Міський голова Маріуполя Донецької області Вадим Бойченко пояснив перед студентами Маріупольського державного університету, чому він не говорить державною мовою.
20 травня під час відриття Днів Європи Бойченка запитали, чому він завжди розмовляє російською. Про це пише новинний портал mariupol.tv. Мер спробував відповісти українською, проте швидко перейшов на російську. Читати далі
На чернігівському сайті 0462.ua зібрано 6 історій про те, як російськомовні перейшли на українську.
“Прийнято вважати, що Чернігів – місто російськомовне. Дійсно, в результаті ряду історичних подій сучасне населення в більшості своїй розмовляє російською або на суржику – суміші російської та української мов. А ось чисту українську мову у нас почуєш нечасто. Однак вона є, і останнім часом її навіть стає більше”, – пишуть автори.
А ось і самі історії: Читати далі
Українську мову можна вивчати не лише в школі, університеті чи на платних курсах. Уже три роки поспіль в Україні існує унікальний волонтерський проект “Безкоштовні курси української мови”, який пропонує свою допомогу всім охочим. Його волонтери працюють у 17 містах України.
Про те, чим живе проект, розповіла його координатор Анастасія Розлуцька “Дзеркалу тижня“. Читати далі
Серед україномовних за цілковите сепарування від Росії — 81% (в 2013 році було 55,4%), а серед російськомовних — тільки 35% (було 11%). Такі цифри оприлюднено в статті Ореста Друля “Пейзаж після антиросійської революції”, яка вийшла цього тижня на сайті Zbruc.eu.
Автор посилається на соціологічні опитування, виконані у рамках міжнародного наукового проекту “Регіон нація та більше: транскультурне та міждисциплінарне переосмислення України”. Опитування профінансовані грантами Швеййцарської національної фундації (Swiss National Foundation Grant CR11I1L_135348) та Фундації Даниліва (Wolodymyr George Danyliw Foundation). У березні 2013 року опитування проводила група “Рейтинг”, у березні 2015 р. — “Соціоінформ”.
В опитуванні респондентам пропонували оцінити в 7-бальній шкалі (від «цілковито погоджуюсь» до «цілковито не погоджуюсь») своє ставлення до твердження «Україна і Росія мають бути однією державою». Таких, що відповіли «цілковито не погоджуюсь», в 2013 році виявилося тільки 35,5 відсотка. Від них ще треба відняти 2,1% тих, що на наступне питання «Якому одному з цих варіантів майбутнього України ви надаєте перевагу?» вибрали «Україна стає частиною великого союзу, що включає Росію». Читати далі
Ілько Лемко
На піку актуалізації і зміцнення української національної ідеї як чинника консолідації, на тлі боротьби не на життя, а на смерть з російською агресією, наприкінці 2015 – на початку 2016 року з українського телебачення зникає українська мова. Так, якщо на початку червня частка української мови на ТБ становила близько 28%, то наприкінці року вона зменшилася до 23%. Тобто за 5 місяців ця частка зменшилася на 5% — українська мова зникає з телеефіру зі швидкістю 1% на місяць. Це не дивина, а радше цілком стала тенденція, яку ми відчуваємо протягом усіх років незалежності. Для прикладу можна навести досить прикре відсоткове співвідношення української і російської мов п’ятирічної давнини: книговидання – 13% проти 87%; газети – 31,8% проти 68,1%; журнали – 10,6% проти 89,4%; фільми в кінотеатрах (мова звучання) – 45% проти 55%; телебачення – 41,4% проти 58,6% (sic! Зараз, нагадуємо, 23%, або майже вдвічі менше, ніж при Януковичі). Так само констатується значне переважання російської над українською в інтернет- і радіопросторі. Читати далі
Андрій Любка
У своєму крайньому на Збручі тексті Юрій Винничук слушно повертається до мовного питання в Україні, акцентуючи увагу на тому, що після Майдану російська «здобула певні моральні преференції, з якими кожен україномовний змушений миритися». Загалом погоджуючись із цією тезою, не можу не висловити сумнів щодо оптимізму автора, якому віриться, що молоді покоління з порозумінням «справляться значно успішніше». Можливо, але лише за умови, що то буде понимание, а не порозуміння.
Бо після Майдану й початку російської аґресії ціла країна почала активно спростовувати міфи російської пропаґанди про так звані утиски російськомовних, хунту й фашистів. Все б нічого, але на шляху до переконання себе й усього світу в тому, що ми не етнічна, а політична нація, яка може собі дати раду з внутрішньою різноманітністю й двомовністю, нам намагаються нав’язати існуючий стан речей як «нормальний», «демократичний» чи «європейський». І коли україномовна людина просто каже, що мовна ситуація в Україні хвора і що наша мова в багатьох сферах — під реальною загрозою, її блискавично оголошують провокатором, який зазіхає на «єдність» країни. Читати далі
Євген Лакінський
“А хіба він зможе складати україномовні вірші?! Кілька років тому, я бачила його жалюгідні потуги писати українською!” Це слова україномовної “фейсбучниці” щодо одного російськомовного поета зі Сходу. Поет знав українську, але ціле життя писав і говорив російською – просто тому, що так робили майже всі мешканці його міста. Але зараз, як і багато інших людей, він почав потроху українізуватися. І, звісно, перші кроки не завжди легкі.
Коли людина починає робити щось нове для себе, це завжди смішно. Уявіть собі, що видатний футболіст вчиться грати на скрипці. Чи що скрипаль-віртуоз вперше у житті стає на гірські лижі. Збоку це виглядає дуже весело. Але за якийсь час можна навчитися і грати на скрипці, і кататися на лижах. Головне – бажання і віра у себе. І щоб на початку ніхто тобі не кричав: “Гигиги! Нічого в тебе не вийде! Ти нездатний!” Саме такі вигуки і відбивають мотивацію спробувати щось нове. Читати далі
Проект “Мовомарафон” набирає популярності. Наразі 21-денний “забіг” перевалив за екватор, але нові марафонці приєднуються і зараз. На сьогодні на мовний експеримент вже наважилося 820 осіб. За умовами акції, учасники переходять на українську і кілька разів на тиждень виконують мовні завдання. Також в програмі – мистецькі заходи та мовні вечірки.
Ідеолог та засновниця проекту Світлана Охович поділилася з depo.ua історією марафону та розповіла про життя україномовних українців у Харкові і “лагідні бігові доріжки”. Читати далі
Все більше російськомовних переходять на українську у соціальних мережах і у повсякденному житті. Безкоштовні курси української мови користуються попитом. Головне – не тиснути, а «українізовувати» інформаційний простір, вважає Родіон Шовкошитний. Він на своїй сторінці у мережі Facebook висвітлює роботу мобільної групи по боротьбі з контрабандою у зоні АТО і нещодавно заявив, що буде усі дописи робити українською.
Сюжет Радіо Свобода про те, як російськомовні українці переходять на українську: Читати далі
Андрій Васильєв
Україна має обрати таку мовну політику, яка б вберегла українську від занепаду – бо може бути запізно.
Якою мовою потрібно розмовляти в Україні? Я колись спробував поставити це запитання американцям. У відповідь отримав – круглі очі і пошук підступу. Ну, справді, а якою мовою говорять поляки? А чехи? А словенці?
Так само, як і у США, Бразилії, Аргентині, Канаді і ще багатьох країнах, в Україні мовна ситуація далеко не однозначна. Більше того, для українців вона дуже незручна і болюча. Я спостерігав за мовною темою і зсередини, коли дев’ять років жив в Україні, і ззовні, коли переїхав у США. Читати далі