Блог Романа Матиса в Gazeta.ua.

Доброго дня, мене звати Роман і я україномовний. Саме такою фразою і з нотками жалю в голосі більшість громадян України щодня розпочинають діалог із навколишнім середовищем.

Конституційні права українців порушуються грубо і цинічно іншими співгромадянами, котрі не вважають за необхідне в Україні надавати інформацію в бізнесі чи роботі ЗМІ українською мовою. Роблять вони це випадково чи навмисне – не важливо. Важливо те, що у підсумку, україномовні для того, щоб у своїй країні отримувати потрібну їм інформацію, повинні володіти іноземною мовою.

Усвідомлення цього привело мене до того, що у березні 2012 року я заснував ініціативу з відстоювання прав україномовних – “И так поймут!“.

Нашим завданням є опонування позиції бізнесів та ЗМІ стосовно мовної ситуації, захист прав україномовних на доступ до інформації рідною мовою, формування гідної позиції україномовних та нових трендів в інформаційному просторі.

Усвідомлюючи неможливість вирішення цих проблем в правовій площині, я запропонував рішення керуватися в роботі законами ринку. В споживацькому, капіталістичному суспільстві закон витраченої гривні, як і прогнозувалося, виявився дієвішим за мовні закони України.

Отже, «И так поймут!» – це принцип, за яким функціонує більшість бізнесів та ЗМІ в Україні. Саме цю фразу неформально вони виголошують українцям.

Вживаючи термін “статистика” бізнес і ЗМІ зазвичай мають на увазі міське населення деяких обласних центрів, забуваючи, що це далеко не всі громадяни України. Погляньмо, кому вони це говорять.

Для ілюстрації я обрав 4 райони країни на Півночі, Півдні, Сході і Заході.

«И так поймете!» – говорять до 80,8% українців на Півдні України:

«И так поймете!» говорять до 85,4% українців на Півночі України.

«И так поймете!» говорять до 78,2% українців на Сході України.

«И так поймете!» говорять до 97,5% українців на Заході України.

Зазвичай бізнес оперує інтересом до сусіднього російського ринку, хоч насправді ситуація з інформацією в Україні виглядала таким чином. Ми генерували в чотири рази більше трафіку на російські інформаційні ресурси, ніж більшість країн постсовка, що чудово проілюстровано в дослідженні компанії Google, опублікованому у їхньому блозі 2011 року. Тобто замість продукувати контент, ми лінувались і посилалися на російський. Яскравий приклад тому – сайт компанії Philips, котрий при вході на philips.ua переадресовував користувачів на версію philips.ru

Українці самі докладали зусиль для спотворення статистики.

Старалися чиновники, виставляючи обов’язковою умовою тендерів – встановлення російськомовної операційної системи на комп’ютери, що інтернет статистиці автоматично додавало «російськомовних користувачів».

Старалися чиновники і громадяни, користуючись морально застарілим залізом, на котре не можливо встановити новіші локалізовані версії ПЗ. Додаючи статистиці «російськомовних користувачів».

Старалися користувачі-невігласи, низький рівень освіченості яких не дозволяв їм задуматися над зміною локальних параметрів, як то мова ПЗ чи бравзера.

Старались і ті, хто встановлював піратське програмне забезпечення, котре зазвичай мало російську локалізацію.

Власне одним із найбільших об’ємів роботи активістів ініціативи і є донесення цієї інформації про хибність статистики до наших опонентів.

Ми напрацювали свої, демократичні механізми впливу і займаємося зверненнями до адміністрацій, в українські офіси компаній, в центральні офіси закордоном і таке інше.

Я гордий з того, що завдяки активній позиції активістів “И так поймут!” нам вдається міняти ситуацію з правами україномовних у країні.

Як приклад приведу кілька найвагоміших, як на мене, досягнень.

За активної позиції «И так поймут!», котра виражалась у зверненнях до видавця і головну штабквартиру світового видання, в Україні почав виходити перший міжнародний науково-пізнавальний глянець National Geographic Україна.

Одне з авторитетних бізнес видань Forbes Україна з часом запустило українську версію сайту.

На наші звертання не одна компанія почала продукувати інформацію про свої товари та послуги українською.

Збільшилася кількість сайтів українською, інструкцій брошур, останньо завдяки виграним судовим позовам активістів почала змінюватися ситуація з маркуванням товарів українською мовою.

Деякі з компаній, як от ПриватБанк, пішли на зустріч і, створивши групу з мовного аудиту, почали тісну співпрацю з активістами у приведенні до порядку інформації українською мовою у всіх службах.

Окремі автомобільні компанії, як Toyotа i Lexus пішли навіть далі, ніж мова сайту чи соцмереж і українізували меню автомобілів. На зображенні – генеральний директор ПІІ Тойота Україна Набухіро Йошіда, котрий публічні промо презентації веде українською мовою.

До нашої думки дослухаються нові парламентарі, долучаючи мене до обговорення законотворчих ініціатив, пов’язаних із мовною тематикою. За підсумками нашої діяльності кількість української мови в мережі й офлайн росте, і це не може не тішити.

Позаяк життя без мети – беззмістовне, то в мене, звісно, є ціль, як дороговказ, до якої будемо рухатися. Нею є переломити повністю стан справ із українською мовою в Україні і за п’ять найближчих років довести до того стану, коли 100% інформації в Україні точно буде українською мовою, не зважаючи на наявність інших мовних версій. Для цього ми продовжимо робити те, до чого вже звикли, а з проведенням судової реформи – та й іще до того – будемо вдаватись і до юридичного тиску, якщо виникатиме така необхідність. Саме з цією метою нещодавно було зареєстровано громадську організацію.

“И так поймут!” це унікальна ініціатива, унікальність її в тому, що на відміну від інших правозахисних ініціатив, вона захищає права більшості.

Джерело: Gazeta.ua