Пилип Селігей, Літакцент
Монографію Лариси Масенко «Мова радянського тоталітаризму» (в-цтво “Кліо”, 2017) створено в річищі історичної соціолінгвістики — науки, що вивчає, як функціонувала мова в минулі часи. Праця критично переосмислює досвід радянського політичного мовлення з особливою увагою на роки сталінського терору та брежнєвського застою. Попри назву, книжка стосується не лише давно минулих подій. Знаходимо в ній ключі й до розуміння сучасної мовної ситуації. Читати далі
Лариса Масенко, Радіо Свобода
У масовій свідомості українців донедавна лишались впливовими наслідки безпрецедентної радянської уніфікації, яка намагалась стерти відмінності між народами, замінити національну ідентичність загальнорадянською, що їй відповідав стереотипний образ «простого советского человека». Читати далі
Лариса Масенко
Останнім часом у дискусіях з приводу мовних проблем часто постає питання: чи пов’язана мова із почуттям патріотизму?
Так, у статті Яни Полянської «Мовне питання: чи має патріот говорити українською?» наведено різні погляди на поставлене запитання. Досить поширеною є думка про те, що патріотизм не залежить від мови, якою говорить людина. Патріотами України можуть бути російськомовні громадяни – і це доводить їхня участь і в революційних подіях Майдану, і в обороні від російської агресії на Сході, і у волонтерському рухові.
Водночас україномовність не є обов’язковим показником патріотизму, доказом чого наводять приклади Віктора Януковича і Ганни Герман.
Зауважимо, що приклад Януковича навряд чи належить до вдалих, оскільки його україномовність обмежувалась лише офіційними виступами, і труднощі, які виникали у нього внаслідок необхідності перемикати код, були очевидними хоча б із відомого телевізійного сюжету з «йолкою». Читати далі
20-21 жовтня у Києво-Могилянській академії відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток української мови в контексті перетворень сучасного українського суспільства: трансформація засадничих понять культури». Початок о 10 год.
Серед тем: від дослідження посилення русифікації та мовної поляризації українського суспільства у 2014 – 2016 рр. до дослідження позивних військових АТО як засобу самоідентифікації тощо.
Конференцію організовують Міністерство культури України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Центр європейських гуманітарних досліджень, Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера», Відділ міжнародного співробітництва, Кафедра української мови.
Детальніша програма: Читати далі
Лариса Масенко
Президент Петро Порошенко і його оточення обрали хибну стратегію підтримки й пропаганди українсько-російської двомовності.
Ще в 2000 році незабутній Джеймс Мейс звертався до нас із мудрим застереженням: «Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти. Щоб стати європейцем, треба стати українцем. Щоб стати громадянином світу, треба стати українцем і європейцем. І цей шлях самоідентифікації треба пройти. І починати сьогодні і тепер, бо завтра буде пізно».
Як ніхто інший, Мейс розумів згубну роль масового послаблення національної свідомості серед українців і вважав завдання дерусифікації не менш важливим для майбутнього країни, ніж декомунізація. Читати далі
Літературна агенція Discursus готує до друку книжку Юрія Шевчука «Мовна шизофренія. Quo vadis, Українo?». У своєму творі автор, кандидат філологічних наук, викладач української мови у Колумбійському університеті та Гарварді, дослідить причини та культурно-соціальні наслідки змішування двох мов – російської та української.
«Лінґвошизофренія – ориґінально український феномен, відсутній в інших країнах Заходу як мовна політика і культурний стандарт. На відміну від двомовности, або білінґвізму, вона маловідома і за малими винятками, не описана у західній соціолінґвістиці. Тим часом лінґвошизофренія настільки всепроникна у пост-совєтській Україні, що поза нею годі зрозуміти її політику, культуру, ідентичність, публічний дискурс та історичні перспективи», − пише у своєму дослідженні Юрій Шевчук. Читати далі