У Миргороді на Полтавщині діють “партизани”, які виправляють російськомовні назви на україномовні, – повідомляє Depo.Полтава.
Вивіски ресторанних та розважальних закладів замайоріли виправленими назвами. На одній з них невідомі активісти замалювали російськомовні літери та написали назву українською, а для більшого ефекту виправлені назви написані червоним кольором.
Сьогодні, 19 лютого, стартував марафон української мови. Учасникам проекту пропонують на 21 день перейти на українську мову.
Долучитися до Мовомарафону може кожен. Для цього потрібно зареєструватися на сайті і виконувати завдання, які надсилатимуть на електронну пошту. Акція приурочена до Міжнародного дня рідної мови.
Мовомарафон започаткувала Світлана Охович з Харкова, яка зараз переходить на українську. Ще у вересні харків’янка провела експеримент – двадцять один день говорила виключно українською мовою. Розповідає, спочатку відчувала труднощі – не вистачало словникового запасу, тому іноді використовувала русизми. Досвідом залишилася задоволена. Читати далі
Портал мовної політики (language-policy.info) шукає однодумців для популяризації української мови і запрошує взяти участь у штормі ідей. Есе можна надсилати до 1 березня.
Незважаючи на те, що досі лишається чинним закон Ківалова-Колесніченка, який сприяє русифікації України, а держава самоусунулася від здійснення цілеспрямованої мовної політики, у містах продовжують з’являються громадські ініціативи, які займаються популяризацією української мови.
Редакція Порталу мовної політики хоче зібрати ідеї, які можна буде використати для розширення вжитку державної мови у тих населених пунктах, де переважає російська мова спілкування, та які зможуть використати у своїй діяльності небайдужі. Автори найцікавіших ідей отримають призи. Читати далі
Дизайнер і медіаактивіст Андрій Приймаченко започаткував акцію “На мовне питання є мовна відповідь” про публічних людей, які переходять на українську мову. Акцію він започаткував на своїй сторінці у Facebook.
“Найбільша проблема української мови – це україномовні люди, які вдома спілкуються українською, а “на людях” – російською. Роблять це вони з тієї простої причини, що публічний простір в українських містах здебільшого російськомовний. І така вже людська природа – ми не любимо відчувати себе білими воронами. Тому публічний простір маємо зробити україномовним. А хто вже якою мовою спілкуватиметься вдома – це вже не надбання загалу“, – пояснює автор свою ідею. Читати далі
Директор столичного підприємства ТОВ “Політехавто-Б” 62-річний Микола Бацан запровадив ініціативу популяризувати українську мову на своїх маршрутах – №442 (ст. м. “Політехнічний інститут” – вул. Гарматна – ст.м.”Політехнічний інститут”) і 442 Д (кільцевий маршрут: ст.м. “Шулявська” (через ін. Космонавта Комарова). Більше 20 років маршрути курсують в Солом’янському районі Києва. Про це пише Gazeta.ua.
В оголошеннях у маршрутках йдеться про перехід водіїв на обслуговування пасажирів державною мовою. Читати далі
Підвищення ролі української мови як національної цінності та розширення сфери застосування української мови дітьми та молоддю – серед планів Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки.
Указ №580/2015 про затвердження Стратегії підписаний Президентом 13 жовтня. Читати далі
Автор – easternwestern
У Радянському союзі велась політика активної русифікації українців та інших національностей. Якщо ще у 1950-х роках понад 80% учнів України навчалися українською, то на момент здобуття Україною незалежності лише 49.3% школярів України навчалися українською мовою. У часи незалежності наша держава поступово відновлює рідну мову викладання у школах і у 2012 році українською навчалось 81.9% учнів країни.
Слід розуміти, що політика українізації у жодному разі не направлена проти національних меншин України, а лише проти результатів імперської експансії Російської імперії та СРСР. Так, відсоток учнів, що навчались третіми мовами (не українською та не російською) за часів СРСР постійно падав (а самі нацменшини не рідко піддавались дискримінації та депортації) і на момент здобуття Україною незалежності становив 0.7%, зараз цей показник піднявся до понад одного відсотка від усіх учнів України.
1. Найактивніше українізація йшла при Кучмі, незважаючи на те, що цей президент у передвиборчій кампанії виступав як проросійський, обіцяв російську мову зробити державною і на той час погано володів українською;
2. При Ющенку українізація шкіл значно зповільнилася, незважаючи на явну проукраїнськість даного президента. Проте, пов’язано це у першу чергу з тим, що в 90-ті українізувалися школи по усій Україні і за деякий час у багатьох регіонах західної та центральної України відсоток україномовних шкіл впритул наблизився до 100%. Відповідно в подальному українізація шкіл відбувалась переважно лише на сході та півдні України;
3. Найшвидшими темпами українізація шкіл відбувалась у Києві, на зорі незалежності менше третини столичних шкіл були україномовним, тоді як зараз 97% школярів у Києві отримують освіту українською мовою;
4. Крим та Севастополь були єдиними регіонами, де певний час українських шкіл не було взагалі, хоча українці складали четверть населення Криму. Інші народності теж вимушені були віддавати дітей в російськомовні школи, оскільки інших на Кримському півострові практично не було. Станом на початок 2014 року 8% учнів Криму отримували освіту українською, приблизно ще стільки ж отримували освіту третіми мовами (переважно кримськотатарською);
5. Як не дивно, найукраїнізованіший регіон України знаходиться не в Галичині. Ним є Рівненська область, де українською мовою навчаються 99.98% учнів;
6. У 10 регіонах України відсоток учнів, що навчаються українською мовою вищий ніж 99%.
джерело – statistika.in.ua
У Донецькій області почалася поступова українізація місцевих шкіл і дитячих садків, повідомив глава військово-цивільної адміністрації області Павло Жебрівський.
“Поступово, не грубо, не через коліно, але українізація шкіл і дитячих садків відбувається. Є міста, наприклад, як Дружківка, де 100% українських шкіл”, – повідомив Жебрівський. Читати далі
Засновник спільноти «И так поймут!» львів’янин Роман Матис – один з найвідоміших активістів, що присвячують частку свого життя розвитку в Україні української мови. Утім, від нього, фахового маркетолога, ви не почуєте сентиментальних гасел на кшталт «мова – душа народу», якими годі було когось зворушити навіть і в індустріальну добу – що вже казати про інформаційну. Активіст вдався до прагматичніших аргументів. Ключові тези Романа Матиса: 1) ти маєш право й гідний того, щоб його поважали; 2) українська – це спосіб позиціонування. Читати далі