З 3 червня 2019 року розпочинає діяти новий правопис української мови. З текстом правопису можна ознайомитись на сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук. Читати далі
З 3 червня починає діяти новий правопис
Архів теґу: філологія
Україна і її мова. Запропоновано правопис нашої мрії?
Тарас Марусик
Якщо чесно відповісти на запитання в заголовку цієї статті, то відповідь буде негативна. Але така відповідь – дещо поспішна, бо, як відомо, істина пізнається і в порівнянні. Звичайно, хотілося більшого наближення до харківського правопису 1929 року, який чомусь часто вважають діаспорним або західноукраїнським, хоча деяким учасникам правописної комісії 1929 року було непереливки по поверненні до західноукраїнського дому. Читати далі
Кілька посутніх зауваг щодо нового проєкту українського правопису
Юрій Шевчук
Докорінна реформа українського правопису давним давно на часі. З кожним днем вона стає все гострішою, бо запущені ще в 1930-х роках механізми покликані, зросійщити українську мову, підірвати її зсередини, продовжують діяти через двадцять сім років після падіння московько-совєтської імперії. Величезна маса мовців глибоко засвоїла накинуті нам русифікаторські норми, що руйнують мову, роблять її незручною, неповороткою, неконкурентною в добу інформаційного вибуху.
Український правопис і зміни: хто кого переможе?
Українцям пропонують новий правопис. Поки що він перебуває на обговоренні. До 15 вересня усі охочі можуть залишити свої зауваження та пропозиції щодо нього, заповнивши спеціальну форму. Що ж за зміни можуть стати правилами? Чому їх пропонують саме зараз? Чому невдоволені ними не лише пересічні громадяни, але й професійні мовознавці? Та чи варто вже засмучуватись? Про це в статті журналістки Радіо Свобода. Читати далі
Видали перший підручник української для носіїв нідерландської мови
У Бельгії видали перший підручник української мови для носіїв нідерландської.
Його уклав філолог Нілс Сметс із Левенського католицького університету, передає Gazeta.ua із посиланням на Укрінформ. Читати далі
Обсценна лексика: невігластво чи спосіб самовираження?
Коли я вчилася в інституті, то деякі філологині з обуренням казали: «В українській мові нецензурних слів немає, не було й бути не може». Це приблизно так, як колись в Радянському Союзі сексу не було, тільки діти звідкись бралися. Це психологічна неготовність і, напевно, показна цнотливість. Сучасне інтелектуальне лінгвістичне суспільство не готове до фахового аналізу цього зрізу лексикону.
Про ненормативну лексику розповіла дослідниця лексикології української мови, доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії Орися Демська. Читати далі