Архів теґу: русифікація

Голова МЗС Росії: Київ має відмовитися від українізації

Опубліковано:

lavrov

Глава МЗС Російської Федерації Сергій Лавров заявив, що Києву для збереження територіальної єдності слід відмовитися від упертості в питанні збереження унітарності країни та її українізації. Про це пишуть “РИА Новости“.

“Україна може існувати тільки як держава, яка визнає різноманіття складових її регіонів, складових культур”, – вважає Лавров. Читати далі

В Росії почали карати за рекламу удмуртською мовою

Опубліковано:

story-0

Антимонопольна служба Удмуртії винесла припис газеті «Удмурт дунне» за порушення рекламного законодавства. Контролюючий орган вважає неприпустимим розміщення на сторінках газети удмуртомовної реклами. Про це пише Ugraina.org.

«Визнати рекламу видовищного заходу – творчого вечора Галіни Романової, розміщену в газеті «Удмурт дунне» (випуск від 23.01.2015 №5 (25330) на 22 сторінці удмуртською мовою без використання державної мови Російської Федерації – російської неналежною, такою що порушує частину 11 статті 5 Федерального закону від 13.03.2006 №38-ФЗ «Про рекламу», – йдеться у тексті припису. Читати далі

Громадська палата Криму виступила проти вивчення української та кримськотатарської мови в школах

Опубліковано:

Крым-5

Громадська палата Криму виступила проти обов’язкового вивчення української та кримськотатарської мови як державних мов Криму в освітніх установах.

Про це розповів голова комісії з питань освіти і науки, у справах молоді та спорту Громадської палати Криму Олександр Рудяков. Він зазначив, що розглядаючи законопроект про функціонування державних мов в Криму, комісія зробила висновок, в якому рекомендувала не примушувати учнів вивчати мови.

«Сьогодні ми стурбовані, що цілий ряд наших земляків наполягають на тому, щоб в школах Криму, крім державної мови російської, вивчалися ще кримськотатарська і українська мови. Ми намагаємося з цим боротися, оскільки вважаємо, що ми довго жили в умовах мовного примусу, коли школярі вчили українську мову. Тут головне мотивація: якщо людина хоче вивчити мову, він вивчить сам, але коли всі вчили українську, не бажаючи її вчити, то це набуває інших відтінків», – пояснив Рудяков. Читати далі

У Киргизстані пропонують відібрати в російської мови статус офіційної

Опубліковано:

photo_153118

У Киргизстані пропонують ініціювати поправки до Конституції, які передбачають усунути з Основного закону країни норму про офіційну мову. Про це сьогодні повідомив голова Національної комісії з державної мови Егемберді Ерматов, передає Tengrinews.kz.

Голова Нацкомісії поскаржився, що міністерства та державні установи Киргизстану свідомо не переходять на діловодство киргизькою мовою, посилаючись на Конституцію, де дозволено використання російської мови. Читати далі

Мова та політтехнології

Опубліковано:

У зв’язку з почастішанням останнім часом мовних срачів та нападок на злощасних «вишиватників», можна з великою долею вірогідності припустити, що доповідь Примакова не лишилася без уваги і Москва буде робити ставку переважно на внутрішню дестабілізацію та дезінтеграцію українського суспільства. Про те, що Кремль активно розігрує мовну карту , не казав тільки лінивий. І це абсолютна правда. Технології провокування конфліктів на мовно-культурному ґрунті давно відшліфовані й працюють ще з початку 90-х років минулого століття (і БУДУТЬ працювати, поки в Україні існуватиме білінгвізм). Читати далі

Костянтин Матвієнко. Хіба до мови зараз?

Опубліковано:

190775_101067873310016_3024639_n

Російське не здає своїх позицій в Україні, воно наступає. Російською видається абсолютна більшість друкованих ЗМІ. Дикою є ситуація у книговидавництві: за два місяці минулого року кількість примірників книжок українською, виданих вітчизняними видавцями, склала 5 млн 957, а за два місяці цього року – 1млн. 327 тисяч. Зменшення у 4, 5 рази. Щодо електронних книжок данні відсутні, проте можна припустити, що і там ситуація не краща.

З блогу Костянтина Матвієнка, політичного експерта.

Читати далі

Галина Пагутяк. Якою мовою ми воюємо?

Опубліковано:

pahutiak

З блогу Галини Пагутяк.

Вчора я зустрілася з пораненим військовим, що лікується зараз у госпіталі. З Вінничини. Він перепрошував за суржик, цей милий чоловік, що пройшов пекло, і має пробиті легені. Хоч я й не робила зауважень.Він переконував мене, що вони не вбивають дітей. Хоч ми й так це знаємо. Цей простий чоловік, водій БТР здивував мене ще й тим, що, чуючи нові українські слова, тішився і намагався запам’ятати. Він був як земля, що прокинулась навесні й готова до того,щоб її засіяли добрим зерном. Тим часом наша інтелігенція розважається поголовно суржиком у Фейсбуці, де треба й де не треба, криє матами. Вони теж хороші люди, симпатичні, і теж воюють за Україну. Однак серед бруду і крові війни потрібне сталеве чисте лезо мови. Читати далі

Росія уже занепокоєна становищем російської мови у Молдові

Опубліковано:

02_1

Росія стурбована становищем російської мови в Молдові. Про це заявив посол РФ в Кишиневі Фарит Мухметшін в інтверв’ю РИА Новости, – повідомляє Українська Правда.

Він нагадав, що у листопаді минулого року в Молдові набув чинності новий кодекс про освіту. За словами посла, цей кодекс гарантує навчання румунською мовою, а навчання мовами національних меншин здійснюватиметься “лише в межах можливостей системи освіти”. Читати далі

Валерія Лутковська: В Криму не залишилось україномовних друкованих ЗМІ

Опубліковано:

lutkovska

На території незаконно окупованої АР Крим утискаються права не лише кримськотатарського народу, але й українців. Про це заявила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, повідомляє Українська правда.

“Сьогодні в Криму фактично не залишилось україномовних друкованих ЗМІ, офіційних версій регіональних та комунальних ЗМІ українською мовою. На кримському телебаченні залишили єдину українську програму з чотирьох, що існували раніше. Відбувається блокування україномовних інтернет-сайтів для жителів Криму”, – зазначила Лутковська. Читати далі

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

pompy wtryskowe|cheap huarache shoes| bombas inyeccion|cheap jordans|cheap air max| cheap sneaker cheap nfl jerseys|cheap air jordanscheap jordan shoescheap jordanscheap wholesale jordans