Архів категорії: Публікації

Мова як чинник безпеки і українофобія в Київській школі

Опубліковано:

Приводом для написання цього тексту стало повідомлення у Facebook від батька першокласника у центральній київській школі №78, – Івахнюк Олександр.

Він, зокрема, повідомив, що його україномовна дитина почувається іноземцем у школі з українською мовою навчання… бо усі навколо – і діти, і вчителі – говорять у позаурочний час російською, більше того, коли є вибір: чи піти у планетарій на російськомовну програму (є там чомусь така) чи на україномовну – викладачі, які організовують такі походи завжди зупиняються на російськомовній. В результаті, дитина каже, що було цікаво, але деяких слів вона не зрозуміла, бо програма була іноземною мовою. Але останньою краплею, яка спричинила розпачливий пост у Facebook став сценарій новорічного ранку, який теж виявився частково російськомовним. Причому батькам було сказано, що змінити нічого не можна. Далі – повідомлення повністю в оригіналі: Читати далі

«Розмовляти українською мовою – один із запобіжників російській агресії» – волонтер Михайлова

Опубліковано:

Від самого початку незалежності тему двомовності в Україні використовують політики для задоволення власних потреб, нехтуючи можливим розколом країни за мовною ознакою, вважають експерти. Ба більше, додають, що через це в українській спільноті з’явилися стереотипи – мовляв, українською мовою розмовляють на заході й частково у центрі, а російською спілкуються жителі сходу і півдня України. Стереотипи понад рік тому успішно використали у Кремлі, анексувавши Крим й окупувавши частину Донбасу під гаслами захисту російськомовних українців та росіян, які мешкають в Україні.

3 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила закон про основи державної мовної політики авторства регіоналів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Де-юре закон дозволяв розширити повноваження мов національних громад, а де-факто насамперед запускав механізм юридично оформленої українсько-російської двомовності в Україні, пояснюють експерти. Читати далі

Мови меншин: з якими проблемами стикаються в Литві, Латвії та Білорусі?

Опубліковано:

Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.

На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі

Зараз або ніколи! Першочергові завдання мовного планування

Опубліковано:

Лариса Масенко, Ольга Шевчук-Клюжева

Сьогодні перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися – з новою силою усвідомлювати себе як націю, яка здатна самостійно вибудовувати майбутнє і вміє планувати свій подальший розвиток. Ці всі події, страшні обставини – жертви, кров, руйнування, втрата контролю над частиною територій повинні стати каталізатором перетворень, що підтвердять нашу здатність до справжнього державотворення.

Українській мові у низці першочергових змін має відводитися ключова позиція. Керівництво сусідньої Росії виправдовує агресію на території України наміром «захищати російськомовних», що переконливо засвідчує необхідність перегляду державної мовної політики. Мовне питання в Україні завжди використовувалося для політичних маніпуляцій, але мовне планування ще ніколи не було об’єктом ефективної управлінської діяльності, цілеспрямованих і продуманих зусиль держави. Читати далі

Як три вилучені слова із законопроекту можуть поховати українську мову в органах державної влади

Опубліковано:

8 грудня Верховна рада буде голосувати у другому читанні за законопроект “Про державну службу” . Експерти називають цей закон реформаторським і вимагають негайного прийняття.

Однак, як це часто буває, у бочці меду є ложка дьогтю. Мова йде про статтю 8, п. 1 пп. 6. Стаття 8 перелічує обов’язки державного службовця. А пп. 5 і 6 визначають мову роботи державних службовців. У першому читанні був лише пп. 5, який зобов’язує держслужбовців користуватися державною та регіональною мовою (мовами) або мовою національних меншин під час виконання посадових обов’язків. Читати далі

Як мова визначає наших героїв і вітчизну

Опубліковано:

Сергій Оснач

14 жовтня Україна відзначала День захисника України, а також День УПА. Без боротьби й самопожертви воїнів УПА «російський світ» поглинув би Україну значно раніше, тож сучасним українським героям, можливо, не було б чого захищати. Та на державному рівні й у ЗМІ про УПА якось призабули — мабуть, щоб не «розпалювати ворожнечу». Згідно з жовтневим дослідженням групи «Рейтинг», 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України, а 38% — не підтримують. Традиційно, проти визнання ОУН-УПА — старі, бідні, малоосвічені та російськомовні.

Зі старими зрозуміло — вони довше перебували під впливом радянської пропаганди, як то кажуть, люди радянської закалки, чи то пак гарту. З малоосвіченими також усе ясно — темні люде. І до бідних нема питань — адже бідними є насамперед ті самі старі й малоосвічені. Але чому російськомовні? Читати далі

Про «передозування» суржиком…

Опубліковано:

Сергій Грабовський

Спершу громадянський рух «Відсіч», а потім і Держтелерадіо почали бити на сполох: частка української мови в телебаченні України зменшується! Якщо, за даними моніторингу ефіру десяти найбільших всеукраїнських комерційних телеканалів («Україна», «Інтер», НТН, ICTV, 1+1, 2+2, СТБ, «Новий», ТЕТ і К1), на початку червня частка української мови становила близько 28%, то тепер вона зменшилася до 23%. Інакше кажучи, за п’ять місяців ця частка зменшилася на п’ять відсоткових пунктів. Найменше української мови на каналах «Україна», «Інтер», 1+1 та СТБ — за 17 годин моніторингу активісти «Відсічі» не зауважили там жодної суто україномовної передачі чи фільму. Водночас фільмів і передач українського виробництва за ці п’ять місяців на цих каналах побільшало — із 33% до 51%, а російського виробництва — істотно поменшало — з 29% до 19%. Читати далі

Російська мова в Україні – чинник протистояння, сепаратизму та російської агресії

Опубліковано:

В’ячеслав Дехтієвський

Сьогодні Україна в стані війни. На сході нашої країни Росія та підтримувані нею проросійські сепаратисти здійснюють військову агресію проти України. Окупована частина Донбасу, анексований Крим, загинули і поранені тисячі українських військовиків та цивільних громадян. Ще декілька років тому такий розвиток подій вважався б божевільним маренням. За роки незалежності найвищі посадові особи держави, за винятком одиниць, та й більша частина населення України вважали Росію братньою країною зі спільною історією та близькою культурою.

Чому ж почалась агресія, чи можна це було передбачити і відвернути, чому так блискавично впав Крим та виявилась величезна кількість колабораціоністів на Донбасі? Як захиститися від Росії? Такі питання ставлять і політики, і прості громадяни.

Якщо коротко, то таким чинником є російська мова в Україні, точніше нав’язування її українцям, тобто русифікація. Звернімось до історії.  Читати далі

Владислав Кириченко: Ми втратили Крим та Донбас і через те, що неможливо було купити дитині журнал українською

Опубліковано:

Владислав Кириченко: В тому числі проти Ложкіна я й ходив на Майдан. Бо для мене це була також і національна революція. А Ложкін для мене – барига та українофоб, для якого не існує проблеми створення української політичної нації. Ми втратили Крим та Донецьк з Луганськом і через те, що в супермаркетах неможливо було купити дитині журнал українською. Весь глянець, завдяки таким , як Ложкін (нинішній глава Адміністрації президента до 2013 року володів найбільшим медійним холдингом на ринку друкованої преси, – «Главком»), був російськомовним. У 2014-му році для нас революція не скінчилася, ми вкотре отримали можливість працювати над розбудовою української держави.  Читати далі

«Телебачення державне має бути тільки україномовним» – Лариса Масенко

Опубліковано:

«Замість того, щоб зміцнити мовний кордон з Росією, ми бачимо протилежне – посилення русифікації».

Коли дві мови конкурують в одній країні, перемагає та, якої більше у сфері комунікацій, – каже мовознавець Лариса Масенко. Вона переконана, що після Революції гідності українська так і не стала по-справжньому державною, оскільки влада не здійснює мовну політику. Своїм поглядом на мовні зміни в країні у День української писемності та мови професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко поділилась із Радіо Свобода. Читати далі