У Латвії, з трьох балтійських країн, проживає найбільший відсоток російськомовних. З двохмільйонного населення – третина розмовляє російською, а в Ризі – кожен другий.

Insider підготував матеріал про російськомовних в Латвії.

На розкладках у кіосках можна побачити російськомовну пресу, а кабельні оператори пропонують російські канали у своїх пакетах.

Крім того, до 25% мовлення на одному із громадських каналів LTV7 дозволяється вести російською мовою (згідно закону громадський канал LTV1 веде мовлення тільки державною – латвійською мовою).

У Ризі на хвилях FM радіо можна послухати близько 7-8 передач російською. Варто зауважити, що Радіо ЛР4 російською мовою – найпопулярніше радіо Латвії.

Кілька відомих латвійських порталів мають також російськомовні відповідники.

Такі реалії, але вони вже потроху змінюються. Гібридна інформаційна війна в Україні змусила Латвію задуматися над переглядом, а то і зміною інформаційної політики. А також знову повернутися до питання діалогу та інтеграції своєї російськомовної меншості.

– Вплив російського телебачення ясно показав, що є над чим працювати. І це не тільки проблема Латвії, а й всієї Європи, – зауважує міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевич.

Протягом останнього року у Латвії вдавалися до різноманітних заходів.

Приміром, у квітні 2014 року Латвійська рада з електронних ЗМІ домоглася, щоб ретрансляцію російського РТР-Планета припинили на три місяці. Тоді це викликало чимало дискусій у суспільстві.

Натомість на громадському каналі LTV7 збільшили відсоток власного російського мовлення. Так, до вересня 2014 року новини виходили кожен робочий вечір, а також була щотижнева програма “Актуальне питання”. Тепер вечірні новини переформатували і запустили 4 нових проекти: ранкове інформаційно-розважальне шоу, змінена щотижнева годинна дискусія, щотижневе інтерв’ю у форматі “один на один” та щотижнева підсумкова програма.

– На проблеми російськомовних в Латвії влада не звертала уваги, а з подіями в Україні вони стали непередбачуваною статтею витрат в бюджеті, – жартує головний редактор російського мовлення на LTV7 Ольга Проскурова.

Чи ефективна заборона?

На думку голови Латвійської ради електронних ЗМІ, Айнарса Дімантса, відключення російських каналів – це свого роду профілактика. Коментуючи цю ситуацію, він та інші експерти погоджуються, що заборона російських каналів – не вихід, адже так, вони не змусять російськомовних громадян дивитися інші канали, і тим паче самостійно шукати різні джерела інформації.

Якби не війна в Україні, це питання не поставало б так гостро. Однак зараз всі заявляють в один голос, що потрібно діяти. Найдієвіший спосіб, на думку багатьох експертів, створення власного російськомовного каналу. Вони вважають, що це питання національного інтересу.

– Тих, хто хочуть дивитися російські канали, не змусиш переключити. Медіаспоживання певною мовою – це частина національної ідентичності, – вважає Дімантс.

– Російськомовний канал слугував би знаком примирення – що Латвія піклується про національні меншини, – визнає Проскурова.

За її словами, це стало б чудовим прикладом закріплення самоідентичності. Тоді б зменшилося це, все-таки помітне, розділення в суспільстві – на латвійців та росіян. Подібні приклади Ольга може навести з власного життя. Вона уже кільканадцять років живе в Латвії і вважає себе російськомовною латвійкою. Проте деякі її друзі-латвійці, особливо в контексті останніх подій, відносять її до росіян.

На території Латвії проживає понад 262 000 так званих не громадян. Після здобуття Латвією незалежності такий статус отримали колишні жителі СРСР, які переїхали на територію республіки після 1940 року, а також їхні нащадки. Ця категорія людей може отримати громадянство Латвії, пройшовши процедуру натуралізації – тест з латвійської мови, історії, а також вони повинні працювати протягом останніх п’яти років у Латвії. Чимало із них ображені на державу і вважають, що, проживши стільки років тут, мають отримати громадянство автоматично. Через це не громадяни почуваються забутими і часто дивляться саме російське телебачення.

– Не громадяни, в основному є споживачами розважального контенту на російському телебаченні і в цьому у російських каналів немає конкурентів, – визнає Дімантс.

Однак жоден російський канал не показує життя російськомовних у Латвії. Тому російськомовний балтійський канал міг би стати такою альтернативою, як ідея наближення медіа до російськомовних, що є дуже важливим для інтеграції.

– На латвійському телебаченні дуже мало уваги приділяють російськомовним меншинам. Ніколи не було спроби за допомогою медіа створити спільний культурний код для російськомовних та латвійців, – вважає Ольга Проскурова.

В контексті останніх подій політичної волі для створення російськомовного каналу більше, ніж достатньо. І президент Латвії Андрис Берзиньш, і прем’єр-міністр Лаймдота Страуюма підтримують ідею. Перешкодою можуть стати – фінансове питання та конкурентоспроможність.

– Російськомовний медійний ринок в Латвії досить малий, однак не настільки, щоб не створити канал в кооперації з прибалтійськими країнами, – вважає Дімантс.

Допоки в Латвії домовлялися і міркували, Естонія найближче підійшла до питання медійного діалогу з російськомовними. З 28 вересня в цій країні почав цілодобову трансляцію російськомовний телеканал суспільно-правового ЗМІ ERR. У Литві частка російськомовного населення становить всього 6%, тому для них це питання не стоїть так гостро.

Чи буде російськомовний канал в Латвії діалогом між державою та нацменшинами? Покаже час.

– Питання нацменшин повинно вирішуватися на політичному рівні і російськомовне телебачення має показувати цей політичний діалог. Якщо ж воно буде сконцентроване на побутових проблемах російськомовних, то ефект каналу не буде настільки сильним, як надії, які покладаються на нього, – зазначає Елізабет Крівцова, представниця Конгресу не громадян.

Автор: Лідія Акришора

Джерело: Insider