Українці підтримують закон про державну мову, проти виступають українофоби, – вважає професор Володимир Василенко, розробник законопроекту “Про державну мову” № 5670, – про це повідомляє прес-центр Українського кризового медіа-центру.
Закон «Про державну мову» передбачає суттєві збільшення кількості української мови у всіх сферах суспільного життя, проте жодним чином не зачепить приватну сферу. Такий закон є важливим елементом національної безпеки та незалежності України і користується широкою підтримкою українців.
Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 10 лютого заявили розробники законопроекту.
«Закони, які визначають українську мову, як єдину державну мову, підтримує більшість, що визначається не за етнічним критерієм, а за критерієм громадянства України. Це громадяни України, які з повагою ставляться до її звичаїв, традицій, історії та мови, це нормальні люди, які абсолютно не відчувають жодної загрози від того, що українська мова є єдиною державною мовою», – зазначив Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України, керівник робочої групи з розробки законопроекту «Про державну мову».
Противників законопроекту насправді набагато менше, ніж може здатися через інформаційний штурм з боку Росії. «Проти закону виступає «5 колона» РФ, українофоби та введені в оману антиукраїнською пропагандою «малороси» – їх значна меншість, але ті чинники, які задіює РФ, вони зчиняють великий галас і створюють враження, наче багато людей виступає проти», – пояснив пан Василенко.
Законопроект передбачає збільшення української мови у медіа: 90% часу мовлення для центрального телебачення, 80% – для регіонального. Наявність україномовної версії сайту да ЗМІ, переклад 90% фільмів кінотеатрах. «Закон охоплює багато сфер саме суспільного життя. Ми виходили з того, що громадянин України не має знати ще якусь мову, щоб отримувати інформацію», – зазначив Сергій Оснач, активіст громадського руху «Відсіч».
Документ також передбачає контроль за його виконанням: запровадження інститутів уповноваженого та мовних інспекторів. Також запрацює комісія зі стандарту мови. «Це вже працює, активісти виконують роль мовних інспекторів. Вони подають позови та виграють суди», – додав Роман Матис, засновник ініціативи захисту прав україномовних «И так поймут».
Тарас Шамайда, співкоординатор руху добровольців «Простір свободи», нагадав, що в Україні все ще діє закон Колесніченка-Ківалова, що призводить до русифікації певних сфер. «Збільшилася кількість реклами російською мовою, хоча ще у 2012 її не існувало взагалі. Радіо ефіри – російськомовні вже на 30%», – зазначив він. Також стрімко відбувається латинізація вивісок на вулицях міст, за рік-два таких темпів вони домінуватимуть.
У Києві ситуація така, що 30% населення спілкується українською, 30% – російською, а 40% переходять з мови на мову у залежності від обставин. «Наш закон створює основу, на що обпертися людині, щоб не потрібно було стрибати з мови на мову», – пояснив Сергій Оснач.
