Спробуйте зайти під адресу http://mms.kyivstar.net/mmbox/index.html?act=viewmsg&locale=uk_UA&box=MMS
Початковий діялог виключно московською мовою. Далі – начебто є можливість вибору мови з‑поміж Englsh, Ukrainian, Russian. „English“ працює OK, зате „українське“ оформлення не розроблене: воно просто дублює „Russian“.
Набридло!
Коли держава не стежить за справедливим рівноправ’ям для української мови, мене заливає злість (пишу з іронією саме про рівноправність, бо про переваги для „державної“ української навіть не йдеться). Коли держава не вирішує вразливих конфліктних міжетнічних клопотів – настає час вуличних розбишак, биття вікон, підпалів воріт… Ви цього прагнете, панове Верховна рада? Чи ви уважаєте, що Хохол ніколи не доросте до усвідомлення власної гідности? Де закон про обов’язковість пріоритетного оформлення будь-якого багатомовного продукту саме українською мовою?
Моя лють поміркована. Під польським пануванням моя мама боялася (з її слів) розмовляти на вулиці українською мовою. Син Франка Андрій отримав каменем по голові від польських молодиків, переходячи звичайною вулицею. Але я маю терплячість. Кацапи теж люди. На вулиці може буть мішанина. Але у своєму житті я не хочу неприятельської мови. Хочу апартеїду. Кращі канали телебачення, без натяку на мовну неприємність. Окремі (кращі) канали мовлення, без вкраплень московською. Державні заклади, де зі мною спілкуються виключно моєю мовою. Кращі приватні заклади для Українців, де Українець не ризикує наразитися на мовний дискомфорт, не ризикує наштовхнутися на Кацапа.
Всі ці байки про політичну націю і політичного різно-етнічного Українця могли‑б гарно втілитися у життя, якби не пиха московської мови. Песиголовець–інтернаціоналіст з повним правом власної зарозумілости вказує Українцеві на його місце біля купи коров’ячого гною десь серед решток аґонізуючого села без учителя і без фельдшера.
Етнічне Ніхто з висоти владного „Истеблішменту“ щоденно доводить до простодушного українського ідеаліста просту істину, що Революція гідности робилася не Українцями і не для Українців. На жаль, і тут Українці програли. І навіть кривавий бизнес-проєкт під назвою АТО розвивається поза інтересами Українців. До часу збанок воду носить. Досить. Мені вже обридла „толерантність“.
