte=vig
Переклад: Vessoft, звірка: Тарас Марусик.