Чому українці більше говорять українською мовою

foreign-policy-1

Стаття політичного аналітика Євгена Воробйова в американському виданні Foreign Policy розповідає про зміни у використанні української мови в нашій країні на тлі збройної російської агресії 2014-2015 років.

Оригінал статті: Why Ukrainians Are Speaking More Ukrainian. Подаємо її переказ українською мовою близько до тексту оригінала. Єдине зауваження: під час читання може виникнути враження, що автор описує свої мрію про Україну, а не чинний стан речей.

Чому українці більше говорять українською мовою

На разі минуло вже 16 місяців від убивства російськими військовими першого українського солдата. Цей фатальний постріл пролунав у Криму під час його окупації.

Відтоді війна Росії проти України поставила перед російськомовними громадянами нашої країни кілька досить складних питань щодо їхньої ідентичності.

«Мені страшно говорити російською мовою»

«Тепер я боюся говорити російською мовою, тому що Путін може захотіти мене захищати» — цей відомий жарт з’явився минулого року, після висловлювань Путіна про загрозу російськомовному населенню України з боку нового уряду.

Сьогодні багато російськомовних громадяни України, які проживають в основному на сході країни й у великих містах, демонстративно переходять на українську мову на знак своєї ідентифікації.

З’являються «інструкції», як перейти з російською на українську. Наприклад, допис київського блоґера про свій досвід і поради з цього питання зібрав тисячі репостів і лайків у соцмережах.

Патріотично налаштовані російськомовні кияни та мешканці великих міст на сході України через соціальні мережі закликають говорити з дітьми українською в надії виховати нове покоління носіїв рідної мови. Вперше за кілька десятиліть говорити українською мовою стало модно.

Потужне українське громадянське суспільство також відіграло важливу роль у тому, щоб схилити доросле населення країни до використання української мови.

На тлі катастрофічної нестачі державного фінансування в галузі освіти десятки різних організацій та ініціативних груп навчають українській мові дорослих громадян по всій країні. За словами організаторки найбільшої київської школи вивчення української мови, основна частина студентів прийшла після Революції гідності та початку війни між Україною і Росією. За віком це люди від 30 до 50 з чимось років.

У таких великих і переважно російськомовних містах, як Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків, Краматорськ і Одеса, виникло безліч організацій, що пропонують безкоштовні курси української мови. Подібні курси були організовані також у Львові та Вінниці, україномовних містах, де оселяються втікачі з Криму та зі Сходу.

Українська мова в ЗМІ

Аналітики відмічають збільшення україномовних матеріалів в медіа. Проте в традиційних ЗМІ російська мова все ще посідає панівні позиції: із трьох провідних телеканалів України два ведуть свої вечірні трансляції російською мовою. Більшість щотижневих журналів великими накладами виходить саме російською мовою.

Поступово змінює ситуацію поява впливових новинних інтернет-каналів. Україномовні Hromadske.TV, Espreso й подібні практично не мають російськомовних конкурентів, які могли б з ними зрівнятися за якістю. Однак, ці канали також почали випускати окремі передачі російською мовою [що важко пояснити нормальною логікою].

Українізація через соцмережі

Зважаючи на велику кількість інтернет-користувачів в Україні, соціальні мережі перетворилися на ще один канал «українізації» — особливо серед представників середнього класу.

Провідні блоґери, які пишуть українською мовою в Facebook і Twitter, збільшують число своїх послідовників, і багато українських інтернет-користувачів поступово відмовляються від російських веб-платформ, таких, як соціальна мережа «ВКонтакте».

Сперечання, викликані блокуванням українських дописувачів Facebook, імовірно російськими громадянами із служби технічної підтримки компанії в Дубліні, супроводжувалися закликами більше писати українською мовою. Створення українського контенту має захистити україномовну блоґосферу від російського втручання. А обговорення політики українською мовою заважає російським інтернет-тролям брати в ньому повноцінну участь.

foreign-policy-2

Бізнес по-українські

Уперше українська поп-музика стала продаватися краще російськомовною.

Більш інтенсивне використання української мови наклало відбиток і на бізнес. Популярна мережа кав’ярень «Львівська майстерня шоколаду» зробила обслуговування клієнтів виключно українською мовою своєї фірмової політикою і, тим не менш, зберегла свою популярність по всій країні. Таких прикладів сьогодні багато.

Український активіст Роман Матис (ініціатива «И так поймут») виступає за те, щоб компанії друкували свої ярлики і документацію не тільки російською, але й українською мовою, і кілька великих компаній уже виконали його вимоги.

Державна мовна політика

В останні 20 років державна політика в галузі освіти полягала в тому, щоб просувати в школах українську мову і при цьому відкрито не витісняти російську.

Усі уряди сучасної України ставилися до середньої освіти українською мовою як до щедрої поступку активістам-патріотам.

Проте, якщо наприкінці радянської епохи, в 1980-і роки, лише в 47% українських шкіл навчання велося українською мовою, в 2004 році їхня частка сягала 75%, а в 2013 році — 86%. І оскільки українська перетворилася на основну мову навчання в провідних університетах, школярі та їхні батьки вважають її вивчення вкрай важливим, навіть у тому випадку, якщо вдома вони розмовляють російською.

Ця тенденція збереглася навіть після прийняття закону про мову 2012 року, який передбачав більш широке використання російської мови на регіональному рівні.

Законодавчі ініціативи, що стосуються використання мови, стали вкрай політизованими після Майдану. Спроба парламенту скасувати спірний закон про мову в лютому 2014 року була використана як об’єднуюче гасло проросійських сил на Сході.

«Двомовна країна»

Україна досі залишається двомовною країною (прим. — автор забуває про існування інших мов, крім української і російської). Але явище українізації цілком реальне: згідно з результатами опитувань, за останнє десятиліття лінгвістичний ландшафт країни зазнав істотних змін.

У 2005 році 42% українців стверджували, що вдома вони говорять в основному українською мовою. У 2011 році так відповіли вже 53% опитаних. Оскільки більшість з них також побіжно говорить російською, таке зростання на 11% — тобто приблизно на 5 мільйонів осіб — відображає досить істотні зміни в українському суспільстві.

Майдан і збройний конфлікт з Росією посилили цю тенденцію: опитування, проведене в травні 2015 року, показало, що майже 60% населення країни вважають за краще використовувати українську мову в повсякденному спілкуванні.

Зростання популярності української мови

Зростаюча популярність української мови — особливо серед молоді та представників середнього класу — надає об’єднуючий уплив на суспільні структури країни. Вона збільшує соціальну мобільність між Сходом і Заходом України.

Багато україномовних студентів із західних областей приїжджають учитися в університети Києва та інших великих міст.Молоді професіонали в галузі інформаційних технологій, які переїжджають з Харкова чи Дніпропетровська до Львова, як правило, в повсякденному житті користуються українською мовою, незважаючи на те, що у Львові немає проблем з використанням рідної для них російської мови.

Післявоєнна мова

Відродження української мови стало одним з багатьох наслідків російсько-української війни.

Тим не менше, це відродження має закріпитися під час мирного життя: україномовні діти виростуть і перетворяться на активну частину населення, середній клас частіше купуватиме українські товари і послуги тощо. Усе це може стати основою для найбільш стійких змін у мовному питанні.

Разом з жовто-синім прапором і традиційними вишиванками, які можна часто зустріти на вулицях українських міст у цей важкий для країни час, українська мова теж повинна стати найдорожчим і найріднішим національним символом.

Світлини: Efrem Lukatsky / AP Photo и Philippe Desmazes /AFP

Напишіть відгук