Архів категорії: Публікації

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Опубліковано:

koreianka

Викладачка корейської мови На Йон живе в Україні вже понад 5 років. Українську мову вивчає сама, а українців натомість учить корейської. Найбільш затишним містом для свого «другого життя» вважає Львів. Її відверто дивує, чому так багато українців не розмовляють своєю мовою. За словами На Йон, навіть в українському посольстві у Кореї всі говорять російською. Це неприпустимо, так само, як і кількість російської в Києві, каже вона. Чому вона переїхала в Україну, як обирала місто для життя і яке місце у цьому виборі посідала мова, На Йон розповіла Радіо Свобода. Читати далі

“По ногах як по бульвару”: чому мовні питання такі болючі? Приклад Канади

Опубліковано:

493

Чистий, світлий магазин. Чудовий асортимент за помірну ціну. Клієнт набирає повний візочок товарів і підходить до каси. В нього чудовий настрій.

За касою, акуратна дівчина привітно усміхається – і вітається мовою X.
Клієнт сухо відповідає мовою Y.
Касирка, не менш ввічливо, продовжує говорити мовою X.
Клієнт відповідає мовою Y; він стає різким і нервовим.
Касирка щиро не розуміє у чому річ. І продовжує мовою X.
Клієнт агресивно вимагає відповідати Y, посилаючись на те, що це – тутешня мова.
Касирка відповідає мовою X. Клієнт залишає товар і йде геть, гупнувши дверима.
Касирка потискає плечима: “І чому він такий психований? Я ж до нього нормально, а він…”

Подібна сцена могла б відбутися і в Україні, і у Квебеку, і у багатьох інших частинах світу. І, до речі, відбувається з певною регулярністю. Читати далі

“Є-Мова”: у Вінниці стартує унікальна платформа із вивчення української онлайн

Опубліковано:

je-mova

Вже наприкінці квітня розпочне діяти унікальний он-лайн курс української мови “Є-Мова“, створений завдяки проекту EGAP Challenge Vinnytsia. Розробити курс із української мови вирішила команда фахівців із різних міст України. Курує проектом Анастасія Розлуцька, координаторка Безкоштовних курсів української мови.

Дівчина нині живе у Києві, де 4 роки тому зорганізувала масштабний і єдиний у своєму роді проект із факультативного вивчення української мови, котрий нині діє в 25-ти містах України. Чому вивчення української мови в Україні стало таким нагальним, як розвивався проект і які його майбутні перспективи – Анастасія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Vежі. Читати далі

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Опубліковано:

azarov

Тарас Марусик

Московська риторика, коли це стосується очорнювання ворогів, справжніх чи уявних, або відбілювання себе самих, уявних, винахідлива до безконечності. Берегів там немає. Якщо якихось 150 років тому казали, що української мови «не було, немає і бути не може», що так звану українську мову придумали деякі малороси й особливо поляки, бо це «є та сама російська мова, лише зіпсована впливом на неї Польщі», а якихось 100 років тому стверджували, що Україна – то австрійська вигадка, то тепер цю риторику успішно розвинула дублер Сергія Лаврова, офіційний представник МЗС Російської Федерації Марія Захарова. Читати далі

1920-ті роки: хто боявся українізації

Опубліковано:

gazety

Року 1917 українізація була в певному сенсі не менш актуальною, аніж нинішнього 2017. Влада почала дбати про те, щоб українською заговорило військо, службовці в установах, клопоталася розвитком преси. Тільки тоді це вважалося розбудовою держави.

А от політику коренізації/українізації раптом проголосив 1923 року радянський уряд. Для режиму це стало акцією вимушеною, адже “вкорінення” комунізму йшло на наших теренах не надто успішно. Читати далі

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Опубліковано:

1825600

Лариса Масенко

Іван Дзюба в одному з недавніх інтерв’ю згадує, як під час донецького «антимайдану» місцеві жіночки несли транспарант з написом «Упразднить украинский язык за ненадобностью!». Жінки, очевидно, були твердо переконані у своїй правоті: якщо більшість мешканців Донецька говорить російською, то для чого їм нав’язують мову меншості. Читати далі

Бути “ввічливою меншиною” та “швидко порозумітися”? Чому деякі франкомовні поза Квебеком обирають англійську

Опубліковано:

Waiter3

(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни? , а також Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?  і Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити) )

Англомовна Канада і, зокрема, Оттава, – чудове місце для жити і праці. Тут ввічливі привітні люди, добра економіка, якісний сервіс, гарні кар’єрні перспективи. Щоб почуватися у Оттаві комфортно, франкомовному треба дві речі: 1) добре засвоїти англійську і 2) забути що місто “мало б бути двомовним”.

(Київ, до речі, теж комфортабельне місто – якщо не чекати на україномовне обслуговування)

Якщо в Оттаві ви намагаєтесь усюди користуватися французькою на рівні з англійською, то ризикуєте стати нещасною нервовою людиною. Читати далі

Навчити слона плавати: двомовність на федеральній держслужбі у Канаді (і чому нічого не можна змінити)

Опубліковано:

woman

(Читайте статті Євгена Лакінського про таємниці канадського білінгвізму: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?  і  Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?)

Уявіть собі звичайного дорослого слона. Одного дня, прийнято рішення що слон відтепер – “сухопутний-і-морський звір”, який плаває не гірше ніж ходить. Отже, слона щодня водять на пляж. Той старанно плаває протягом години, уявляючи себе китом. Після чого повертається на сушу.

Уявили? Тепер поговоримо про двомовність на федеральній держслужбі Канади. Читати далі

Вчений-україніст Міхаель Мозер: Дешева пропаганда проти нового мовного законодавства не повинна перемогти

Опубліковано:

kk

Чи є в європейських країнах мовні інспектори і якого мовного закону потребує сьогодні Україна, Deutsche Welle розпитала у президента міжнародної асоціації україністів Міхаеля Мозера.

У березні в комітеті з питань культури і духовності українського парламенту відбудуться слухання щодо трьох проектів нового мовного закону, зареєстрованих у Верховній Раді. Новий мовний закон, на розробку й ухвалення якого, за деякими оцінками, піде приблизно рік, має замінити скандальний “закон Колесніченка-Ківалова” (закон про засади державної мовної політики, ухвалений за часів президента Віктора Януковича у 2012 році), питання про конституційність якого розглядається Конституційним судом. Читати далі

Концепція канадського білінгвізму: “два народи” чи індивідуальні права?

Опубліковано:

can-flags-multicultural-72dpi

(Початок циклу статей тут: Що вважати білінгвізмом: двомовна держава чи двомовні громадяни?)

Для початку, варто розглянути ситуацію на концептуальному рівні.

На момент британського завоювання (1759-1760 роки) у Канаді вже жило багатотисячне франкомовне населення. Повним ходом формувалася (франко)канадська ідентичність, а з ізоляцією від Франції цей процес прискорився. Після незалежності Сполучених Штатів, до країни переселилися тисячі англомовних лоялістів, до яких приєдналися іммігранти з Британії. Так виникли дві етно-мовно-культурні групи, жодна з яких не могла асимілювати іншу.

Вже у 1838 році, лорд Дархем писав: “Я знайшов два народи, що борються поміж собою у лоні єдиної держави” (у оригіналі було “two races”). Читати далі