На основі нещодавнього соціологічного дослідження науковець Олексій Курінний створив мовну мапу України, яка дозволяє простежити зміни мовної ситуації в країні.
Олексій Курінний телефоном коментує для Громадського радіо результати дослідження, а також пояснює наслідки, які може спровокувати сьогоднішня мовна ситуація в країні. «Хоч попит на українську продукцію є, але в центрі України ми спостерігаємо русифікацію. Квоти — це не просто підтримка українського продукту. Це необхідна умова для зменшення рівня напруги, — вважає науковець.
Сергій Стуканов: Які висновки ви зробили, проаналізувавши мовні вподобання українців сьогодні?
Олексій Курінний: Мовний попит та вподобання українців суттєво відрізняються від мовної пропозиції на рівні теле- та радіопродукту. За опитуванням сайту «Обозреватель», який перважно орієнтується і на російськомовну міську аудиторію, — 80% опитаних з 14 тисяч висловилися за підтримку української мови в теле- та радіопросторі і квотування. 53% проголосували за повне домінування української мови,27% — за те, щоб українська мова була на рівні не менше 70-ти % теле- та радіопростору.
Щодо мовних досліджень, проведених Міжнародним республіканським інститутом, значна частина населення навіть міського середовища, обласних центрів України є україномовною, хоча перебуває у становищі русифікації. Є особи, які поряд вживають як російську, так і українську мову. Таких осіб є більшість у Києві, Чернігові, Сумах, Кіровограді, Полтаві. Відчутну меншість вони складають у Дніпропетровську та Херсоні. Хоч попит на українську продукцію і є, але в центрі України ми спостерігаємо русифікацію. Квоти — це не просто підтримка українського продукту. Це необхідна умова для зменшення рівня напруги в суспільстві.
Сергій Стуканов: Якими є ознаки русифікації в центральній Україні?
Олексій Курінний: Це значні коливання за різні роки та відмінність результатів, отриманих за цим соцопитуванням від мовного звучання міст, від «польових» досліджень. Можемо говорити про те, що двомовні люди на вулиці намагаються приховати своє володіння державною українською мовою і спілкуються російською. По Києву населення ділиться на третини: стабільно україномовні люди, принципово російськомовні люди і двомовні люди. Останні — переважно україномовні вдома, а російськомовні на вулиці. У Харкові таких десь чверть населення, а у Полтаві та Сумах — половина. У Дніпропетровську таких людей понад 27%. Деякі обласні центри (Хмельницький, Вінниця, Ужгород, Чернівці і т. д.) все ж засвідчують, що вони і далі українізуються, незважаючи на тенденцію. Тому далі ми зможемо спостерігати зростанні рівня конфлітногенності.
Джерело: Громадське радіо
