Співзасновник громадського руху “Вільний Ідель-Урал”: Чим далі від російської мови, тим більше миру

25 липня Державна дума РФ ухвалила в третьому читанні закон, який обмежує вивчення національних мов на території Федерації. «Проти» проголосувало лише два депутати, «за» віддали голоси 388 парламентарів. Коли закон вступить в силу, батькам доведеться писати заяви з проханням, аби їхнім дітям дали можливість вивчати свою національну мову – татарську, ерзянську, мокшанську, чувашську, марійську та інші. І це тоді, коли національні мови закріплені як державні в конституціях національних республік. Але це не зупинило російських законодавців.

Громадянин України, етнічний ерзя Сиресь Боляєнь (рос. Олександр Болькін) очолює товариства ерзя в Україні «Ерзянь Вал» («Ерзянське слово») та є співзасновником громадського руху «Вільний Ідель-Урал». Він вважає, що цим законом Росія хоче остаточно знищити корінні народи. На думку громадського діяча, мета імперії – зберегтися, щоб всі були одним народом і розмовляли однією мовою. Українці у такій ситуацій мали б працювати над тим, щоб ця імперія розвалилася, зокрема підтримуючи національні рухи, які зароджуються в РФ. Інтерв’ю Главкому.

Чому Росія так вчиняє з корінними народами на своїй території?

У цьому суть імперії – пригноблювати захоплені народи. В імперії зараз дуже критичні часи. У неї агонія. Тому національна самосвідомість корінних народів заважає їй врятуватися. Цей мовний закон направлений виключно на знищення національностей, народів, національної свідомості. Щоб був один великий народ, який говорить тільки однією мовою.

Більшовики, коли прийшли до влади, створили національний Ерзяно-мокшанський округ. Але потім схаменулися, і вигадали штучну назву для двох народів – мордва. Хоча ми два різних народи навіть за своїм характером. Ерзя –  активніші, войовничі, а мокша – дуже спокійні. Більшовики фактично узаконили прізвисько цих двох народів і назву територіальної одиниці – Мордовія. У ті часи видавалося 10 періодичних журналів ерзянською мовою. Існувало 13-15 педагогічних училищ, де готували вчителів ерзянської мови. Але потім все прикрили, інтелігенцію розстріляли. Я народився в Саранську, у мене викладалася ерзянська мова та література. Сьогодні в Мордовії ерзянська мова вивчається дві години на тиждень, а тепер за цим законом не вивчатимуть взагалі. Як завжди Московія підміняє поняття, мовляв, національні мови треба вивчати на добровільній основі. Стоп. Але у Мордовії за конституцією ерзянська, мокшанська і російська мови є державними. Невивчення національних мов призведе до ліквідації територій федерації за національною ознакою.

Цікавою була реакція власника Life news Арама Габрелянова у Facebook, де він написав: «И читаю, и слышу, как глава Татарстана пытается хитро оспорить закон о языке. Недоволен тем, что только русский язык обязателен, остальные в России по желанию. Типа, мы – татары и должны обязательно учить татарский. Ну, если так, то тогда давайте, господин Минниханов, создавайте школы, где казанские татары будут учить свой язык, татары-мишаре – свой, касимовские – свой, тептяри – свой, и так далее. Не надо ничего придумывать. У великого Зидана его родители, кабилы из Алжира, спросили про то, кто он. Он удивился и сказал – конечно, француз! То же самое в России. Мы все русские, кто-то с армянскими корнями, кто-то с еврейскими, кто-то с татарскими. Это не зазорно считать себя русским и называть себя русским – это гордо! И забудьте слово россиянин – дурацкая выдумка Ельцина!»

Я не пам’ятаю, хто це сказав, але немає страшнішого ворога для народу, аніж його інтелігенція, вихована окупантом. Подивіться, хто тримає цю всю систему? Проходять вибори (в РФ – «Главком») і вчителі, беручи участь у кампанії, брешуть, підміняють списки, підробляють результати, а потім ідуть навчати дітей. Вони самі не відають, що роблять, сприяючи приходу до влади цих всіх людей. Адже якщо цей закон вступить в дію, і, наприклад, ерзянська мова буде викладатися 1 годину на тиждень, то хто піде навчатися на викладача ерзянської мови? А далі – все: залишаться якісь ерзянські письменники, а читачів уже не буде. Тому така п’ята колона направлена на те, щоб знищити насамперед національність, а потім скасувати автономні чи неавтономні республіки.

Сьогодні молоді люди йдуть вчитися на вчителів мови, літератури?

У Саранську є вищі навчальні заклади, в яких навчають ерзянській та мокшанській мовам. Але питання «національного» швидше показове, тобто проводяться якісь конкурси, свята раз на рік, пісні, танці, одним словом, як кажуть в Україні, шароварщина. Інколи мені в інтернеті дописувачі кажуть, от якби ти тільки співав по-ерзянськи, то тобі ціни не було б! Але ти ще виступаєш проти влади, то ти – фашист і бандерівець!

Яка мова викладання у цих вишах?

Російська, чи правильніше напевно сказати московська. В республіці немає шкіл, де викладалися дисципліни ерзянською мовою. Аргумент простий і до болю знайомий – ерзянською не можна сказати все так, як можна сказати російською. Знаєте, те ж саме й українцям розказували: що в мові немає термінів, словників. Я дуже добре це пам’ятаю, адже я викладав у той час у військовому виші.

Ви завжди себе відчували ерзя?

Я завжди себе відчував ерзя. Але був один час, коли я знав, що я ерзя, проте не надавав цьому якогось значення. Дідусь Маркс був правий у тому, що буття визначає свідомість. Проте потім я почав більше цікавитися, і здивувався, коли почув, що держава бере на себе відповідальність зберегти два народи – ерзя та мокша – і називає їх мордва. І каже мордовський народ. Але мордовської мови немає! Зберігати немає що! Тому спрацьовує такий алгоритм: сьогодні ти – ерзя, завтра ти – мордвин, а післязавтра ти вже –  росіянин, а потім ти – взагалі ніхто. Коли стався поворотний момент, і ви почали захищати власну мову, культуру? Цей момент відбувся завдяки подіям в Україні. І це моє щастя, що я тоді опинився в Україні. На прохання знайомого університетського викладача я пішов охороняти пам’ятник Леніну «від українських радикалів». Це був Київ 90-х років, тоді до мене підійшов В’ячеслав Чорновіл. В’язень мордовських таборів розчув особливий у мене акцент і зав’язав зі мною бесіду про історію та культуру народу ерзя. Чорновіл знав про ерзя більше, ніж я сам. Тому мені закидають, що мене колись завербував Чорновіл (сміється).

Чорновіл знав про ерзя більше, ніж я сам

Коли я побачив, як ця свідомість прокидається в українців, я почав мислити: хвилиночку, у нас так само все! Я почав спілкуватися з ерзянами, звернувся до Інязора, (старійшини) Кшуманцянь Піргуж – Григорій Мусалев, голови Фонду спасіння эрзянскої мови, і саме це стало точкою неповернення. І я вже не уявляв, як я можу себе назвати мордвою! Я – ерзя.

фото

Боляєнь Сиресь, Ростислав Мартинюк, Рафіс Кашапов. Фото: Главком

Я пригадую, як тільки завели в Росії мову про цей мовний закон, то Татарстан, Башкортостан вийшли масово на мітинги за збереження своєї мови. А в Республіці Мордовія ніяких рухів не було…

Татарстан зберігся більше національно завдяки релігії – ісламу. Вони виявилися згуртованішими. Хоча, повторюся, ерзяни – активний народ. Багатьох ви знаєте. Це патріарх Никон, батько Чапаєва був ерзя. Але є і такі, хто не дуже себе персоналізує. Наприклад, Кирило Гундяєв – ерзя, але він себе називає мордвином. На стороні сепаратистів також є ерзяни, які купилися на російську пропаганду, на жаль. Наприклад, уже нині загиблий Григорій Сурайкін, був гарним хлопчиною, чесним і порядним, але він повірив, що йде рятувати світ і боротися з фашистами. Він підірвався під Маріуполем. Комуністи Мордовії дуже активно пропагували і закликали людей їхати на Донбас. Сьогодні на стороні сепаратистів ерзян уже немає. Бо люди розібралися, куди їх насправді затягли. З проукраїнської сторони є. Я –  громадянин України, підполковник авіації, ветеран російсько–української війни.

Всього етнічних ерзян близько 5 мільйонів осіб. Нами почали «займатися» в 1629 році, коли проходив наш останній за часів царів Раськень Озкс –Народне Моління. Влада зрозуміла, чому ми збираємося один раз на тридцять років. Той Озкс було знищено. Почалася посилена християнізація, не русифікація, бо «русскіх» тоді ще не було. Тому на сьогодні ми всі розпорошені. Нас розкидали, перемішали, так як і інші народи, наприклад, башкир з татарами, татар з ерзянами і так далі. Так було зручніше керувати. Протягом останніх семисот років йде негативна селекція народу. Адже, даруйте, що так грубо скажу про людей, виживають найгірші. Останні сто років найкращі представники народу були знищені. Але запевняю вас, це все не означає, що немає спротиву та національної свідомості. Можна знищити всіх націоналістів, та згодом з’являться нові. Є певні дії там в Росії, які в українських умовах виглядали б смішно. Наприклад, люди почали ставити лайки під публікаціями у Facebook. І це серйозний крок. Адже в Росії сьогодні за лайки у соцмережі саджають за ґрати! За дописи саджають. Я наведу останній приклад. Правління ФСБ звинуватило жительку Хакасії Лідію Баінову в «публічних закликах до екстремістської діяльності». Жінка зробила допис на своїй сторінці «Вконтакте» і описала, як вона зіштовхнулася з проявом націоналізму, шовінізму. Баінова, розповіла, що в ігровій кімнаті одного із закладів Абакана діти заявили, що «вхід туди тільки росіянам». Жінку це обурило, бо протягом свого життя стикається з такою дискримінацією та приниженням. От ФСБ нею зацікавилося.

Якась парадоксальна ситуація. Росія висловила своє занепокоєння мовним законом в Україні, мовляв грубо порушуються права меншин. В той же час сама на своїй території ліквідовує вивчення національних мов.

Українцям треба йти з російськомовного простору. Бо слово – це не просто слово, це шалений вплив. Подивіться, де є російська мова, там йде війна, чим далі від російської мови, тим більше миру.

Російський мовний закон – це відверта агресія, спрямована на наше знищення. Росія діє всупереч своїй же конституції.

У березні цього року, коли до Києва з Татарстану прибув Рафіс Кашапов, до нас ще долучився Ожомасонь Кирдя і ми заснували інформаційну платформу «Вільний Ідель-Урал». Рафіс взагалі побував у застінках ФСБ, його там катували, за те що він сказав, що дії Росії в Криму – це окупація. Створивши платформу, ми намагаємося інформувати людей, що відбувається довкола корінних народів. Ми чітко розуміємо, що нам всім треба бути єдиними, бо по одинці нас переб’ють. Тобто ми прагнемо відділитися від Росії всі разом, здобути незалежність Мордовії, Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Удмуртії та Башкортостану, створити інтеграційне об’єднання цих шести республік зі спільним кордоном, економічним простором та колективною системою безпеки. Але Росія намагається нас всіх один з одним пересварити всередині. Ми на це не підемо, ми самі розберемося. У нас немає іншого шляху, щоб вижити.

Як з території України можна допомогти вам зберегти національні мови, культури?

Перш за все, українцям треба припинити говорити імперськими словами, тобто не називати мокша та ерзя мордвою. Прізвисько мордва ще гірше, аніж на українця сказати хохол. Я зустрічав українців, які себе називають хохлами, у них якісь свої версії, мислення. Але мокша та ерзя ніколи самі себе не називали і не називають мордвою. Це не наша самоназва. Для нас це ганебно і принизливо.

У нас дуже древня історія. Ми мали свою державу. Росіяни нам кажуть, що у нас нічого не було, ми збирали черв’ячків, а от коли вони прийшли, то і культуру нам принесли. Але в ерзянській мові, наприклад, всі агроназви є, і ці слова не запозичені. Про це в Україні нічого не знають.

Була розвинута країна Булгарія, яку зараз називають Волзькою (Волзька Булгарія – держава, що існувала у VII–XIII ст. на місці злиття річок Волги та Ками. Нині це територія республік Татарстан, Чувашія, інші області РФ – «Главком»). Це була країна, у містах якої вже тоді був водогін, каналізація, опалення димом по трубах. Третина населення її складали ерзяни. Тому, коли прийшла Орда, у лавах захисників Булгарії було ерзянське військо на чолі з Інязором Пургазом. Але сили були нерівні, Булгарія була окупована, а ерзянське військо відступило до себе у ліси. З Булгарією були знищені Рязанськє та Суздальське князівства. Ерзянь Мастор (Ерзянська Держава) трималася довше всіх до 1242 року, коли основні сили Орди повернулися з заходу. В цей період (1239 -1242) пройшов наш останній Державний Раськєнь Озкс, де було прийнято безпрецедентне рішення – розпустити державу. Бо зберегти країну було неможливим, ворог був занадто сильним і Пургаз казав, що треба берегти народ, і прийде час і народ поверне собі свою землю. Ухвалили рішення раз на тридцять років збирати Раськєнь Озкс і переобирати Інязора, який призначав місцевих чирязів (князів). Заборонявся шлюб з іншими народами. Обов’язковою вважалася допомога ерзянським дітям і жінкам, якщо вони опинялися у небезпеці. Москві було не до того, йшла постійна міжусобна ординська боротьба за владу, але у 1629 році, вона зрозуміла для чого збирається ерзя. До речі, передають, що на тому останньому Державному Раськєнь Озкс (1242 рік) Інязор Пургаз казав: 700 років нас будуть намагатися перетворити (перетравити, переробити), ще сімдесят, нас будуть намагатися знищити. А потім ще сім років ми будемо збирати сили, тоді Орда паде і ми повернемо собі свою країну.

В Україні панує думка, що розвал Росії розпочнеться з Кавказу.

Ніхто цього достеменно сказати не може, де вибухне. Де в Росії той протуберанець вискочить, складно сказати. А імперія виживає тільки завдяки  іншим народам. Якщо вона не розширяється, не захоплює, то їй кінець.

Україна повинна працювати на те, щоб розвалити імперію. Тоді загроза для незалежності України зникне.

Ви намагаєтеся зберігати культуру і мову свого народу на території України. Пишете вірші і навіть перекладаєте українську класику на ерзянську мову. Яких тем торкаєтеся?

Я не можу себе назвати великим поетом. Але зазначу, що з української на ерзянську перекладати набагато легше, аніж з російської. Бо українська та ерзянська мови природні, а московська мова штучна, бо ввели колись правила і все. Наприклад, слово «брачующиеся», в природній мові так не скажеш.

Торкаюся тем репресій, давніх часів, сучасності. З українських класиків люблю Стуса, який між іншим загинув у Мордовських таборах.

Кода паро, куломадонть а пелемс

А кевкстнемс: – паряк покш сталмо кандан?

Мон видечинтень видьстэ ваннозь сельмес,

Томбалев кинть а сюдан, а сёлнан.

 

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що вам, богове, низько не клонюся

в передчутті недовідомих верств

 

Або ось це

Дuвлюся на небо, та й думку гадаю,

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, тu крuлець не дав?

Я землю б покuнув і в небо злітав!

 

Ванан сэтьме менельс – ды арсян ды аштян:

Мейсь чачинь а нармунькс, ливтнеме а маштан?

Мейсь Инешкепаздонть монь сёлмон арасть?

Кадовлия моданть менельга ливтязь.

Розмовляла: Наталія Малиновська, «Главком» 

Джерело: Главком

Напишіть відгук