Українські музиканти гурту “Фолькнери”, які більше року їхали на велосипедах з Києва до Австралії, розповідаючи про Україну і записуючи музику, не погодились взяти участь в програмі “Стосується кожного” телеканалу “Інтер” через відмову ведучих провести програму українською мовою.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав музикант Володимир Муляр. Читати далі
Святослав Літинський
Часто можна зіткнутися з ситуацією, коли в ресторані відсутнє україномовне меню, або коли вас відмовляються обслуговувати українською в магазині, нав’язуючи вам мову спілкування працівника торгової мережі. Однак це не означає, що нам, україномовним споживачам, треба мовчати і йти далі, не привертаючи увагу до конфлікту, що ось-ось може зародитися. Власне про розпалювання конфлікту як такого в такій ситуації взагалі не йдеться, адже правда від самого початку на вашому боці. Потрібно лише озброїтися певними правовими нормами і сміливо доводити свою позицію.
Уявімо ситуацію, коли у супермаркеті продавець чи касир відмовляють вам в обслуговуванні українською мовою. Що в такому випадку зробили би ви? Змовчали і погодились чи, можливо, почали суперечку? Насправді вихід із ситуації ще простіший. Вам достатньо зробити лише кілька простих дій. Читати далі
Під час дискусій навколо україномовних квот на радіо, часто звучить теза про те що їх неможливо виконати тому що просто відсутня україномовна музика яку можна поставити в ефір. І я вирішив проаналізувати мовний розподіл сучасних українських виконавців. За основу взяв список складаний Олександрою Кольцовою. З нього, в першу чергу я поприбирав застарілих виконавців, а також прибрав виконавців які емігрували з України або які є представниками діаспори. Отриманий список я розділив за основною мовою виконання пісень виконавцями, а також за кількістю треків. Під час роботи над дослідженням, “Українська правда” випустила чудовий проект про українських виконавців, який я вирішив також включити до свого аналізу. Читати далі
Канал М2 анонсує початок роботи проекту Хіт-конвеєр – збір. “Ми чекаємо на нові україномовні пісні, які можуть стати хітами нової України”, – коментує Валентин Коваль, генеральний директор М2, – про це повідомляє Mediabusiness.
“Ми чекаємо на нові і яскраві музичні ідеї, які, можливо, не дійшли до нас з різних причин. Ми чекаємо на нові україномовні пісні, які можуть стати хітами нової України. Ми чекаємо на відкриття нових імен – композиторів, поетів, виконавців, які готові до зіркової кар’єри”, – пишуть організатори.
На основі нещодавнього соціологічного дослідження науковець Олексій Курінний створив мовну мапу України, яка дозволяє простежити зміни мовної ситуації в країні.
Олексій Курінний телефоном коментує для Громадського радіо результати дослідження, а також пояснює наслідки, які може спровокувати сьогоднішня мовна ситуація в країні. «Хоч попит на українську продукцію є, але в центрі України ми спостерігаємо русифікацію. Квоти — це не просто підтримка українського продукту. Це необхідна умова для зменшення рівня напруги, — вважає науковець.
Мовознавець Міхаель Мозер, як й інші зарубіжні україністи, деякі історики, письменники та політики, належить до «адвокатів» нашої країни у світі, завдяки яким її голос стає більш чутним та переконливим. Україніст, дослідник історії української мови та сучасної соціолінгвістичної ситуації.
Незадовго до Революції гідності в Німеччині вийшла друком його книжка «Language Policy and Discourse of Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych» («Мовна політика й мовний дискурс в Україні за президентства Віктора Януковича», Штутгарт, 2013). Він написав чимало праць про суржик та мову Галичини. Зараз у Канаді готується до друку нова книжка статей дослідника, назву якої можна перекласти як «Нові причинки до історії української мови» («New Contributions to the History of the Ukrainian Language»). На ту саму тему Міхаель Мозер прочитав лекцію в столичній Книгарні «Є». Опісля Тиждень поспілкувався з професором, аби з’ясувати, про що йтиметься в «Нових причинках». Ми поцікавилися, чому він вважає цінними для нашої мови запозичення з польської XVII–XIX століть і як варто ставитися до суржику, не обійшли увагою і наболіле питання російської мови як другої державної. Читати далі
Почав працювати освітній портал для вивчення української мови як іноземної «Крок до України». Він має забезпечити процес навчання української мови як іноземної (УМІ) сучасними інтерактивними матеріалами, призначеними для самостійної роботи та доступними в онлайн-режимі, а також цікавими методичними розробками для викладачів УМІ.
Про це пише uapost. Читати далі
Антоніна Рибка
Епоха капіталізму надає перевагу розгляду мови крізь призму прагматичності та економічної вигоди. Сьогодні мова – це гроші. Економічна стабільність держави забезпечує стійкі позиції та сприятливі умови для функціонування і розвитку державної мови, й навпаки. Цей факт цілком закономірно відображає мовна ситуація в Україні: фактично українська існує лише в обмежених сферах суспільного життя.
Йдеться про комунікативну потужність української мови. Українською мовою можуть купувати хліб, спілкуватися вдома, читати лекції чи писати вірші. Українською мовою не укладають угоди, не підписують контракти, не створюють інтернет-магазини. Натомість всі ці функції перейняла на себе російська мова. Читати далі
Єдина в Криму україномовна всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета “Кримська світлиця” припинила випуск на півострові.
У номері за 25 березня вказано, що це “останній випуск газети”, повідомляє “Українська правда” із посиланням на “Крим.Реалії”. З травня 2015 року газета виходила лише в електронному форматі. Читати далі
Портал мовної політики публікує цікаві роботи, які надійшли на конкурс есе на тему «Стратегія відродження і популяризації постійного вживання української мови у населених пунктах, де переважає російська мова спілкування». Редакція відзначила роботу, автором якої є Володимир Селезньов з Дніпропетровська.
Однією з найболючіших проблем в Україні була і залишається проблема української мови. Незважаючи на те, що Україна вже котрий рік є незалежною державою і, здавалося б, не має жодних перешкод для вільного розвитку української мови, багато українців в східних і південних регіонах досі не бажають ні розмовляти українською, ні щоб їхні діти вчили мову своїх предків і використовували її у своєму повсякденному житті.
Вболіваючи за рідну мову, шанувальники української мови закликають російськомовних українців переходити на українську. Читати далі