Яку мову вибирають заможні вінничани (дослідження)

У попередніх дослідженнях vlasno.info перевірили кілька гіпотез стосовно залежності мови від місця проживання респондента, впливу материнської мови, а також формування мовного середовища в стінах школи. Проте, зрозуміло, є й інші фактори впливу на вибір мови в двомовному середовищі.

Серед факторів впливу на формування мовних здібностей людини деякі вчені виокремлюють три основні групи: біологічні, генетичні та соціальні. В оволодінні мовою роль соціальних факторів є однією з основних, особливо в підлітковому віці. До соціальних факторів впливу науковці відносять соціоекономічний, освітній статус батьків, а також рівень упорядкованості домашнього середовища.

Практично ніхто з дослідників не виокремлює економічний (фінансовий) як окремий фактор, однак деякі вчені звертають увагу на роль цього чинника у формуванні мовних здібностей підлітків. Тому vlasno.info вирішили провести розвідувальне дослідження, аби окреслити зв’язки між фінансовим станом сім’ї та домінуванням певної мови.
В анкеті, яку заповнювали учні вінницьких шкіл віком 15 – 17 років, ми поставили питання щодо використання мови в сім’ї, серед друзів, а також стосовно оцінки фінансового стану (ФС) родини. Для оцінювання економічного чинника було обрано п’ятирівневу шкалу, яку, як правило, використовують у таких дослідженнях:

1. Ми собі ні в чому не відмовляємо.
2. Грошей вистачає, але зайвих немає.
3. Грошей ледь вистачає до зарплати.
4. Грошей не вистачає навіть на найнеобхідніше.
5. Важко сказати.

Опитування проводили серед учнів 10-11 класів 9 вінницьких шкіл: чотирьох спеціалізованих (фізико-математичні, технічні та гуманітарні гімназії й ліцеї), чотирьох звичайних та однієї приватної школи. Усього нами було опитано 326 респондентів – учнів 10-11 класів у віці від 15 до 18 років.

Після аналізу анкет ми помітили, що за шкалою фінансового стану найбільш наповненою за розподілом відповідей стала група «Грошей вистачає, але зайвих немає», яка включає в себе 73% всіх відповідей. Задля більшої наповненості інших груп і зручності оперування даними ми вирішили укрупнити категорії доходу. Шкала була перекодована на компактнішу: «Високі статки», «Середні», «Низькі», що дещо збільшило наповненість категорії високого доходу.

В аналізі отриманих даних насамперед впадає у вічі помітний контраст у результатах опитувань, які ми проводили в 2012 та в 2015 роках, зокрема на типове питання «Яку мову вважаєте рідною?» у 2015 році 95% респондентів відповіли, що це українська. Для порівняння: у 2012 р таких респондентів було 87%.

На питання «Якою мовою переважно спілкуються твої друзі?» в 2015 році відповіді були такими: 74% спілкуються українською, 26% спілкуються російською мовою. Для порівняння: у 2012 році 58% друзів опитаних спілкувалися українською.

Цілком імовірно, що в останньому опитуванні на таке зростання частки української мови, яку підлітки вважають рідною, вплинули суспільно-політичні зміни, що відбулися в країні протягом 2014 – 2015 рр., однак цю гіпотезу потрібно перевіряти додатково.

Аналіз усіх опитувань, проведених упродовж кількох років, засвідчує, що різниця між мовою, яку респондент вважає рідною, і мовою, якою він спілкується в родині та з друзями, завжди була суттєвою (майже 20%). Це означає, що у підлітків поняття «рідна мова» частіше асоціюється з поняттям «національність» або ж належність до певного народу, але мова побутового спілкування у таких дітей дуже часто буває іншою (Див. Діагр. 1 – 3).
рідна мова школярів із заможних родин фото
Діаграма 1

мова спілкування школярів із заможних родин з друзями фото
Діаграма 2

діаграма 3 фото
Діаграма 3

Як бачимо, результати щодо мови спілкування з рідними та з друзями у відсотковій пропорції є однаковими, на відміну від мови, визнаної респондентом рідною, що є підтвердженням тези про те, що усвідомлення мовцем рідної мови не завжди відповідає реальному користуванню мовою в побутових обставинах.
Загалом результати щодо фінансового стану родини респондента є такими: високими статками володіють 10% сімей, середніми – 83%, низькими – 7% (Див. Діаграму 4).
дохід фото
Діаграма 4

З діаграм, отриманих після аналізу результатів, помітно, що кількість російськомовних респондентів більша серед родин з більшими статками. Такі результати послідовно демонструють діаграми, у яких відображено мову респондентів, їхніх мам, татів та друзів (див. Діаграми 5 – 12)
діаграма 5 фото
Діаграма 5

діаграма 6 фото
Діаграма 6

діаграма 6 фото
Діаграма 7

діаграма 8 фото
Діаграма 8

діаграма 8 фото
Діаграма 9

діаграма 8 фото
Діаграма 10

діаграма 8 фото
Діаграма 11

діаграма 8 фото
Діаграма 12

Порівняльний аналіз діаграм засвідчує кілька тенденцій:

1) мами з родин, де фінансове забезпечення низьке, є переважно україномовними (90%), на відміну від татів (лише 67 %);

2) мами з родин, де фінансове забезпечення високе, є майже порівну україно- та російськомовними (52% та 48 % відповідно), а тати з цих самих родин більше користуються українською – 59 %. Проте загалом тати більш російськомовні, що засвідчено нами і в попередніх дослідженнях

3) школа більше впливає на російськомовних користувачів, які належать до сімей з низьким фінансовим забезпеченням (див. Діагр. 6, 7, 11): лише 7% дітей з родин із високими фінансовими доходами переходять на українську в школі, натомість 14% російськомовних дітей з сімей з низькими статками поповнюють частину україномовних респондентів. Такий перехід можна пояснити вищою конформністю дітей з низьким ФС.

4) діти з родин з середніми статками загалом є стійкішими до впливу фінансового чинника на їхню мову, що підтверджено аналізом результатів щодо конформності (див. Діагр. 12): найконформнішими виявилися діти з сімей, де високий ФС.

5) знаючи з попередніх досліджень, що мова передається по материнській лінії, можемо стверджувати, що російська мова переважно передаватиметься наступному поколінню в сім’ях з високим фінансовим забезпеченням (див. Діагр. 6), хоча відсоток російськомовних друзів опитаних респондентів співпадає з відсотком користувачів російської в цій категорії (з високим фінансовим забезпеченням) – 38 % в обох зрізах – показники однакові щодо мови спілкування в сім’ї та з друзями, що підтверджують наші попередні дослідження, тобто фактор впливу друзів є в такому віці сильнішим за фактор впливу сім’ї.

Отже, виявлений тренд підтверджує висунуту гіпотезу про залежність мови, яку обирає респондент у двомовному середовищі, від фінансового забезпечення родини. Чим вище фінансове забезпечення сім’ї, тим більша ймовірність того, що її члени користуються російською мовою.

Чим вище фінансове забезпечення сім’ї, тим більша ймовірність того, що її члени користуються російською мовою.

 

Автор: Тарас Ткачук

Джерело: vlasno.info