Тарас Марусик
Якщо чесно відповісти на запитання в заголовку цієї статті, то відповідь буде негативна. Але така відповідь – дещо поспішна, бо, як відомо, істина пізнається і в порівнянні. Звичайно, хотілося більшого наближення до харківського правопису 1929 року, який чомусь часто вважають діаспорним або західноукраїнським, хоча деяким учасникам правописної комісії 1929 року було непереливки по поверненні до західноукраїнського дому. Читати далі
Ірина Подоляк
Пропоную вчергове підступитися до питання державної мови без надриву, бо дуже вже хочеться допомогти всім нам одночасно увімкнути мозок, а не телевізор. Для цього пропоную простими словами кілька найбільш популярних побрехеньок і їх тлумачення.
Маніпуляція 1. Питання державної мови не є пріоритетним для громадян України
Якщо мова не є одним із пріоритетів – чому стільки уваги цьому питанню приділяється на політичних шоу приватних телеканалів за участі колишніх регіоналів з одного боку і штатних провокаторів з іншого? Це єдине «не пріоритетне» питання, якому штучно надається такого резонансу, аби тільки не ухвалити закон. Читати далі
Юрій Шевчук
Лариса Масенко
У нашому суспільстві по-різному ставляться до поширеного в Україні явища білінгвізму – паралельного або одночасного вживання у багатьох сферах комунікації української і російської мов. Лінгвісти і лінгвокультурологи, які фахово вивчають проблеми масового білінгвізму, вважають, що конкуренція двох мов у тому вигляді, в якому вона побутує в Україні, загрожує самому існуванню української мови. Читати далі
Українцям пропонують новий правопис. Поки що він перебуває на обговоренні. До 15 вересня усі охочі можуть залишити свої зауваження та пропозиції щодо нього, заповнивши спеціальну форму. Що ж за зміни можуть стати правилами? Чому їх пропонують саме зараз? Чому невдоволені ними не лише пересічні громадяни, але й професійні мовознавці? Та чи варто вже засмучуватись? Про це в статті журналістки Радіо Свобода. Читати далі
Лариса Масенко
Десь рік чи два тому я звернулась до чиновника з департаменту державної мовної політики при Міністерстві культури із запитанням, чому вони не реагують на порушення у багатьох вишах конституційної норми обов’язкового вживання української мови у навчальному процесі. Адже не секрет, що у вищих навчальних закладах Одеси, Харкова, Дніпра і навіть у деяких столичних університетах чимало викладачів читають лекції і проводять семінари російською мовою. Читати далі
Наталія Жила
Людина, яка звикла розмовляти суржиком, а саме сумішшю української та російської мов, за один день не перейде на чисто літературну. Цьому передує ряд факторів, що є бар’єрами для спілкування. Саме про ці моменти та етапи переходу на чисто українську мову і буду вести розмову.
Як уродженка Чернігівської області, я відчула на собі всі ті переживання, коли починаєш говорити рідною мовою. Було багато причин, що ставали бар’єрами для спілкування. Вони призводили до того, що знову розмовляєш суржиком або навіть переходиш на російську. Основні причини — це виховання у сім’ї, система навчання у школі, розмови з друзями і земляками. Читати далі
Досить часто, коли говорять про мовну політику і мовну ситуацію загалом, Україну порівнюють із іншими країнами. Про те, чим цікавий для України досвід Латвії, та чому потрібно пам’ятати про досвід Білорусі, читайте в матеріалі Луки Марковича. Читати далі
Тарас Марусик
Нещодавно міністр освіти та науки України висловилася на тему вивчення української мови в загальноосвітніх школах. «Вчителі української мови, – зазначила Лілія Гриневич, – почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз Кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення». Читати далі
Наталія Гарасівка
Сьогодні з’являються не лише нові суспільні сфери, а й навіть нові виміри реальності, в нашому випадку йтиметься про інтернет-простір. Він, як й інші сфери, для повноцінного функціонування не може обійтися без мови. Беручи до уваги двомовність на території нашої країни, цікаво дослідити хто, де і для чого послуговується в інтернеті українською чи російською мовою, наскільки чутливим до мови є сам інтернет-простір. Читати далі