Вадим П’ятницький
Я обіцяв зробити одну людину зіркою і не можу не дотримати обіцянки. Караван на Сім’ї Сосніних – затяті українофоби. 11 листопада писав скаргу на відмову мене обслуговуванню українською та ще й образи. Обіцяли поговорити з персоналом. Очевидно, бесіда була проведена в ключі: відмовляйте, але без образ. Бо сьогодні мені знову відмовили, посилаючись на те, що обслуговувати україномовних українською їм заборонив дірєхтар. Навіть мої погрози подати на них до суду за дискримінацію не подіяли. Люди реально готові в суді відстоювати собі право не знати і не користуватись українською мовою. Бо вони закінчували російські школи і розмовляють російською. Добре, що ще не беруть на роботу тих, що кінчали китайські школи і розмовляють китайською, бо тоді нам буде зовсім непереливки. Бо як же ти змусиш касира-китайця в Україні розмовляти українською, коли він розмовляє китайською? Це ж порушення його прав і свобод!
Volodymyr Boyko
Збираюсь їхати до Шустера. Телефоную, щоби замовити таксі:
– Добрий вечір, мені потрібна машина за півгодини, їхати на вулицю Північно-Сирецька…
– Што-што?
– На вулицю Північно-Сирецька.
– А Ви по рускі не можетє? У нас не вибіваєт компьютер названія на украінском, поетому ми обслужіває толька на руском.
Телефон цієї служби таксі: 067 233 55 03
Телефоную в іншу службу: “Експрес-таксі”, телефон 050 239 15 15. Ось сайт цієї служби http://express-taxi.ua/ Відмовляються обслуговувати. Як пояснює диспетчер: “на українском нє обслужіваєм, мнє удобна на руском”, і починає вимагати, щоби я розмовляв з нею російською.
До початку передачі я в студію явно не потрапляю.
Нагадую, це відбувається в столиці України на 25-му році незалежності під час російської збройної агресії, у результаті якої загинули понад 9 тисяч громадян України.
Олег Казаков
країнофобія Нової пошти
Cьогодні 5 вересня о 17.28 мені зателефонували зі служби доставки Нової пошти у місті Дніпро з приводу посилки, яка прибула на моє ім’я з міста Хмельницький.
Майже відразу з початку розмови я попросив обслужити мене державною мовою, підкреслюю, зробив це максимально ввічливо. Співробітниця спочатку проігнорувала моє прохання (зробила вигляд, що не почула, і продовжила обслуговувати російською). Я звернувся вдруге, і вона вже прямо відмовилась перейти на державну, більш того, вона почала з іздьовкой ковєркати українські слова і дражнитись, “перекривляючи” мою вимову і українську мову в цілому (це жесть просто, не передати словами). На мою вимогу покликати іншого співробітника, який володіє державною мовою, вона відповіла наступне: “у нас такіх нєт”… І лише після вимоги покликати когось з керівництва вона все-таки покликала україномовну співробітницю. Отакий жах… Це що за пріколи такі у Нової пошти ? Телефонували з цього номера:0567959892
Отакі справи, і навіть не знаю, що додати.
До Нової пошти скаргу я надіслав, навіть у них на стіні у фейсбуці виклав…
Це просто жесть… Оце Нова пошта… оце сервіс…
Ivan Filipovych
МІЙ ДОСВІД В КОФІ ХАУЗ
В переддень Незалежності України мав я от такий досвід в мережевому кафе в Києві, що привело мене до шоку. Офіціантка вперто зі мною спілкувалася російською мовою, наче б то і нічого страшного, та я не втримався, коли вона кожне моє прохання перекладала на російську мову і просила підтвердити, чи саме це я мав на увазі. Тоді я попросив все ж спілкуватися українською зі мною а не заставляти мене підтверджувати її російський варіант мого замовлення. Вона категорично відмовилася, ба більше того, коли я подякувавши виходив із кафе працівники навіть собі дозволили посміятися мені вслід. Це заставило мене повернутися і попрохати книгу скарг. І тут я відкрив для себе щось неймовірне. ДО мене підійшов молодий хлопчина, працівник кафе і порадив не витрачати час на скаргу щодо української мови, оскільки керівництво практично не реагує на такі скарги, а також насміхається з них. Він показав мені ойю брошюру, що на світлинах і сказав, що згідно їхніх стандартів вони зобов’язані розмовляти російською. Коли він на одному із тренінгів запитав, чи можна спілкуватися українською і що ця брошюра надрукова для Росії, йому тренер і один із керівників відповіли :”ТОЛЬКО ПО-РУССКИ”! “Здесь (в Україні) всє прєкрасно понімают русскій язик і для 1% “повьорнутих” нікто стандарти мєнять нє будєт!”
Мережа “Кофі Хауз” російська мережа, але це нічого б могло не значити, важливо їхнє ставлення до мене і моїх співгромадян, до моєї землі, моєї мови, тощо!
Дуже доречно в тему сьогодення ігнорувати цю мережу, або ще більше – вказувати їм на хамське ставлення до України.
Прикро, але це наслідки позиції частини українців із ствердженням :”мені без різниці, якою мовою спілкуватися”, на це їм відповідають хамським принизливим ставленням іноземні компанії.
