Блогер Олександр Іванов на сайті “Тексти” виклав аналіз проекту нової Конституції України, надісланої українською владою до Венеціанської комісії, з точки зору нововведень, що стосуються вживання мов.
Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк, йдеться у статті, таки домоглися, щоб у тексті нової редакції Конституції України, який нещодавно надійшов до Венеціанської комісії, йшлося про можливість надання російській мові в Україні статусу “офіційної”.
Обласні та районні ради відповідно до закону: … визначають офіційні мови, які поряд з державною мовою застосовуються на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць в роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у навчальному процесі в навчальних закладах, а також в інших сферах суспільного життя;
Місцевим радам також вирішили надати “особливе право”:
Місцеві ради можуть у порядку, визначеному законом, надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальної російській мові, іншим мовам національних меншин України.
На думку п. Іванова, “введення російської мови офіційною у деяких регіонах за рішенням обласних і місцевих рад зробить її фактично другою державною мовою на цих територіях. А якщо бути точнішим – першою державною, враховуючи плачевний стан української мови по всій Україні загалом.”
Також автор додає: “Обіцянки опозиції схоже діяли лише до того часу як вона стала владою. Очоливши ж державу, стосовно мови теперішня влада продовжує справу Януковича.”
Що за викрутас? “Обласні та районні ради… визначають офіційні мови… в навчальних закладах а також в інших сферах суспільного життя.” Це означає, що місцевий “великий начальник” (а вони в більшості українофоби, бо штучний соціальний відбір таких багато літ виштовхував на верхи) оголосить, що їх місто російськомовне (а це так і є, бо вікова русифікація не залишила шансу жодному місту залишитись україномовним, навіть на Західній Україні), а всі інші погодяться, бо ж “знають”, що “вєлікій і могучій” – то є мова “інтернаціонального єднання”. Ну і де ж тоді той простір для української мови? На це скажу, що ми мусимо надати українській мові найкомфортніші умови для її відродження. Для мови комфортні умови, а не для окремих юшкохльобателів, які або переслідують егоїстичні інтереси, або ж є просто злісними українофобами.