Після Революції Гідності в Україні посилилась русифікація, – вважає Тарас Шамайда, співкоординатор Руху добровольців “Простір свободи”. Про це він заявив в ефірі програми “Паралелі” телеканалу “ПравдаТут”.
За його словами, це пов’язано з тим, що після агресії Росії постала потреба швидко зняти різні лінії напруги, за якими можна ділити українців, зокрема, за мовою спілкування. Читати далі
Процес переділу територій між країнами колишнього СРСР неминучий, оскільки нібито нинішні кордони незалежних держав були створені “в кабінетах”.
Про це Rzeczpospolita сказав експерт створеного Кремлем “Інституту стратегічних досліджень” Олег Нєменський, передає Обозреватель із посиланням на ZN.ua.
За його словами, це абсолютно новий процес на пострадянському просторі, який відбувається не на основі міжнародних інтеграційних процесів, а “опираючись на об’єднанні російськомовного простору”. Читати далі
Тарас Шамайда
Закон про квоти для української музики набуде чинності через три місяці після його опублікування. У перший рік дії закону квота на українську пісню становитиме 25%, у другий рік – 30% і починаючи з третього року – 35%. Несподівано перед остаточним розглядом закону його противники внесли “альтернативний” документ. Він передбачає чисельні лазівки аби оминути квоту.
Чому потрібні квоти
За даними громадських моніторингів, частка пісень українською мовою у прайм-таймі провідних українських радіостанцій становить мізерні 5%. Понад 40% займає російська пісня, решту – пісні англійською та іншими мовами світу. Читати далі
Наслідком російської асиміляційної політики є те, що більшість українців втратили мовну стійкість, вони підкоряються диктату російськомовних партнерів по комунікації. Така риса мовної поведінки, як мовна стійкість, властива прибалтійським народам, вони зберігали її і в радянський час. Своя мова і своя культура — це основа національної держави, тому литовцям, латишам і естонцям вдалося після розпаду Радянського Союзу відродити втрачену після Другої світової війни державність. Наша ж країна без міцного фундаменту лишається хисткою будівлею.
Так вважає Лариса Масенко, доктор філологічних наук, професор університету “Києво-Могилянська академія”, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Далі – інтерв’ю для “Дзеркала тижня“. Читати далі
У Таджикистані офіційно заборонили русифіковані прізвища та по-батькові в документах етнічних таджиків. Про це повідомляє Радіо Свобода.
Заступник Служби реєстрації актів цивільного стану Джалоліддін Рахімов повідомив 29 квітня в інтерв’ю Радіо Свобода, що нові правила були затверджені президентом Емомалі Рахмоном ще минулого місяця. Читати далі
Видавництво «Vivat» готує до друку новинку: non-fiction видання Володимира Селезньова, яке підіймає гостру мовну проблему та розвіює міф про «зіпсованість» української мови. Про це повідомляє “Друг читача“.
Україна незалежна держава вже майже 25 років, та сучасні українці, особливо південного та східного регіонів, не бажають ані самі розмовляти українською, ані сприяти тому, щоб їхні діти вчили мову своєї країни і використовували її в повсякденному житті. Адже за часів Російської імперії та Радянської влади вкорінювалися понятті про простонародність та навіть меншовартість української мови. Це видання покликане звільнити українців від хибних штампів. Читати далі
Надія Савченко не вважає, що українську мову потрібно нав’язувати громадянам України, але вважає, що в майбутньому в офіційному просторі має функціонувати лише українська. Про це пише Українська правда.
“Я не вважаю, що комусь потрібно щось нав’язувати. Кожен поки говорить, якою вміє, а потім піде говорити тою, якою по душі відчує”, – заявила вона на прес-конференції в Києві. Читати далі
Пісні українською мовою займають лише 5% ефіру українських радіостанцій, 40% – пісні російською мовою. Про йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Українського кризового медіа-центру.
Законопроект №3822 про введення квоти на україномовний контент на радіостанціях передбачає квоти на рівні 35%, які вводитимуться поетапно. Також документ встановлює 50% квоти для аудіо візуального продукту, виробленого в Україні. Його ініціаторами виступили музиканти, громадські та культурні діячі.
Олена Капнік
Багато років складалася парадоксальна ситуація: y країні, де одна єдина державна мова українська, багато високопосадовців та чиновників розмовляють іноземною — російською мовою. Якщо дехто з урядовців намагався хоч якось зв’язати два слова докупи, то виступи колишнього Прем’єр-міністра Миколи Азарова радше нагадували знущання над мовою, ніж бодай мінімальне володіння нею. Хоч минуло два роки з моменту втечі «сім’ї» з країни, але спогади про «папєрєдніків», «кровосісів» та «бімбу» й досі залишаються приводом для жартів українців. Читати далі
Президент РФ Володимир Путін назвав збереження російської мови питанням національної безпеки.
Як передає УНІАН, про це Путін сказав на пленарному засіданні з’їзду Товариства російської словесності.
“Збереження російської мови, літератури та нашої культури – це питання національної безпеки, збереження своєї ідентичності в глобальному світі”, – сказав він. Читати далі