Генеральний Штаб Збройних Сил України видав інструкцію про організацію виконання у ЗСУ Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Про це повідомив історик Василь Павлов. Читати далі
У меню ресторанів, рекламі, на вивісках і афішах повинна бути українська мова. Міська рада Чекарс ухвалила рішення “Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси”, згідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста. Читати далі
Наталя Пелагеша
“Еmpty language”, або “порожня мова”. Так західні та американські лінгвісти назвали мову, що утворилась всередині країни, яка виникла на теренах колишньої Російської імперії та назвала себе “Радянським Союзом”. В лінгвістичній совєтології, напрямі лінгвістики, що з’явився в кінці 40-х років минулого століття, вона отримала багато назв: “тоталітарна”, “комуністична”, “радянська”, “дерев’яна”, або “новомова”, як у Орвела. Незалежно від назви, її суть незмінна – це мова тоталітарного режиму, який камуфлював свою людожерську суть, створивши для цього окрему лінгвістичну систему. Читати далі
21 лютого в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться круглий стіл до Дня рідної мови “Мовна деколонізація України: закон і практики”.
Початок о 12:00 в Актовій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14). Читати далі
Відеозапис лекції Юрія Шевчука, викладача української мови та культури Колумбійського університету (Нью-Йорк), “Двомовність в Україні. Витоки, форми і наслідки”.
Лекція проходила 2 червня в НаУКМА.
В мережі набуває популярності інтерв’ю славіста зі США Юрія Шевчука, опубліковане на сайті Українського Тижня ще в червні 2012 року.
Очевидно, популярність інтерв’ю, передрукованого нещодавно виданням gazeta.ua, зумовлена інавгураційною промовою п’ятого Президента України Петра Порошенка, частину якої він виголосив російською мовою всупереч чинному законодавству. Після промови чимало політиків та активістів висловили обурення з цього приводу. Подаємо інтерв’ю з паном Шевчуком нижче. Читати далі
В інтерв’ю виданню “Україна молода” доктор психологічних наук, завідувач лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, професор Вадим Васютинський розмірковує, чому на 23-му році незалежності статус української мови в Україні залишає бажати кращого.
Про асоціації та стереотипи
— Вадиме Олександровичу, чому серед етнічних українців в Україні сьогодні так багато російськомовних? Українці знають, що російська мова століттями була інструментом поневолення нашого народу, однак все одно спілкуються російською.
— Почну з того, що багатьох етнічних українців не дуже цікавить історія українського державотворення, визвольних змагань чи тривала русифікація. Вони знають якісь факти, але ці факти їм не болять. Звинувачувати їх у цьому не можна — така в них система цінностей, на яку вони, зрештою, мають право. Друге, 23 роки — зовсім не достатній термін для того, щоб відродити в українському середовищі традиційно упосліджену мову. Тим паче в умовах, коли українській мові потрібно зміцнювати позиції в жорсткій конкуренції з російською. Адже існують певні стереотипи в сприйнятті та використанні української мови, які ми успадкували ще з імперсько-радянських часів. Читати далі