22 березня журналіст телеканалу «112 Україна» у прямому ефірі вирішив поспілкуватися з матір’ю засудженої в Росії української льотчиці Надії Савченко і розпочав розмову російською мовою.
Мати Надії Савченко заявила: «А ви розмовляйте зі мною рідною мовою! Не розмовляйте зі мною мовою окупантів, я її не признаю!». Ведучий перейшов на українську. Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Журі відзначило есе Лесі Розумик з с.Агрономічне Вінницької області.
Українською розмовляють свідомі люди — так показує досвід. Інакше їм не дозволяє вчинити совість. Особливо це актуально зараз, коли триває російсько-українська війна. Вони усвідомлюють, що гасла «Чия мова, того й влада», «Де лунає російська попса чи шансон, туди приїдуть російські танки», «Українцем є тільки той, хто розмовляє українською» це не просто фрази, а сувора реальність. З цим неможливо не рахуватись, не помічати, прикриваючись фразами про толерантність. Тому що про яку демократію і толерантність можна говорити, коли так легко ігнорується гідність українця в Україні? Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Юліана Мельник зайняла третє місце на конкурсі.
Я народилась і виросла в невеличкому місті Роздільна, що на Одещині, в російськомовному середовищі. Перейшла на рідну мову лише після подій Революції Гідності. У Києві спілкуватись українською легко. Чого, на жаль, не скажеш про моє рідне місто, де української мови практично не чути. Психологічно важко подолати мовний бар’єр і почати говорити українською з тими людьми, з якими ще з малечку розмовляв російською. Люди, як правило, цього просто не розуміють. А якщо навіть розуміють і підтримують, то самі не здатні на такий сміливий крок. Вони бояться, що їх українська недосконала, що вони роблять багато помилок і тим самим спотворюють українську мову. Або ж бояться негативної реакції з боку оточення. Здолати такі стереотипи, як правило, дуже важко. Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Антон Лесик з м. Запоріжжя зайняв третє місце на конкурсі.
З моменту здобуття незалежності Україною становище української мови в Запорізькій області й місті Запоріжжі дещо поліпшилось. Починаючи з 1991 року частка учнів, що здобувають освіту українською мовою в Запорізький області збільшилась в декілька разів. І якщо станом на 1991/1992 роки частка учнів, що здобували освіту українською мовою, складала 23%¹, то вже в 2015 році в найбільш зросійщеному місті області — Запоріжжі — частка таких учнів, вже становила 62,64%². Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Оксана Кошова з міста Дніпропетровськ зайняла друге місце на конкурсі.
За моїми спостереженнями люди у російськомовних містах, як-от Дніпропетровськ, звідки я родом, різняться як за своїм ставленням до української мови, так і за рівнем її фактичного володіння. І часом людині просто соромно зізнатися, що вона погано розуміє українську чи розуміє, але їй складно говорити українською мовою. Звідси виникають численні комплекси, які й самі потім впливають на ставлення до української мови як такої. Читати далі
Портал мовної політики публікує роботи переможців конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Ірина Чубатенко з м. Ірпінь зайняла перше місце на конкурсі. Читати далі
Портал мовної політики підбив підсумки конкурсу есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування».
Із 34 есе журі відзначило чотири роботи, автори яких отримають обіцяні призи (приз за перше місце – сертифікат на подорож по Україні для двох від ТОВ “Туристична агенція “Терра Інкогніта”; за друге місце – річна передплата на журнал «Український тиждень»; за третє місце – книги про успішних людей від видавництва «Наш Формат»). Окрім того, члени журі вирішили відзначити ще 7 учасників, чиї есе їх зацікавили.
Портал мовної політики публікує есе переможців конкурсу та пропонує усім охочим втілювати ідеї в життя. Читати далі
До кінця травня в магазинах побутової техніки мають з’явитись пральні машинки “Gorenje” з україномовною панеллю управління. Зараз україномовні панелі керування вже випускаються на заводах “Gorenje”. Таке рішення виробник прийняв у відповідь на скарги користувачів, розповів ZAXID.NET львівський активіст Святослав Літинський.
28 серпня минулого року він подав до суду на виробника пральних машин, оскільки один із його друзів купив цю машинку, помарковану російською мовою. На думку Літинського, це порушує права його товариша. Читати далі
Хто стоїть за поширення неприятельської мови в Україні – є ворогом Держави.
Хто, при цьому, має українське або иньше не‑кацапське коріння, – є відступник, перекинчик, зрадник свого племені, песиголовець і покруч. Глядіть і слухайте Шуфрича за віднесенням:
Шуфрич_у_Шустера
https://youtu.be/-5OSoRw5Lqk
Команда Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA зняла і виклала у вільний доступ фільм “Мова”, у якому йдеться про створення і діяльність Безкоштовних курсів української мови – громадської ініціативи, яка діє у кількох десятках міст.
«Якщо на Сході буде більше книжок, і їх будуть читати, то, можливо, нам більше не доведеться купувати бронежилети…», – говорить героїня фільму, кураторка курсів Анастасія Розлуцька. На Сході й Півдні України багато людей не володіють українською мовою. Активісти організовують безкоштовні курси для всіх охочих, а також привозять у міста й містечка книжкові ярмарки, музичні гурти, проводять зустрічі з письменниками. Літня слухачка курсів говорить: «Хочу вивчити українську мову, щоб більш ніхто не здумав мене «захищати» лише через те, що я говорю російською», – так розповідають про фільм автори на сайті Docudays UA. Читати далі