Впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та людей, що набувають українського громадянства – це одна із пропозицій від учасників «Форуму на підтримку української мови «Нас об’єднає мова»», що відбувся 1 липня у Києві. На їхню думку, Україна нині потерпає від нової хвилі русифікації. Водночас, у Міносвіти говорять про запровадження волонтерських ініціатив із вивчення англійської мови – за словами міністра Сергія Квіта, це розширить доступ до зразків західної культури і створить альтернативу так званому «русскому миру».
Майдан в Україні створив дві протилежні тенденції: з одного боку він спровокував хвилю патріотизму, через який активізувалися різні ініціативи із вивчення української мови, з іншого боку – сприяв збереженню «існуючого мовного розподілу України», вважає Олесь Доній, голова оргкомітету Всеукраїнського комітету захисту української мови, один з організаторів форуму.
«Як можна у Верховній Раді призначати на посади в уряд осіб, які не володіють державною мовою? Це ж пряме порушення закону. І що? Під час призначення уряду депутати навіть не наважилися таке питання підняти у Верховній Раді. Хребти погнулися, язики проковтнули – все для збереження мовного статус-кво», – заявив він.
Олесь Доній закликав присутніх звернутися із пропозицією до парламенту впровадити обов’язковий іспит з української мови для чиновників та осіб, які набувають українського громадянства, а також запровадити для радіо і телебачення 75-відсоткові квоти для україномовного контенту.
Як можна у Верховній Раді призначати на посади в уряд осіб, які не володіють державною мовою? Це ж пряме порушення закону. Олесь Доній
Немає мов-агресорів і мов-жертв, є просто люди, які так це позиціонують, вважає голова Державної комісії з питань литовської мови Дайва Вайшнєне, яка також була присутня на конференції.
«У Литві є обов’язковим курс литовської мови у всіх школах, включно зі школами для національних меншин. Іспит із литовської мови – це єдиний обов’язковий іспит, всі інші предмети можна обирати», – зазначає чиновниця.
Вчитель Лепетун
Засновниця проекту «Мова – ДНК-нації» Наталія Клименко разом зі своїм чоловіком створюють ілюстрації на правила української граматики.
«Я придумувала теми – найбільш поширені суржики, синоніми, а мій чоловік-художник малював веселого Лепетуна, який у легкій формі пояснював ці правила», – розповідає активістка.
Почали ініціативу із Facebook-сторінки, потім створили сайт, тепер працюють над мобільним застосунком – проект вийшов повністю «сімейним», усе робили без сторонньої допомоги, говорить активістка. За її словами, виявилось, що у користувачів була потреба у такому ресурсі – зараз на пошту проекту надходять вдячні листи, зокрема, від абітурієнтів, що здавали ЗНО. Водночас, на думку Наталії Клименко, вивчати щось із примусу не її підхід.
Міносвіти ініціює волонтерські проекти з вивчення англійської – Квіт
За останній рік тричі скорочували український державний бюджет, зауважує міністр освіти і науки України Сергій Квіт. За його словами, з березня минулого року міністерство скоротило фінансування усіх своїх програм.
«Такі загальнонаціональні програми ми не можемо зараз підтримувати із державного кошту, я сподіваюсь, ми до цього повернемося, до таких гуманітарних важливих програм, із наступного року», – говорить міністр.
Тим часом, за словами Квіта, цього року Міносвіти ініціювало літні школи з англійської мови по всій Україні – на волонтерських засадах.
«Англійська мова – це те, що дозволяє нам відірватися від того «русского мира» і дозволяє нам у першоджерелах сприймати гуманітарну спадщину Заходу», – наголошує керівник Міносвіти.
Тому, додає міністр, запроваджені нові стандарти вивчення англійської у школах та університетах.
Анастасія Москвичова
Джерело: Радіо Свобода
Фото: Олександр Вовченко
Дійсно, Майдан з одного боку об’єднав нас, українців, але з іншого закріпив мовленнєву нерівність між росмовними та рідномовними. Кожен російськомовний тепер може сказати: “А я на Майдане бил. Я гаварю па-рускі, но счітаю сєбя патріотам”.