“Першими моїми співрозмовниками стали продавчині (шопінг), адміністратори готелів (подорожі Україною) та пересічні перехожі (запитати дорогу). Заздалегідь обмірковувала діалоги українською мовою. Ніби то все гаразд – мене розуміють, співрозмовники не посміхаються, а допомагають та підтримують, – і я стала почуватися більш впевненою та вмотивованою рухатися далі”.

Своїм досвідом переходу на українську мову викладання та проведення тренінгів ділиться Ліна Кадом, знавчиня у сфері ментального здоров’я, сертифікована тренерка. Портал мовної політики як партнер проєкту “Навчай українською” розпочинає публікувати історії людей, які перейшли на українську мову викладання.

Мій шлях до української мови

Поміркуйте про перехід на викладання українською мовою як про певні зміни у вашому житті. Будь-які зміни – це нова реальність, на яку люди реагують насамперед емоційно, вмикаючи захисні механізми, та проходять певні стадії  в своїх емоційних реакціях: 1. Заперечення 2. Гнів 3. Торг 4. Апатія 5. Ухвалення/Прийняття. Така ситуація абсолютно нормальний перебіг  процесу адаптації до змін та нововведень у житті та на роботі.

Варто зауважити, що люди не завжди проходять всі стадії послідовно, проте важливо не застрягати на одній стадії, як це сталось зі мною. Свого часу я застрягла на стадії Заперечення, час від часу переходила в стадію Гніву й знову поверталась до Заперечення, але це був стан, імовірніше, пасивного заперечення, що не заважало мені жити, розвиватися та виконувати свої функціональні обов’язки, проте думки щодо переходу на українську мову інколи накочувалися. У такому стані я перебувала багато років, а потім МАЙДАН … і я перейшла на викладання українською мовою. Як мені вдалось цього досягти? Поділюсь з вами своїм досвідом та розповім про передумови.

Ані російська, ані українська мова не були моєю рідною мовою. Шкільне навчання та освіта у виші були російською, а українську мову я взагалі не вивчала, навіть не відвідувала шкільні уроки української мови та літератури, однак українська була присутня у моєму оточенні – дідусь та бабуся нею говорили. Отже, на слух я непогано сприймала та розуміла розмовну побутову українську мову.

Коли влаштувалась на роботу, то листування та ведення документації було виключно українською мовою – так я навчилась писати (переважно це було шаблонне, ділове листування) і, звісно ж, читати. Згодом ці функції я виконувала автоматично і, як результат, коли читала або слухала, то сприймала інформацію на всі 100% , тобто без внутрішнього перекладу, а ось словниковий запас залишався доволі слабким. Що я зробила?

Крок 1: Почала читати художню та професійну літературу ВИКЛЮЧНО українською мовою.

Лайфхак: Створіть свій особистий словник, такий собі маленький кишеньковий нотатник.  Занотовуйте нові слова та синоніми до них, позначайте наголоси, занотовуйте правильні вислови (не русизми), фразеологізми, правопис. Так у вас напохваті завжди буде свій особистий асистент з української мови.

З часом я набула навики писати статті та розробляти тренінгові модулі українською мовою. Безумовно, я використовувала (і зараз використовую) словники, зверталась до колег та знайомих за порадою, проте ці активності вже не викликали у мене негативних емоції. А  розмовляти? Слушне запитання.

Тут я зіткнулась з великими проблемами.  Я почала з того, що додавала деякі слова або словосполучення під час неформальних бесід, тобто такий собі суржик, та отримувала зворотній зв’язок, на жаль, у формі посмішок і легкого, як мені пояснювали, дружнього тролінгу. Це мене не мотивувало рухатися в перед і я знову поверталася до фази Заперечення. Я замислилася, можливо, щось не так з моєю артикуляцією?

Крок 2: Започаткувала щоденну практику ЧИТАТИ художню та професійну літературу ВГОЛОС.

Лайфхак: Записуйте свій голос на диктофон. Прослуховуйте записи та порівнюйте свою вимову з іншими. Тут треба визначити для себе, хто буде вашим «маяком». Наприклад, той, хто вживає: «Протягом року», «Зачинити двері», «Заплющити очі», записи акторів, які читають вірші, або аудіокниги. Знову зробіть запис своєї вимови певних слів або висловів та порівняйте. З кожним разом ви самі помітите прогрес у своєму мовленні. Так ваш мозок зафіксує правильну вимову. Ось декілька ресурсів з аудіокнигами: https://4read.org   https://sluhay.com.ua/   https://notatky.com.ua/audiobooks/

Відверто, свого часу я визначила неправильний «маяк». Я думала, що українське ТБ, радіомовлення говорить правильно, але не так сталося, як гадалося. До того ж без живої практики далеко не просунешся, ну не буду ж я весь час розмовляти сама з собою.

Де знайти практику і не абияку практику, а толерантну практику? Мій мозок пам’ятав «дружній» тролінг, адже погане має тенденцію прилипати надовго. Нашу свідомість влаштовано так, щоб шукати негативну інформацію та утримувати  її, негативний досвід гальмує опанування нових навичок, проте в наших силах змінити такий стан, доклавши певних зусиль. Розв’язати це питання мені допомогли техніки позитивного мислення, які я й надалі практикую сама та допомагаю іншим опанувати їх.

Першими моїми співрозмовниками стали продавчині (шопінг), адміністратори готелів (подорожі Україною) та пересічні перехожі (запитати дорогу). Я заздалегідь обмірковувала діалоги українською мовою (згадайте, як ви вчили іноземну мову в школі). Ніби то було все гаразд – мене розуміють, співрозмовники не посміхаються, а допомагають та підтримують, я стала почуватися більш впевненою та вмотивованою рухатися далі. Куди?

Крок 3: Україномовне середовище.

Зареєструвалась на офлайн-курс української мови від «Є-Мова». Наша група стала моїм дружнім україномовним оточенням. Отакої! Я подолала мовний бар’єр і Я МОЖУ розмовляти українською!!!

Лайфхак: Створіть своє україномовне оточення. В умовах онлайн-життя започаткуйте свою онлайн-групу, залучайте учасників із вашої сфери діяльності, щоб практикуватись у розмовній українській за вашою спеціалізацією. Будь-який формат групи стане вашим трампліном, щоб розпочати навчати українською.

Крок 4: Розробила свій власний проєкт переходу до викладання українською мовою.

Усі кроки я планувала на папері, тобто занотовувала у щоденнику/планері. Занотовуючи, тобто візуалізуючи цілі, ми можемо уявити, як ми досягнемо успіху.

Більше про мої поради щодо занотовування та чому це корисна звичка читайте тут.

Лайфхак: Для візуалізації свого проєкту переходу на викладання українською мовою я використала такий інструмент, як «Ментальна мапа» (логічна схема). Я кінестетик, тому мапу вручну.

Зараз є безліч варіантів безкоштовних онлайн додатків, що дозволяють створити електрону ментальну мапу, наприклад, XMind (мінусом цього додатку є інтерфейс російською, проте саму мапу ви можете створювати будь-якою мовою, в тому числі українською).

Одним із завдань (гілка на ментальній мапі) проєкту було розробка нового, з нуля, майстер-класу українською мовою. Вам цікаво дізнатися, які активності я запланувала? Ось вони (всі пункти здійснювала українською мовою):

1. Пошук та читання інформації за темою.
2. Розробка плану.
3. Скрипт майстер-класу. Написання детального тексту згідно з планом та з урахуванням таймінгу.
4. Тренування мовлення. Читала вголос текст, записувала на диктофон та слідкувала за часом (хронометраж).
5. Редагування тексту. Складні для запам’ятовування речення скорочувала, шукала більш поширені синоніми та спрощувала текст, перевіряла вимову і знову читала текст (див.п.4), так декілька разів.
6. Наочність. Мій майстер-клас передбачав певну наочність (текст, малюнки, схеми на фліпчарті), отже весь текст та зображення також пройшли перевірку та тренування щоб довести до механізму.
7. Тест-драйв. Я звернулась до 3 осіб з проханням прослухати повний остаточний запис майстер-класу та надати зворотній зв’язок. Тест-драйвом може бути виступ для закритої групи, для рідних чи друзів.

Нарешті настала година «Х». Я нервувалась. Не дуже, адже позаду було безліч репетицій та дихальні вправи, що сприяють попередженню стресових реакцій. Підготувала шпаргалку, але не скористалася нею, на п’ятій хвилині майстер-класу забула про її існування. Важливо! Напередодні живого, відкритого майстер-класу я влаштувала для себе активний позитивний вихідний день. У майстер-класі взяли участь 9 учасників, також я запросила 2-х моїх знайомих, яким я довіряю, для отримання об’єктивного зворотного зв’язку. Майстер-клас пройшов продуктивно в чудовій, творчій атмосфері, наразі продовжую  проводити його з успіхом.

Лайфхак: Зробіть відеозапис вашого живого виступу. Так ви зможете побачити в комплексі свою вербальну та невербальну мову, а також реакцію аудиторії. Проаналізуйте, зробіть висновки та вдоскональте свій матеріал.

Ось і все, як бачите, треба зробити лише 4 кроки до викладання українською мовою. Мій шлях був довгим тому, що я втілювала ці кроки послідовно та з великими проміжками часу між ними, а ви можете це зробити в рази швидше – заплануйте реалізацію всіх кроків паралельно. Пам’ятайте, що є тільки задачі, які потрібно розв’язати, от і дійте – шукайте способи їх вирішення.

Щиро ваша, Ліна Кадом. Знавчиня у сфері ментального здоров’я з точки зору практичного застосування. Моя мета підвищити обізнаність людей (не фахівців у сфері психології) про те, як дбати про своє психологічне здоров’я. Дізнайтесь більше на сторінці «Дружні розмови з Ліною Кадом» . Сертифікований тренер з 10+ річним досвідом. Розробляю та проводжу тренінги та майстер-класи зі застосуванням візуалізації та творчих спотів. Тематика: Психосоціальна підтримка, Перша психологічна допомога, Управління стресом, Добробут команди, Позитивне мислення, Управління проєктом, Фліпчарт з родзинкою.