Архів категорії: Публікації

Думка

В’ятрович: У російської мови стати другою державною в Україні більше немає шансів

Опубліковано:

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян анонсував, що залізничні вокзали і станції в Україні до кінця 2016 року позбавляться всієї інформацію російською мовою. “До грудня 2016 року всі квитки, назви станцій, оголошення та інформація на табло будуть тільки двоми мовами – українською та англійською! Одночасно з цим продовжиться робота з декомунізації назв станцій”, — написав міністр у Facebook. Глава Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у колонці для “Апострофа” зазначає, що такий крок ще більше наблизить Україну до Європи.

В’ятрович переконаний, що в українців не повинно бути пієтету до російської топоніміки. Читати далі

Думка

Удаліть в карзіну

Опубліковано:

Андрій Любка

Звичайна ситуація: потрібно було мені купити новий лептоп. Покопирсавшись в різноманітних інтернет-магазинах і почитавши відгуки користувачів, я вибрав модель і вирушив купувати її в ужгородський магазин (ціна та сама, а сервіс – під рукою). Щасливим покупцям працівники магазину безкоштовно встановлюють програмне забезпечення, і я попросив, щоб мені всі програми з віндовзом включно ставили одразу українською. І тут почалося:

— Вибачайте, але це не вийде – у нас є лише російською, – знітився продавець. Читати далі

Думка

Лінгвоцид і мовна шизофренія

Опубліковано:

Мовознавець Юрій Шевчук та письменник Юрій Винничук розмовляли в серпні 2016 у львівській книгарні «Є» про актуальну мовну ситуацію в Україні. Записав розмову Збруч.

Юрій Шевчук – український мовознавець, журналіст, кандидат філологічних наук. Викладач української мови в Колумбійському та Єльському університетах. Пише і виступає публічно на теми мовної ситуації в Україні, української культури, кінематографу та ідентичності.

Юрій Винничук – прозаїк, літературознавець, публіцист, лауреат премії «Книга року ВВС», один із найуспішніших сучасних українських письменників Ніколи не приховував ані своєї політичної позиції (згадаймо хоча б історію з загальновідомим віршем), ані однозначних поглядів на мовну ситуацію в Україні, про яку не втомлюється говорити. Читати далі

Думка

«Хочу знати українську, щоб прийти в кафе і спокійно замовити кави»

Опубліковано:

Ольга Перехрест

Для чого у Львові працюють безкоштовні курси української мови

Соціологи стверджують: лише 4,8% українців не розуміють української мови. Тож виглядає, що проблема взаєморозуміння російськомовних з україномовними є суттєво перебільшеною: абсолютна більшість знає українську достатньо добре, щоб розуміти один одного. Було б бажання.

Окрім бажання, існує також і можливість: вже чотири роки в різних містах Україні працюють безкоштовні курси української мови. Курси працюють зусиллями волонтерів: координаторів та викладачів. Мета цієї ініціативи – дати можливість оволодіти українською тим, хто з різних причин знає її недостатньо добре. У Львові такі курси працюють вже два роки. Читати далі

Думка

Скільки в Києві україномовних? Не переходьте на російську!

Опубліковано:

Андрій Любка

До Дня Незалежності країною прокотилася хвиля акцій, що спонукали російськомовних патріотів переходити на українську мову – хтось агітував вести свої сторінки в соцмережах українською, хтось радив провести експеримент і бодай один святковий день говорити державною, а кампанія «Мовомарафон» переконувала, що за 25 днів можна виробити звичку і стати україномовним на все життя. Сподіваюся, всі ці ініціативи були успішними, але хочу принагідно нагадати і про найдієвіший метод українізації – не переходити на російську.

Ми усі розбіжимося по русифікованих містах? Читати далі

Думка

Скандал в Охматдиті як дзеркало пострадянської мовної політики

Опубліковано:

Лариса Масенко

Декомунізація, проведена в Україні, є одним із найбільших здобутків Революції гідності. Вилучення скульптурних зображень комуністичних вождів та інших знаків радянського минулого з площ і вулиць українських міст і сіл було необхідним кроком на шляху до побудови суверенної демократичної країни. Не менше значення має й очищення топонімічного простору від культових радянських назв, які позбавляли його національної специфіки й робили частиною уніфікованого загальноімперського простору. Нинішні назви, пов’язані з українською історією та культурою, виокремили топонімічний ландшафт країни і надали йому національної своєрідності.

Лишилось, проте, ще одне, значно складніше завдання – завдання дерусифікації. Як зазначала свого часу російська правозахисниця Валерія Новодворська, «російська мова – це ланцюг, що прив’язує Україну до комуністичного минулого».

Замінити імперську топонімію національною можна адміністративним шляхом. Однак усунути, або хоча б послабити панівні позиції російської мови у міських середовищах країни лише адміністративними заходами неможливо. Але доки російська мова домінуватиме в міській комунікації на більшій частині території України, доти значна частина населення лишатиметься культурно й ментально залежною від Росії. Читати далі

Думка

“Язык общения – русский”

Опубліковано:

Юрій Винничук

Російська мова – це той кит, на якому тримається уся російська агресія.

Цікаві партії вилізають з усіх щілин перед виборами у Росії. Більшість з них – відверто агресивні, з антиукраїнською риторикою і допотопним уявленням про геополітику. Звісно, що всі вони є орлами з путінського гнізда, просто самому Путіну чи його однопартійцям не пасує висловлюватися настільки брутально і агресивно. Але все, що у Путіна на умі, те в тих партійців на язиці.

Партія “Родина” – одна з них. Російський політолог Олег Іванов, який регулярно публікується на сайті цієї партії, а також і на сайті кума Путіна Віктора Медведчука “Украинский выбор”, ставить просто-таки глобальні завдання перед Росією. І одне з найважливіших питань: що робити з Україною. Читати далі

Думка

Мовне питання: чи має патріот говорити українською?

Опубліковано:

Яна Полянська, Радіо Свобода

Люди схильні починати нове життя з понеділка, активісти ж пропонують російськомовним почати розмовляти українською з Дня Незалежності. Таку символічну дату обрали автори проекту «Мовомарафон», який має допомогти охочим за 25 днів перейти на державну мову. Саме стільки часу, кажуть психологи, достатньо, щоб закріпити нову звичку. На сайті марафону зареєструвались вже понад 2300 осіб. Та чи достатньо трьох тижнів, щоб змінити мовні звички? І чи залишається гострим мовне питання в Україні?

Марафон розпочинається за чотири дні, а усі охочі вже зараз можутьзареєструватися на сайті та обрати одну з двох бігових доріжок. Можна обирати між «повним зануренням» (тобто повний перехід на українську у побуті протягом близько трьох тижнів), та «лагідним режимом» (для тих, хто хоче поступово опановувати мову). Читати далі

Думка

Українська мова

Опубліковано:

Богдан Гаврилишин

Завдяки Революції Гідності і через агресію Росії, Криму, АТО більшість нашого суспільства стали дійсно патріотичними без огляду на етнічне походження, релігію, материнську мову, побутові звичаї. Це дуже позитивна еволюція. Одначе, дивує, що російська мова домінує в багатьох ЗМІ, програмах на телебаченні, газетах, тижневиках і особливо в журналах люкс, друкованих на дуже доброму папері з чудовими світлинами. Я часто літаю рейсами з Києва до Женеви і з Женеви до Києва, там в бізнес-класі роздають газети і журнали. Є аж 15-20 газет тижневиків і декілька журналів російською мовою, але якщо попросити щось українською мовою, то мають і то не кожного дня лише єдине видання – “Дзеркало Тижня”. Читати далі

Думка

Зупинимо русифікацію Києва

Опубліковано:

Олександр Вовченко

Чи протистоїть Київ русифікації? На перший погляд, доволі просте запитання. Але, чи можемо ми вичерпно і одностайно відповісти на нього? Чи маємо ми моральне право заплющувати очі на русифікацію публічного простору: інтернету, реклами, теле– та радіоефіру, періодичних видань, виступів ньюзмейкерів та лідерів громадської думки, сфер торгівлі та обслуговування у незалежній Україні? Читати далі