Архів теґу: дерусифікація

Роман Матис. Права україномовних в Україні. Три роки діяльності ініціативи “И так поймут!”

Опубліковано:

matys

Блог Романа Матиса в Gazeta.ua.

Доброго дня, мене звати Роман і я україномовний. Саме такою фразою і з нотками жалю в голосі більшість громадян України щодня розпочинають діалог із навколишнім середовищем.

Конституційні права українців порушуються грубо і цинічно іншими співгромадянами, котрі не вважають за необхідне в Україні надавати інформацію в бізнесі чи роботі ЗМІ українською мовою. Роблять вони це випадково чи навмисне – не важливо. Важливо те, що у підсумку, україномовні для того, щоб у своїй країні отримувати потрібну їм інформацію, повинні володіти іноземною мовою.

Усвідомлення цього привело мене до того, що у березні 2012 року я заснував ініціативу з відстоювання прав україномовних – “И так поймут!“.

Нашим завданням є опонування позиції бізнесів та ЗМІ стосовно мовної ситуації, захист прав україномовних на доступ до інформації рідною мовою, формування гідної позиції україномовних та нових трендів в інформаційному просторі. Читати далі

Росія уже занепокоєна становищем російської мови у Молдові

Опубліковано:

02_1

Росія стурбована становищем російської мови в Молдові. Про це заявив посол РФ в Кишиневі Фарит Мухметшін в інтверв’ю РИА Новости, – повідомляє Українська Правда.

Він нагадав, що у листопаді минулого року в Молдові набув чинності новий кодекс про освіту. За словами посла, цей кодекс гарантує навчання румунською мовою, а навчання мовами національних меншин здійснюватиметься “лише в межах можливостей системи освіти”. Читати далі

Перемоги і поразки мовної політики: Латвія та Білорусь

Опубліковано:

20

На стартовій лінії власної мовної політики Білорусь та Латвія перебували практично в рівних умовах. Проте, тепер становище білоруської мови і латиської суттєво відрізняється. В чому причина?

Значення мови в питаннях консолідації народу та формування державності переоцінити важко. Поряд зі спільністю культури, релігії та походження, саме мова часто виступає визначальною особливістю нації, а отже й основою незалежності та політичної влади в суспільстві. Проте, подібно економіці та культурі, мова є об’єктом державної політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи ж або невдачі мовної політики в довгостроковій перспективі безпосередньо впливають на добробут кожного громадянина. Які ж висновки може зробити для себе українська громадськість з досвіду інших країн?

Усвідомлюючи практичну спрямованість даної тематики, здається доцільним проаналізувати мовну політику держав, які, якщо вірити російській «науці», доволі подібні з Україною за іншими національними ознаками, тобто походженням, культурою та віросповіданням, а також вирізняються чималими здобутками (позитивними чи негативними) саме в питаннях мови – Білорусі та Латвії. Читати далі

Російські ЗМІ знайшли в білоруській мові “радикальний націоналізм”

Опубліковано:

bilorus

Намір міністра освіти Білорусі повернути вивчення історії та географії білоруською мовою викликав нервову реакцію в Росії. Деякі російські ЗМІ та аналітики назвали це “ставкою на радикальний націоналізм”. Про це пише “Белорусский партизан”.

21 січня новий міністр освіти Білорусі Михайло Журавков заявив: “Вивчати географію та історію Білорусі треба білоруською мовою. Я вважаю, що поступово самі діти прийдуть до того, що захочуть вивчати половину або більшу частину предметів загальноосвітньої школи білоруською мовою”.

Мова йде не про всі курси історії та географії, а тільки про історію і географію Білорусі. До 2000-х їх вивчали білоруською, але потім перевели процес на російську мову.  Читати далі

Мережа білоруських автозаправок перейшла на білоруську мову

Опубліковано:

zapravka

Мережа білоруських автозаправок “А-100″ з 1 січня почала обслуговувати клієнтів білоруською мовою. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

“Це соціальний проект по відродженню мови, – каже генеральний директор компанії “А-100″ Ірина Волоцько. – Ми сьогодні обслуговуємо наших клієнтів двома державними мовами –  і російською, і білоруською. Ми хочемо, щоб до білоруської мови було трохи інше ставлення, щоб люди долучалися до білоруської культури, щоб білоруська мова використовувалась частіше, тому ми рекомендуємо нашим співробітникам розмовляти білоруською, обслуговувати білоруською”.

Далі – у репортажі Radio Svaboda

Мова, як фундамент існування нації

Опубліковано:

nauta

“Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову”
(Ліна Костенко)

Спекотний кінець липня 2014, Крим. В компанії сім’ї москвичів, що піднялися на борт моєї яхти, тоненька смаглява дівчина невимушено спілкується зі мною гарною українською мовою.

– Це що, в Москві вже так гарно розмовляють українською? – питаю. Читати далі

Олег Скрипка: Території, де українська мова була майже під забороною, окуповані або залиті кров’ю війни

Опубліковано:

640x428

“Ми маємо війну, тому що в нашій країні витіснялися українська мова і культура. Особливо там, де українська мова та музика були майже під забороною, тепер ці території окуповані або залиті кров’ю, – вважає один з фронтменів української музики Олег Скрипка. – І я не думаю, що це збіг. Радіо і телеканали настирливо продовжують нас годувати продуктом країни, з якою ми в стані війни ( уявіть собі в блокадному Ленінграді по радіо лунає “Дойчен Золдатен”)”.

В інтерв’ю Цензор.НЕТ він розповів, чому припинив виступати в Росії, як потрапив під обстріл і як він ставиться до людей, байдужих до долі України.

Щодо майбутнього України Олег є оптимістом і наразі покладає надію на волонтерські ініціативи та свідомість громадян. Ще влітку у своєму домі за містом він надав притулок кільком сім’ям біженців з Криму, а зараз багато часу і зусиль приділяє допомозі армії. Крім нього у волонтерській діяльності задіяна вся сім’я. Читати далі

Україна очолила ГУАМ і скасувала там російську мову як робочу

Опубліковано:

Klimkin

Україна прийняла головування в об’єднанні ГУАМ. Про це на своєму Твіттері написав міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За словами міністра, першою справою він запропонував вести засідання англійською, а не російською мовою, що зустріло загальну підтримку.

“Перебираю головування в ГУАМ. Треба наповнити її новим змістом. Для початку я запропонував засідання вести англійською, а не російською. Всі підтримали”, – повідомив він. Читати далі

Мовний фактор безпеки

Опубліковано:

1796852_283381908487525_1253163042_o

Українська мова є символом української державності – так вважають 70% наших громадян. Так вважали й ті, хто нашу мову століттями знищував. Якби українська мова не була фактором нашого націотворення та державних устремлінь, не було б тих 58 хвиль заборони її до вжитку, починаючи з 1622 року аж до розпаду СРСР.

Але українська мовна культура виявилась міцною, адже мову не вдалось знищити жодному з наших завойовників.

Цар Михайло палив україномовні Євангеліє, Петро І заборонив книгодрукарство українською та вилучив українські тексти із церковних книг. Його справу продовжили Петро ІІІ, потім Анна Іоанівна, Катерина ІІ – усі вони вилучали українську мову з освіти, з наукового, професійного та релігійного вжитку. Олександр ІІІ в 1888 році пішов далі й заборонив називати українських дітей українськими іменами – ось коли в нас з’явились Вані, Колі, Серьожі, Маші й Даші. Читати далі