Лариса Масенко, Радіо Свобода
Для державного захисту й підтримки національної мови потрібні не програми, які, на жаль, лишаються переважно деклараціями, не обов’язковими до виконання, а закони, аналогічні тим, які в 1990-х роках ухвалили країни Балтії і Центрально-Східної Європи. Читати далі
Сергій Стуканов, День
Лана Самохвалова, Укрінформ
У парламенті зареєстровано аж п’ять мовних законопроектів. Найбільш підготовленим здається законопроект 5670-Д.
Історія української мови – не лише плач та стогін з приводу вікових її заборон, штучних перешкод та переслідувань її носіїв. Якщо слідкувати за мовними перипетіями останніх років, це, попри драматизм, – життєствердна історія любові, правової винахідливості та величезної волонтерської роботи.
За нашими даними, мовний законопроект, який вважатиметься базовим для мовного законодавства, – 5670-Д – буде винесено до сесійного залу вже найближчим часом. У якій ситуації він виноситься, які перспективи прийняття та ризики неприйняття? Читати далі
Письменниця Оксана Забужко вважає, що підготовка 10-річної програми укорінення та зміцнення державного статусу української мови – це стратегічний хід президента, а також наголошує на необхідності прийняти новий мовний закон.
Про це пише Gazeta.ua. Читати далі
Уперше в історії Конституційного суду був визнаний неконституційним закон через порушення процедури особистого голосування і розгляду законопроекту в парламенті, – про скасування мовного закону Ківалова-Колесніченка розповів Укрінформу суддя Конституційного суду Ігор Сліденко.
В останній день зими Конституційний суд знову про себе нагадав, визнавши неконституційним скандальний закон «Про засади державної мовної політики». У народі він був більш відомий за прізвищами ініціаторів його ухвалення на пленарному засіданні парламенту 3 липня 2012 року тодішніх нардепів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Тоді за нього віддали голоси 248 нардепів. Читати далі
Дайсуке Мінаміно – керівник політичного відділу посольства Японії в Україні і він вільно володіє українською мовою. Українська вимова японського дипломата не поступається носіям мови. Дайсуке Мінаміно почав вчити українську ще до того, як опинився в Києві, слухаючи радіопередачі «Голосу Америки» та Радіо Свобода. Вже у Києві він долав внутрішній бар’єр: відповідав українською навіть на російські репліки киян. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Дайсуке Мінаміно розповів, як йому вдалося вивчити українську мову. Читати далі
Володимир Марковський, В’ячеслав Шевченко
Стаття присвячена питанням реалізації статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту» та її відповідність частині п’ятій статті 53 Конституції України. Аналізуються правові колізії, що виникають між правовими приписами Закону України «Про засади державної мовної політики» (стаття 20 «Мова освіти») та Закону України «Про освіту» (стаття 7 «Мова освіти»). Читати далі
Пилип Селігей, Літакцент
Монографію Лариси Масенко «Мова радянського тоталітаризму» (в-цтво “Кліо”, 2017) створено в річищі історичної соціолінгвістики — науки, що вивчає, як функціонувала мова в минулі часи. Праця критично переосмислює досвід радянського політичного мовлення з особливою увагою на роки сталінського терору та брежнєвського застою. Попри назву, книжка стосується не лише давно минулих подій. Знаходимо в ній ключі й до розуміння сучасної мовної ситуації. Читати далі
Скасувати закон «Про засади державної мовної політики», так званий «закон Ківалова-Колесніченка» вимагали 23 січня під стінами Конституційного суду України. Суд продовжує розгляд подання про відповідність цього закону Конституції. Між тим, у парламенті говорять про готовність проголосувати за один із «мовних законопроектів», який скасує «закон Ківалова-Колесніченка» та статус російської як регіональної мови зокрема. А в опозиції заявляють про «згубні наслідки» таких рішень. Експерти ж говорять про неготовність і небажання влади змінювати чинний мовний закон, ухвалений у часи Януковича. Читати далі
Юрій Андрухович
На Чернігівщині побили активіста за вимогу обслуговувати у магазині українською мовою. Це вже не перший випадок, коли дискримінують за українську.
Мені кидається в очі те, що фізичне насильство відбувається завжди над україномовними. Я не пригадую такого випадку, щоб побили когось, хто російською говорив. Це перший висновок. Читати далі