Архів автора: Редактор

Думка

На захист української

Опубліковано:

Андрій Васильєв

Україна має обрати таку мовну політику, яка б вберегла українську від занепаду – бо може бути запізно.

Якою мовою потрібно розмовляти в Україні? Я колись спробував поставити це запитання американцям. У відповідь отримав – круглі очі і пошук підступу. Ну, справді, а якою мовою говорять поляки? А чехи? А словенці?

Так само, як і у США, Бразилії, Аргентині, Канаді і ще багатьох країнах, в Україні мовна ситуація далеко не однозначна. Більше того, для українців вона дуже незручна і болюча. Я спостерігав за мовною темою і зсередини, коли дев’ять років жив в Україні, і ззовні, коли переїхав у США. Читати далі

Новини

У сайту “Цензор.НЕТ” з’явилася українська версія

Опубліковано:

Відтепер матеріали “Цензор.НЕТ” можна читати й українською мовою.

Українська версія доступна за адресою http://ua.censor.net.ua/.

Тепер читач може вибирати, якою мовою читати найсвіжіші новини: українською, російською чи англійською, натиснувши на відповідні кнопки вгорі справа. Читати далі

Думка

Чехи: рідну мову після тривалої окупації можна повернути до активного вжитку

Опубліковано:

Повернення рідній мові державного статусу після тривалого колоніального панування іншої мови, її модернізація, забезпечення умов для її вивчення і використання в усіх сферах життя для всіх прошарків населення – це виклик, який перед Україною прийняли і успішно на нього відповіли у сусідній колишній Чехословаччині. Настільки великим був вплив ідей цього процесу на українських мислителів та державних діячів ХІХ і ХХ століття, який вони називали його «чехізацією»? Як відбувалася «чехізація» у самій Чехословаччині? З’ясовувала Радіо Свобода.

Після того, як чеські землі на довгі роки потрапили до складу Австрійської імперії Габсбургів, згодом Автро-Угорської імперії, чеська мова була обмежена у повсякденному житті, користувалося нею здебільшого сільське населення. Німецька ж була мовою освіти, документації та владного апарату. Читати далі

Думка

Без української мови не може бути України – Квіт

Опубліковано:

На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.

Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт. Читати далі

Думка

Три основні речі про мову, які багато хто не розуміє

Опубліковано:

Володимир Миленко

Та частинка русского міра, яка у мені є – вона має закінчитися на мені.

Пояснюю. Люди не розуміють трьох основних речей.

1) Російськомовні українці – це явище штучне. І у 90% це явище одного-трьох поколінь. Тобто у цих 90% бабусі і дідусі говорили українською. А у половини – батьки. Тому говорити, що це “мой радной язик” – це все одно, що “з дєтства вболівати за Лестер”. Читати далі

Думка

Українська мова потерпає в Україні від низького статусу – Форостина

Опубліковано:

Українська мова в Україні потерпає від низького статусу, її носіїв сприймають як громадян другого ґатунку. Таких, що не завжди можуть розплатитися у кав’ярні. Але вони самі мають подолати цю травму за допомогою російськомовних українців, які мають проявити симпатію і солідарність до них. Так вважає українська журналістка, письменниця, заступник редактора часопису «Критика» Оксана Форостина.

А розпочали ми цю розмову із запитання про те, як бути з питанням рідної мови в Україні? Читати далі

Новини

Запоріжжя планує підтримати українську мову

Опубліковано:

Депутати Запорізької обласної ради депутати ухвалили  Програму розвитку і функціонування української мови в Запорізькій області на 2016-2020 роки та виділили 500 тис. грн на її втілення. Про це повідомляє прес-служба Запорізької ОДА.

Аналіз мовного питання в Запорізькій області свідчить, що ситуація є достатньо незбалансована і проблемна, – вважають депутати. Читати далі

Новини

У Сумах російськомовних депутатів зобов’язали мати перекладача

Опубліковано:

У Сумах депутати, які виступають у сесійній залі не українською мовою, мають забезпечити свою промову перекладом. Відповідну поправку до регламенту роботи депутатського корпусу було ухвалено на черговій сесії Сумської міськради, повідомляє Вголос із посиланням на Укрінформ.

«Доповідач, який має намір виступати на сесії, використовуючи іноземну мову, зобов’язаний забезпечити переклад свого виступу державною мовою», – зазначив ініціатор внесення поправки Максим Галицький з фракції ВО «Свобода». Читати далі

Думка

Переселенець з Донецька: Мої онуки розмовлятимуть українською. Російську забудемо років через 20

Опубліковано:

Донбас має стати повністю українським, якщо ні – хай не повертається взагалі, – каже переселенець Олександр Гуленко.

КОЛИ ВИЇЖДЖАЛИ З ДОНЕЦЬКА, ВЗЯЛИ З СОБОЮ ЛИШЕ НАЙНЕОБХІДНІШЕ. Теплий одяг не везли. Вірили, що місто швидко звільнять. Думали, повернемося за кілька місяців. Та в серпні, коли Росія ввела регулярні війська, зрозуміли: це затягнеться надовго. Попросили родичів передати зимові речі. Все інше доводилося купувати заново. Читати далі

Новини

На Полтавщині виправляють російськомовні назви

Опубліковано:

У Миргороді на Полтавщині діють “партизани”, які виправляють російськомовні назви на україномовні, – повідомляє Depo.Полтава.

Вивіски ресторанних та розважальних закладів замайоріли виправленими назвами. На одній з них невідомі активісти замалювали російськомовні літери та написали назву українською, а для більшого ефекту виправлені назви написані червоним кольором.