Вчителі російськомовних шкіл пройдуть курси підвищення кваліфікації в рамках підготовки до переходу на українську мову викладання.
Про це 20 січня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад сказала в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, передає Новинарня. Читати далі
Набуває чинності стаття 32 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” про мову реклами. З 16 січня уся реклама повинна бути державною мовою, в тому числі на телебаченні і радіо. Читати далі
Перебравши вручну по 250 українських YouTube-каналів за кількістю підписників і кількістю переглядів, ми жахнулись. Серед сотень каналів не назбиралось навіть десяти україномовних блогерів. Більшість топових YouTube-каналів, де хоч якось присутня українська мова, належить українським телеканалам або їхнім проєктам. Texty.org.ua та «Детектор медіа» передивилися популярні канали та з’ясували, чому контент українською мовою вкрай рідко вибивається на верхні позиції чартів.
Автор: Володимир Малинка, журналіст «Детектора медіа»
У зв’язку зі скандалами в книжковій індустрії вирішив повторити своє позаминулорічне дослідження. У вибірку увійшли yakaboo.ua, chytayka.com.ua, grenka.ua, goodbooks.com.ua, lavkababuin.com, bookzone.com.ua.
Результати аналізу майже ідентичні позаминулорічним даним, російськомовні книги складають 69,57% асортименту книгарень, у 2017 було 69,25%. Україномовна література складає 21,85%, у 2017 було 23,05%. Иншомовні книги склали 9,58%, у 2017 було 7,71%.
Окремо по деяких книгарнях:
На yakaboo.ua за 2 роки частка україномовної літератури збільшилась з 14,48% до 23,40%, російськомовна зменшилась з 72,26% до 40,29%. Частка иншомовні книг збільшилась з 13,26% до 36,31%.
На chytayka.com.ua україномовна зменшилась з 30,17% до 26,17%, російськомовна збільшилась з 63,68% до 67,72%, иншомовна майже не змінились з 6,15% до 6,11%.
На grenka.ua частка україномовної літератури збільшилась з 7,53% до 21,45%, російськомовна зменшилась з 87,11% до 73,56%, иншомовна зменшилась з 5,36% до 4, 99%.
Результати моїх підрахунків не претендують на стовідсоткову достовірність, але на основі них можна скласти уявлення про загальні мовні пропорції на ринку книги.
Сайт 057.ua підготував п’ять історій харків’ян, які вирішили повністю перейти з російської на українську мову.
Через близькість до кордону із Росією та історичні події Харків сприймається як російськомовне місто. Українську тут теж можна почути, але рідше – зокрема, і від корінних харків’ян. Редакція 057.ua поцікавилася історіями україномовних жителів міста – чому та як вони вирішили перейти на рідну мову. Читати далі
Народний депутат від “Слуги народу” Максим Бужанський вніс до парламенту законопроєкт про визнання закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” таким, що втратив чинність “на базі нововиявлених обставин, зважаючи на рішення Венеціанської Комісії”, – повідомляє Цензор.нет із посиланням на телеграм-канал Бужанського. Читати далі
Через 6 місяців, коли буде створено апарат із відділом юристів, Уповноважена із захисту української мови Тетяна Монахова зможе реагувати на порушення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Про це вона повідомила на пресконференції, яка відбулась 10 грудня у Кабінеті Міністрів України. Читати далі
Президент Росії Владімір Путін під час брифінгу лідерів “нормандської четвірки” у Парижі сказав про “порушення прав” російськомовного населення України. На це звернула увагу “Українська правда“.
Це була його відповідь на запитання журналістки: “Як ви далі будете пояснювати “захист російськомовного населення Донбасу, маючи російськомовного президента України?”. Читати далі
Під час брифінгу лідерів “нормандської четвірки” у Парижі президент України Володимир Зеленський відповів російською на запитання української журналістки.
Це можна переглянути на цьому відео “Української правди”. Читати далі
Чи справді українського активіста на Донеччині Артема Мирошниченка вбили “за мову”, чи це маніпуляція, аби створити образ “сакральної жертви”? Яким він хлопцем був, чим жив, як про Артема відгукуються друзі, колеги по роботі? Чи можуть рідні, близькі, соратники вбитого, які також відстоюють українську ідею, почуватися в безпеці в підконтрольному Україні місті Бахмут, що за 25 км від лінії фронту?
Відповіді на ці запитання журналістка “Новинарні” шукала безпосередньо на місці подій – там, де Артем Мирошниченко жив, працював, волонтерив у військовому шпиталі, був активістом організації “Бахмут український”, де його жорстоко побили і де з ним попрощалися в неділю, 8 грудня. Читати далі