Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, кількість респондентів, які шкодують за СРСР серед російськомовних вдвічі вища, ніж серед україномовних.
Серед україномовних таких 23 %, серед російськомовних – 44 %. Читати далі
Проблеми треба проговорювати, осмислювати й намагатися розв’язати, а не витісняти, замовчувати і приховувати. Це вам будь-який психолог скаже. І проблем національних чи суспільних це стосується не менше, ніж індивідуальних.
Який вигляд має суспільство, яке замело під килимок свої проблеми, можна побачити в Молдові. Коли піднімаєш тему Придністров’я, молдавани ховають очі, відвертаються і намагаються чимскоріше перевести тему. Вони все знають, але не хочуть про це думати: якщо не чухати, не болить, то й слава Богу.
Зараз притомна частина українського суспільства рухається в тому ж напрямку. Заперечувати, що в Україні щось не так із мовною ситуацією, вже давно стало правилом доброго тону й поступово стає єдиною можливою точкою зору для освіченого, політично поміркованого ліберального індивіда. Сьогодні, якщо ти насмілишся заїкнутися про те, що українська чимось відрізняється від російської, а її становище в Україні не є задовільним, тебе вмить прирівняють до Ірини Фаріон, назвуть “вишиватником” і агентом Путіна, а також нагадають про те, що російськомовні патріоти воюють на Донбасі, а ти – ні. Не вірите – перевірте; це вже майже Godwin’s law. Читати далі
Стаття політичного аналітика Євгена Воробйова в американському виданні Foreign Policy розповідає про зміни у використанні української мови в нашій країні на тлі збройної російської агресії 2014-2015 років.
Оригінал статті: Why Ukrainians Are Speaking More Ukrainian. Подаємо її переказ українською мовою близько до тексту оригінала. Єдине зауваження: під час читання може виникнути враження, що автор описує свої мрію про Україну, а не чинний стан речей.
Півтора року тому спеціаліст зі зв’язків з громадськістю Олександр Тодорчук вирішив перейти з російської мови, якою спілкується вся його родина та друзі, на українську. Олександр розповів DreamKyiv, чи складно це було зробити і в яких випадках він все ж таки переходить на російську.
Перейти на українську я вирішив у грудні 2013 року. Мені складно сказати, що саме стало останнім поштовхом. Події в країні, очікування на появу своєї першої дитини… Все наклалось одне на інше, і я почав інакше дивитися на світ.
Це рішення не було для мене чимось спонтанним. Я, певно, як багато киян, час від часу думав про це. Ще з 17 років у мене була фішка — за кордоном я завжди переходив на українську мову. Мені не хотілось, щоб місцеві мешканці кричали мені «Росія, Росія!» та ототожнювали мою країну з єдиним пострадянським простором. Іноземці хоч і сприймали мене як представника дивного, невідомого народу, але не пропонували «водку» і не впарювали якусь дурню за шалені гроші. Читати далі
У Дніпродзержинську декілька батьків учнів 6-А класу середньої загальноосвітньої школи №40 звинуватили вчителя фізкультури Аллу Анатоліївну Помазанову в … “надмірному патріотизмі”, якому, на їхню думку, не місце в російськомовній школі. Про це пише Цензор.НЕТ.
На вчительку було направлено в Управління освіти і науки Дніпродзержинської міськради кілька скарг, авторами яких була пані Медведєва – юристка ДДТУ та ще кілька батьків, яких вона “підбила”, – розповідають обурені батьки.
“Їм не подобається, що вчителька говорить з учнями українською мовою, співає з ними державний гімн на уроках, використовує українську музику під час занять і одягається в одяг з українською символікою. Питається, в якій ми країні живемо? Як можна взагалі вживати термін “пропаганда української мови”?”, – кажуть батьки та вчителі. Читати далі
Як не крути, а нинішня російсько-українська війна розпочалася саме через мову. Це незаперечний факт. Саме мовний фактор Росія використала як головний привід до агресії ― пояснивши її потребою захисту російськомовних громадян в Україні.
Можна скільки завгодно заперечувати це й доводити, що Росія могла б вигадати будь-який інший привід, щоб анексувати Крим та розпочати війну на Донбасі, або й узагалі зробити це без приводу, але вона використала саме цей привід. Отже, він був для Росії найбільш зручним та ефективним.
З початком російської збройної агресії та окупації українських територій стало очевидно, що сусідня Росія — це ворог України, а не дружня країна-партнер, як багато хто вважав раніше. Цей ворог не з’явився раптом нізвідки, а роками системно працював проти України: ставив на ключові посади в Україні своїх агентів впливу, підривав українську економіку, розвалював військо, підпорядковував собі український бізнес та інформаційні канали, сіяв серед українців розбрат. Особливих зусиль Росія доклала до інспірації в Україні «мовного конфлікту», яким дуже ефективно скористалася. Читати далі
Юрій Шевчук (Колумбійський університет, Нью-Йорк) в програмі ТБ “Київ” “Ранок по київськи” розповідає про витоки двомовності українців та які це матиме наслідки, а також про мовну політику в Україні.
Відеозапис програми “Вечір з Миколою Княжицьким” від 6 червня 2015 року з відомим американським мовознавцем-славістом Юрієм Шевчуком. Тема програми – мовна шизофренія на українському телебаченні.
Відеозапис лекції Юрія Шевчука, викладача української мови та культури Колумбійського університету (Нью-Йорк), “Двомовність в Україні. Витоки, форми і наслідки”.
Лекція проходила 2 червня в НаУКМА.
Перемогти російську пропаганду допоможе російськомовний телеканал проукраїнського спрямування. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ході восьмого Київського Форуму “Цінності – шлях до безпеки”, передає РБК-Україна.
“Що нам потрібно – це просто зібрати ресурси, створити неупереджений, але ефективний телеканал, російськомовний канал”, – розповів Клімкін. Він зазначив, що Україна повинна посилити роботу з соціальними мережами і вкладати туди ресурси.
Нагадаємо, переважна більшість українських телеканалів двомовні.