Консультативно-дорадчий орган при Президентові України буде посилювати функції державної мови.
Одним із основних завдань Ради з питань національної єдності, яку створено вчора Указом Президента №697/2015, є посилення функції державної мови як об’єднавчого і консолідаційного чинника в українському суспільстві, а також засобу зміцнення державної єдності України. Читати далі
Який фактор є визначальним під час вибору мови у двомовному українсько-російському середовищі? На це питання шукали відповіді у vlasno.info. Основна гіпотеза, висунута цього разу на початку проведеного опитування: чи впливає урбаністичний (міський) соціум на формування відповідного мовного середовища (за нашим припущенням – російськомовного).
Основну увагу в цьому опитуванні було зосереджено на молоді віком 12-17 років, оскільки саме ці респонденти визначають на сьогодні мовне майбутнє України. Під час анкетування ми з’ясували сферу міжособистісного спілкування підлітків, вплив формальних (неформальних) лідерів, а також походження (з міста чи з периферії) батьків, дідусів-бабусь. Читати далі
Верховна Рада України сьогодні ухвалила Закон № 2490 “Про державну службу”, згідно з яким державні службовці зобов’язані використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації. Про це йдеться у статті 8 пункті 5 закону.
Під час розгляду законопроекту у сесійній залі депутат Остап Семерак відкликав правку, подану у співавторстві з іншими депутатами, що передбачала окремий пункт про використання регіональних мов. Читати далі
Від самого початку незалежності тему двомовності в Україні використовують політики для задоволення власних потреб, нехтуючи можливим розколом країни за мовною ознакою, вважають експерти. Ба більше, додають, що через це в українській спільноті з’явилися стереотипи – мовляв, українською мовою розмовляють на заході й частково у центрі, а російською спілкуються жителі сходу і півдня України. Стереотипи понад рік тому успішно використали у Кремлі, анексувавши Крим й окупувавши частину Донбасу під гаслами захисту російськомовних українців та росіян, які мешкають в Україні.
3 липня 2012 року Верховна Рада України ухвалила закон про основи державної мовної політики авторства регіоналів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка. Де-юре закон дозволяв розширити повноваження мов національних громад, а де-факто насамперед запускав механізм юридично оформленої українсько-російської двомовності в Україні, пояснюють експерти. Читати далі
Як проблеми з мовами нацменшин вирішуються в країнах Балтії та в сусідній Білорусі? Про це у Вільнюсі дискутували учасники конференції, присвяченої мовним правам національних меншин в Європі. В заході взяли участь вчені з різних країн – Литви, Польщі, Білорусі, Італії, Іспанії та ін.
На конференції обговорювались різні аспекти використання мов в країнах Європи. Читати далі
Лариса Масенко, Ольга Шевчук-Клюжева
Сьогодні перед Україною постало дуже багато викликів, боротьба з якими допомагає нам змінюватися – з новою силою усвідомлювати себе як націю, яка здатна самостійно вибудовувати майбутнє і вміє планувати свій подальший розвиток. Ці всі події, страшні обставини – жертви, кров, руйнування, втрата контролю над частиною територій повинні стати каталізатором перетворень, що підтвердять нашу здатність до справжнього державотворення.
Українській мові у низці першочергових змін має відводитися ключова позиція. Керівництво сусідньої Росії виправдовує агресію на території України наміром «захищати російськомовних», що переконливо засвідчує необхідність перегляду державної мовної політики. Мовне питання в Україні завжди використовувалося для політичних маніпуляцій, але мовне планування ще ніколи не було об’єктом ефективної управлінської діяльності, цілеспрямованих і продуманих зусиль держави. Читати далі
51 % молоді розмовляє українською мовою у сім’ї, 43 % – із друзями та знайомими. Російською мовою розмовляє 31 %. Такі дані соціологічного дослідження “Молодь України 2015”, проведеного компанією GFK Україна на замовлення Міністерства молоді та спорту України.
Згідно з результатами дослідження, українською та російською однаковою мірою розмовляє у сім’ї 18 % молодих людей, із друзями та знайомими – 25 %. Іншими мовами спілкується у сім’ї 1 % молоді. Читати далі
Мовна проблема в Україні є не так проблемою нації, скільки ганьбою вітчизняних владоможців, які за чверть століття Незалежності не дозріли до того, щоб усвідомити, що без вирішення мовного питання країна приречена на стагнацію з постійною загрозою втрати і незалежності і державності. Цього вірша було написано в 2005 році, всього лише через рік після Помаранчевого Майдану. Приводом для написання був кинутий напризволяще в зрусифікованому Криму громадсько-політичний та літературний тижневик Кримська Світлиця. За свою позицію, за підтримку помаранчевого руху зокрема, уряд Віктора Януковича позбавив його державного фінансування. Читати далі
Ще краплю боргу рідній мові,
Ще краплю чистої любові-
Живу краплину кришталю,
Без сподівання, без жалю,
Ще раз скувати крицю рими,
Ще раз упитися твоїми
Суницями солодких губ
І потонути в морі згуб,
Ще раз в обіймах ніжних рук
Забути холоди розлук,
Відчути ще раз смак жаги –
Твій поклик крізь буття круги,
А потім можна вже і в путь,
В той край усі стежки ведуть… 9.03.2003
8 грудня Верховна рада буде голосувати у другому читанні за законопроект “Про державну службу” . Експерти називають цей закон реформаторським і вимагають негайного прийняття.
Однак, як це часто буває, у бочці меду є ложка дьогтю. Мова йде про статтю 8, п. 1 пп. 6. Стаття 8 перелічує обов’язки державного службовця. А пп. 5 і 6 визначають мову роботи державних службовців. У першому читанні був лише пп. 5, який зобов’язує держслужбовців користуватися державною та регіональною мовою (мовами) або мовою національних меншин під час виконання посадових обов’язків. Читати далі