Архів автора: Редактор

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Опубліковано:

Тарас Марусик

Новий закон «Про державну службу», підписаний президентом України 10 грудня 2015 року, набрав чинності 1 травня 2016 року, але не весь. Відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень», набуття чинності окремими статтями відтерміноване. Зокрема, один із мовних пунктів, пункт 5 частини першої статті 25 «Документи для участі у конкурсі» був відкладений на рік. Якщо до 1 травня цього року можна було не подавати документ про володіння державною мовою, то тепер такий документ – посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою – є обов’язковим.

До останнього часу було дуже мало інформації, що робить виконавча влада, щоб підготувати необхідний нормативно-правовий акт. В останні робочі дні перед травневими вихідними, 27 квітня 2017 року, на урядовому сайті з’явилася інформація, що уряд затвердив Порядок атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою.

Трохи згодом без зайвого шуму було оприлюднено Постанову Кабінету міністрів №301 від 26 квітня 2017 року «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою». Читати далі

Вінницькі таксі пообіцяли повністю перейти на українську мову

Опубліковано:

Вісім вінницьких служб таксі підтримали резолюцію, згідно з якою зобов’язуються в найкоротший термін українізувати свої диспетчерські служби. Окрім того, вони висловили підтримку законопроекту №5670, який має прийти на заміну мовному закону “Колєсніченка-Ківалова”. Серед підписантів – служби “Еліт”, “Вимпел”, “Таксопарк Плюс”, “VIK”, “Магніт” “Євро Таксі”, “Фортуна” та “Інформ Таксі”.

Про це повідомляє вінницький інформаційний портал Vежа. Читати далі

Чи виконує Запорізька мicькa рада Програму розвитку і функціонування української мови?

Опубліковано:

Запорізька міська рада не виконує “Програму розвитку і функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки”, – вважає один із її авторів, екс-головний редактор газети “Запорізька Січ” Олександр Верьовкін.

Про це він написав у своєму блозі.

Минулого року Запорізька міська рада ухвалила рішення “Про Програму розвитку і функціонування української мови в м. Запоріжжя на 2016-2020 роки” (на виконання аналогічної обласної програми), згідно з якою було затверджено заходи, які покликані змінити в місті “інформаційне середовище на користь державної мови”. Читати далі

У Криму після анексії в 36 разів зменшилась кількість учнів, які навчаються українською

Опубліковано:

Росія в Криму відповідальна за дискримінацію українців і кримських татар в доступі до освіти рідною мовою. Про це свідчать результати моніторингу з питань доступу до освіти рідною мовою в Криму, проведеного Кримською правозахисною групою.

У 2013 році в Криму 13 589 осіб здобували освіту українською мовою, а вже у 2016 році число таких учнів знизилося до 371. Відповідно кількість класів з українською мовою навчання за два роки скоротилася у 31 раз. Читати далі

Особисті історії. Про мовну психотравму і українське ґетто

Опубліковано:

Історія зі Скрипкою показала, що ще далеко не загоїлось там, де ми думали, що все позросталось. Знову раптово намалювалися «ми» і «вони».

Вирішила вперше розповісти про власний досвід україномовності, який завжди здавався мені очевидним для всіх, але сьогодні я вперше засумнівалась, спостерігаючи за категоричною травлею Скрипки. І подумала, що, можливо, потрібно сказати про це публічно. Мій пост більше для російськомовних моїх френдів, які не мали подібного пережиття. До того ж для мене це великий і досі не пережитий біль, і частково пояснює, чому Олег, для якого українська, до слова, навіть є не рідною, а вивченою, міг зірватися на таку емоційну некоректну репліку.

Отже більшість україномовних дітей мого покоління (особливо центру і сходу) у свій спосіб пережили травму своєї україномовності і знають, що таке бути частиною українського ґетто в російському мовному і культурному морі. Я закінчила російську школу ( батько вважав, що мене треба русифікувати, щоб підготувати до життя)… І ось ця школа життя була настільки жорстокою, що я досі ношу в голові рани і синці. Читати далі

Суд ООН зобов’язав РФ відновити навчання українською мовою в окупованому Криму

Опубліковано:

Суд відмовив Україні у затвердженні тимчасових заходів проти РФ за конвенцією щодо заборони фінансування тероризму. Водночас, суд ООН погодився на запровадження запобіжних заходів проти РФ для захисту меншин в Криму. Про це повідомив на відкритих слуханнях у Гаазі голова Суду Ронні Абрахам, пише Zaxid.net із посиланням на Українську правду. Читати далі

Нові мовні законопроекти: тест для української еліти

Опубліковано:

Тарас Марусик

Тема нових мовних законопроектів досить складна і є, на перший погляд, заплутаною. І хоча на цю тему вже багато написано і сказано, спробую ще раз розставити акценти, аби бодай частково розплутати її. При цьому зазначу, що я був членом робочої групи, яка розробляла, а точніше, доопрацьовувала і переробляла законопроект «Про державну мову», відомий ще під № 5670 як проект громадськості. Голова робочої групи, знаний юрист-міжнародник, професор Володимир Василенко попросив мене бути заступником у цьому невеликому творчому згустку експертів та громадських активістів. Читати далі

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Опубліковано:

Тарас Марусик

Почну з випадкового збігу, який свідчить про те, що в таких важливих питаннях, як деокупація й дерусифікація, зрештою, подолання колоніального і геноцидного спадку, ми топчемося на місці. Шість років тому, саме 20 квітня 2011 року, опитані фондом «Демократичні ініціативи» експерти назвали «повзучу русифікацію України» наслідком посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України. 20 квітня 2017 року зроблено нарешті крок, щоб позбавитися цієї негативної спадщини. І хоча цей крок стосується поки що однієї адміністративної одиниці – території міста Києва, він може мати вплив на всю суверенну територію України. Читати далі

Чи вплине закон про телеквоти № 5313 на мову “українського” телебачення?

Опубліковано:

Нещодавно Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект Княжицького-Сюмар №5313, в якому декларується запровадження 75-відсоткової квоти для української мови на телебаченні. Та чи справді після остаточного ухвалення цього проекту на ТБ з’явиться 75% україномовного контенту? Щоб з’ясувати це, активісти руху «Відсіч» провели моніторинг телеканалів 1+1, ICTV, «Україна» та «Інтер» (по одному з кожної великої медіагрупи) та порівняли реальні результати з тими, які відповідають критеріям закону про телеквоти.

Порівнюючи з минулим роком, пересічна частка суто україномовного контенту на телебаченні зменшилася приблизно вдвічі й нині становить лише 15,5%. Натомість двомовного контенту побільшало з 35% до 41%, а російськомовного – з 34% до 44%. Читати далі

20 квітня Київрада розглядатиме проект рішення про дерусифікацію публічного простору столиці

Опубліковано:

20 квітня депутати Київської міської ради розглядатимуть Проект рішення “Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині”.

Ініціатор проекту, голова депутатської фракції “ВО “Свобода” Юрій Сиротюк, на своїй Фейсбук-сторінці закликав громадськість підтримати рішення, щоб його ухвалили депутати. Читати далі